Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
30.06.2011 р. Справа № 2а-8673/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Пиньошко М. С. розглянувши адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області,
вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050
доОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 54000
простягнення суми податку з доходів фізичних осіб у сумі 3000,00 грн.,
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1411/8/10-009, від 09.02.11;
від відповідача: ОСОБА_1., НОМЕР_1 виданий ЦОМ Дзержинского РОХГУ УМВС України в Харьковскій обл., від 28.11.96;
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у сумі 3000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.03.2010 року відповідачем була подана до органів ДПІ декларація про доходи одержані за 2009 рік. В декларації відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб за продаж у звітному періоді автомобіля у сумі 3000,00грн., оскільки в декларації було зазначено відповідачем, що автомобіль ним було продано за 20 000 грн. Оскільки у визначений законом термін відповідач не сплатив суму податкового зобов'язання, органами ДПІ були направлені боржнику податкові вимоги № 1\12 від 06.07.20010р. та 2/19 від 18.08.2010 р. Податкові вимоги були отримані відповідачем, але податкове зобов'язання відповідачем не сплачено.
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, органи ДПІ подали позов до суду про стягнення заборгованості перед бюджетом. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що декларацію про доходи за 2009 рік він подав самостійно 30.03.2010 року до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, де під впливом та тиском працівників податкової служби помилково зазначив суму продажу автомобіля 20 000 грн. Після того як він змінив своє місце мешкання та став проживати у Ленінському районі, 03.06.2010 року відповідач подав декларацію про доходи за 2009 рік до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, де зазначив правдиву суму продажу автомобіля 1 400 грн. та визначив суму податку з доходів громадян у сумі 210, 00 грн. В цей же день сплатив цей податок з доходів громадян в повному обсязі відповідно до квитанції № 179 від 03.06.2010 року. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 03.06.2010 року судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до даних бази ДАІ, у період з 2007 по 2009 рік за відповідачем був зареєстрований автомобіль Chery Amulet A 15, державний номер НОМЕР_2, що підтверджено довідкою ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області вих. № 9/2-301 від 28.01.2011 9 (а.с. 26)
У 2009 році відповідач продав вищезазначений автомобіль, про що свідчить заява відповідача до ДПІ у Жовтневому району Миколаївської області від 03.06.2010 року (а.с.77) та підтверджується показаннями відповідача наданими в судовому засіданні. Як видно з довідки ДАІ (а.с.44) іншої автомашини у період 2009 року за ОСОБА_1 зареєстровано не було.
03.03.2010 року відповідач самостійно подав до ДПІ Жовтневого району Миколаївської області декларацію про доходи одержані ним у 2009 році (а.с. 6-7) Де зазначив, що у звітному періоді він отримав дохід 20 000 грн. від реалізації автомобіля. А також самостійно подав розрахунок суми податку (податкового зобов'язання) з доходу фізичної особи та визначив податок з доходу громадян у сумі 3 000 грн. (а.с. 8-9) в строки визначені законом відповідач суду податку з доходів громадян не сплатив.
Позивачем були вжиті заходи для погашення податкового боргу, та відповідно до п.п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язання платника податків перед бюджетними та державним цільовими фондами ” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі по тексту Закон № 2181 ) відповідачу були направлені податкові вимоги № 1\12 від 06.07.2010 року та 2.\19 від 18.08.2010 року. (а.с.16,17) Першу податкову вимогу відповідач отримав особисто , про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні. (а.с. 19) Другу податкову вимогу, було направлено на адресу відповідача, але через відсутність адресата лист повернувся, та 7.09.2010 податкову вимогу було розміщено на дошці оголошень (а.с.19,20)
Податковий борг відповідачем не сплачено. Податкові вимоги відповідачем оскаржені не були.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 8121 Податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 5.4.1 ст. 5, цього ж Закону, передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена у визначені законом строки платником податків, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з п.п.8.2.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб „ (далі по тексту Закон № 889-ІV) платник податку , що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподаткованого доходу та подати річну декларацію з цього податку. Відповідно до п.7.12 ст. 7 з Закону № 889 - ІV, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкту оподаткування.
Таким чином суд приходи до висновку, що сума податку з доходу фізичних осіб, контролюючим органом за поданою відповідачем податковою декларацією від 03.03.2010 року визначена правильно.
03.06.3010 року відповідач подав податкову декларацію до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, де також зазначив суму прибутку від продажу автомобіля Chery Amulet A 15, державний номер НОМЕР_2 у сумі 1 400 грн, та зазначив суму податку з прибутку доходів громадян у сумі 210,00 грн. (а.с. 75-76,77) Податок з доходів фізичних осіб у сумі 210,00 грн. ОСОБА_1 сплатив відповідно до квитанції від 03.06.2010 року № 179.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідач частково сплатив податок з доходів громадян отриманий від продажу автомобіля Chery Amulet A 15, державний номер НОМЕР_2 у сумі 210,00 грн.
Оскільки податкові вимоги від № 1\12 від 06.07.2010 року та 2.\19 від 18.08.2010 року не скасовані та не відізванні, також не оскаржені відповідачем в судовому порядку, суд вважає, що залишок суми податкового боргу у сумі 2 790,00 грн. підлягає стягненню з відповідача, а позов частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (інд.номер НОМЕР_3), що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 2790, 00 грн.
Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. В. Лісовська