Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
17.06.2011 р. Справа № 2а-2006/11/1470
м.Миколаїв
14:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Богзи Н.А.,
представника позивача: не з'явився (подано клопотання про розгляд справи без участі позивача),
представника відповідача: не з'явився (подано клопотання про розгляд справи без участі представника),
представника ІІІ особи: не з'явився (подано клопотання про розгляд справи без участі представника),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,57300
доПідрозділ примусового виконання рішень Відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області, вул. Декабристів, 41/23, оф 800,Миколаїв,54020
провизнання постанови державного виконавця Куліченко Д.О. від 26.06.2009 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-403/08 незаконною; зобов'язання відповідача поновити провадження з виконання виконавчого листа №2а-403/08,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції Миколаївської області від 26.06.2009 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-403/08 незаконною та зобов'язання поновити провадження з виконання виконавчого листа №2а-403/08.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення Снігурівського районного суду щодо зобов'язання УПФУ в Снігурівському районі здійснити нарахування позивачу пенсії, виконані Пенсійним фондом не в повному обсязі, замість виплати 1099,07 грн. позивачці нараховано лише 54,12 грн., тому підстави для закриття виконавчого провадження у відповідача були відсутні.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав. Представник у судовому засіданні пояснив, що повноважень перевіряти правильність нарахування Пенсійним фондом підвищення до пенсії у державного виконавця немає, тому при отриманні з Пенсійного фонду повідомлення про виконання постанови та довідку про нарахування коштів, відповідач цілком правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім того, відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду.
ІІІ особа у своїх поясненнях (а.с.50) зазначила, що в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду та постанові про відкриття виконавчого провадження Пенсійний фонд було зобов'язано лише нарахувати позивачу підвищення до пенсії, а про здійснення їх виплат не йшлося, тому нарахувавши гр.ОСОБА_1. підвищення до пенсії фонд повідомив про це виконавця, що і стало підставою для закінчення виконавчого провадження.
Від сторін та ІІІ особи надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних в справі доказів, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.10.2008 по справі №2-а-403/2008 зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області провести нарахування та виплату додаткової соціальної гарантії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік та січень-серпень 2008 року (а.с.25-27).
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 рішення першої інстанції змінено, та зобов'язано Пенсійний фонд нарахувати позивачці додаткову соціальну гарантію відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.08.2008 (а.с.39,40).
Постановою державного виконавця від 25.05.2009 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 12.03.2009 (а.с.52,55).
Листом від 17.06.2009 (а.с.57) УПФУ в Снігурівському районі повідомило відповідача, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, управлінням нараховано ОСОБА_1. підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, що склало за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 -34,28 грн. та з 22.05.2008 по 31.08.2008 -19,84 грн.
Постановою від 26.06.2009 виконавче провадження було закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення, згідно виконавчого документу (а.с.60).
Позивач не погоджуючись з вказаними діями державного виконавця звернувся з позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника державної виконавчої служби, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Ця норма частково кореспондується зі ст.3 Конституції України, якою визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що невиконання або тривале невиконання судових рішень розцінюється судом, як порушення ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
В свою чергу, порушення прав гарантованих Конвенцією призводить до збільшення звернень громадян України до Європейського суду з прав людини, погіршення іміджу держави на міжнародному рівні та призводить до втрат державного бюджету. При цьому, Європейським судом зазначається, що державною має бути забезпечений ефективний та доступний спосіб правового захисту у разі порушення ст.6 Конвенції, зокрема щодо невиконання судових рішень.
Правовідносини з виконання судових рішень в України регулюються приписами Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (надалі -Закон №606-XIV).
Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 5 Закону Закон №606-XIV передбачає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Заперечуючи проти позову державний виконавець зазначає, що, при виконанні рішень зобов'язального характеру, до його повноважень не входить з'ясування розміру підвищення до пенсії як дитині війни, тому довідка Пенсійного фонду про нарахування 34,28 грн. та 19,84 грн. (або будь-якого іншого розміру) є належним доказом виконання рішення.
Суд не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки, згідно розрахунку наданого позивачем, нарахування по рішенню суду мало становити 1099,7 грн., на які позивачка розраховувала при поданні позову до Снігурівського районного суду.
При невизначеності в питанні, яким слід вважати належне виконання рішення суду (у разі, коли рішення суду є незрозумілим), державному виконавцю надано право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення.
Позицію державного виконавця, яка полягає у відсутності обов'язку звертатись за роз'ясненням рішення, суд вважає помилковою, оскільки Закон №606-XIV визначає можливість звернення до суду за роз'ясненням як право державного виконавця спрямоване на належне виконання судового рішення, а не як відсутність обов'язку, навіть у випадку, коли таке звернення цілком виправдане та необхідне.
Враховуючи, що на час відкриття виконавчого провадження, судова практика з питань застосування мінімального розміру пенсії за віком, про який йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого для «дітей війни»ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», ще не була сталою, звернення державного виконавця за роз'ясненням судового рішення було цілком виправданим та необхідним для захисту прав та інтересів позивачки.
Однак таких дій державним виконавцем вчинено не було.
Закон №606-XIV наділяє державного виконавця певними повноваженнями щодо здійснення примусового виконання рішення суду.
Так, з метою належного та своєчасного виконання судових рішень державному виконавцю наданий цілий комплекс повноважень. Зокрема, ст.87 Закону №606-XIV надає державному виконавцю право виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
У випадку, коли державний виконавець з будь-яких причин не скористався своїми повноваженнями для належного і повного виконання рішення суду, такі дії слід вважати бездіяльністю.
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про виконання усіх передбачених законом заходів для здійснення виконавчого провадження по виконанню рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши докази, відповідно до ст.86 КАС України, суд приходить до того, що відповідач не вжив всіх заходів по виконанню рішення суду, оскільки ці заходи не досягли мети, на яку вони були спрямовані, тому вважаються недостатніми та не вичерпними, а суб'єкт владних повноважень у такому разі був бездіяльним.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність його постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2009 та дотримання вимог ст.2 КАС України при її прийнятті.
На підставі ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та, крім визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2009 незаконною, скасувати її.
Відповідно до ст.41 Закону №606-XIV, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачці з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.11, 71 ч.1 ст.98, ст.ст.158-163, 167, 181, 254 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2009 по виконанню виконавчого листа №2-а-403/08 від 12.03.2009.
3. Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївській області відновити провадження по виконанню виконавчого листа №2-а-403/08 від 12.03.2009.
4. Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з державного бюджету України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., сплачений за квитанцією №101 від 04.02.2011.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 22 червня 2011 року.