Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
04.05.2011 р. Справа № 2а-2019/11/1470
м.Миколаїв
12:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Богзи Н.А.,
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2 -договір від 16.03.2011,
представників відповідача: ОСОБА_3 -дов. №2 від 05.01.2011,
Хохлової Н.А. - посв. НОМЕР_1 від 01.02.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1,56203
доСнігурівська міжрайонна ДПІ у Миколаївській області, вул. Леніна, 3/1,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300
проскасувати рішення від 14.07.2010 р. №0007301701,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2010 №0007301701.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (надалі -Положення №637) не стосується фізичних осіб-підприємців, а лише підприємств (юридичних осіб); норми Положення №637, в частині регулювання касових операцій у фізичної особи-підприємця є незаконними, оскільки в ситу ст..33 Закону України «Про банки та банківську діяльність»Національний банк України не має повноважень на таке регулювання; приписи п.п.2.2 та 2.6 Положення №637 визначають обов'язок щоденного оприбуткування готівкових коштів, в той час, як розрахунки з позивачем здійснювались виключно у безготівковій формі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.47-53), вказуючи на те, що на підставі п.1.1 Положення №637 його дія поширюється на підприємців, а п.2.6 Положення №637 визначає обов'язок своєчасного та повного оприбуткування готівки, що надходить до кас.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 04.05.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Снігурівською МДПІ в період з 02.07.2010 про 14.07.2010 було проведено виїзну планову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010. За результатами перевірки було складено акт №60/23/31843955 від 18.01.2011 (а.с.62-108).
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000042301/0 від 28.01.2011, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податковм на прибуток в розмірі 185552,0 грн. (а.с.113) та №0000032301/0 від 28.01.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 11636,0 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 9309,0 грн., за штрафними санкціями на суму 2327,0 грн. (а.с.115).
Позивач не погодившись з оскаржуваними рішеннями звернувся до податкових органів в порядку адміністративного оскарження. Позивач подав заперечення на акт перевірки (а.с.109,110), в яких вказував на самостійне виявлення помилки при проведенні попередньої перевірки та коригування валового доходу у податковій декларації з податку на прибуток за 2009 рік. Вказані заперечення були залишені відповідачем без задоволення (а.с.111,112), що стало підставою звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В обґрунтування свого висновку про порушення позивачем приписів п.п.2.2 абз.2, п.п.2.6 абз.1 п.2 Положення №637 податкова інспекція у акті зазначила, що протягом періоду, що перевірявся, встановлені випадки проведення позивачем готівкових розрахунків, без оприбуткування в книзі обліку доходів та витрат, а саме:
- 21.07.2008 платіжним дорученням №27 отримано від Березнегуватського райавтодору 1500,0 грн. за паливно-мастильні матеріали, згідно рахунку №15 від 21.07.2008;
- 25.12.2008 платіжним дорученням №31 отримано від Березнегуватського райавтодору 2400,0 грн. за паливно-мастильні матеріали, згідно рахунку №124 від 11.12.2008;
- 12.01.2009 отримано від Березнегуватського райавтодору 250,0 грн. за запчастини;
- 21.01.2009 отримано від Березнегуватського райавтодору 300,0 грн. за запчастини;
- 20.03.2009 платіжним дорученням №23 отримано від Березнегуватського райавтодору 800,0 грн. за паливно-мастильні матеріали;
- 18.06.2009 платіжним дорученням №21 отримано від Березнегуватського райавтодору 1200,0 грн. за паливно-мастильні матеріали;
- 09.09.2009 платіжним дорученням №13 отримано від Березнегуватського райавтодору 1261,0 грн. за паливно-мастильні матеріали;
- 22.09.2009 по видатковому касовому ордеру №531 отримано від СТОВ ім..Шевченко 432,0 грн. за шиномонтаж.
Загальна сума неоприбуткованої готівки у книзі обліку доходів та витрат становить 8143,0 грн., у т.ч. по періодах січень-грудень 2008 року -3900,0 грн., січень-грудень 2009 року -4243,0 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (а.с.33), на підставі п.1 абз.2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню та обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95 (надалі -Указ №436/95), до позивача застосовані штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми готівки, що становить 40715,0 грн. (8143,0 х 5).
По суті встановлених відповідачем порушень, слід зазначити наступне.
Згідно абз.2 п.2.2 п.2 Положення №637, підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до абз.1 п.п.2.6 п.2 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись.
Згідно абз.2 п.1 Указу №436/95, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
З аналізу вказаних норм вбачається, що порушенням абз.1 п.п.2.6 п.2 Положення №637, за яке має були застосована штрафна санкція згідно абз.2 п.1 Указу №436/95, є неоприбуткування або неповне оприбуткування суб'єктом підприємницької діяльності саме готівкових коштів.
Визначення термінів «готівка», «готівкова виручка»та «готівкові розрахунки»наведено у п.1.2 Положення №637. Так, під готівкою (готівковими коштами) розуміються грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами. Готівковою виручкою (виручкою) є сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження, а під готівковими розрахунками слід розуміти платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України №326 від11.06.2004 (надалі - Порядок №326), факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки Березнегуватського райавтодору з позивачем за паливно-мастильні матеріали на загальну суму 7161,0 грн. (по пл. доруч. №27 від 21.07.2008 на суму 1500,0 грн.; пл. доруч. №31 від 25.12.2008 на суму 2400,0 грн.; пл. доруч. №23 від 20.03.2009 на суму 800,0 грн.; пл. доруч. №21 від 18.06.2009 на суму 1200,0 грн.; пл. доруч. №13 від 09.09.2009 на суму 1261,0 грн.) здійснювались виключно у безготівковій формі, що підтверджується довідкою Березнегуватського райавтодору (а.с.81); наданими самим відповідачем, копіями вищевказаних платіжних доручень (а.с.91-95); довідкою філії Державного ощадного банку України (а.с.78) та витягом з банківського рахунку позивача (а.с.79).
Посилання інспектора Хохлової Н.А. на те, що кошти дійсно надійшли на рахунок позивача, але в подальшому були ним зняті з рахунку та не оприбутковані у касі, що і стало підставою для висновку про порушення абз.1 п.п.2.6 п.2 Положення №637, відхиляються судом, оскільки вказані факти у акті перевірки не зафіксовані, посилання на докази, що їх підтверджують, відсутні, тому ці обставини не можуть бути предметом дослідження по даній справі.
Що стосується отримання позивачем від СТОВ ім.Т.Г.Шевченко 432,0 грн. по видатковому касовому ордеру №531 від 22.09.2009 за шиномонтаж, відповідачем в якості доказу отримання позивачем та неоприбуткування вказаних готівкових коштів надано товарний чек від 22.09.2009 (а.с.82). Суд вважає, що даний документ не є належним доказом здійснення між позивачем та СТОВ ім.Т.Г.Шевченко готівкових розрахунків, оскільки свідчить лише про надання послуг, а не їх оплату. Крім того, з довідки СТОВ ім.Т.Г.Шевченко вбачається, що по видатковому касовому ордеру №531 від 22.09.2009, кошти ПП ОСОБА_1 не виплачувались (а.с.81). Інспектором у судовому засіданні підтверджено, що видаткового касового ордеру №531 від 22.09.2009 вона при перевірці не бачила.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення відповідача №0007301701 від 14.07.2010, в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37965,0 грн. (7161,0 + 432,0) х 5), є протиправним, тому в цій частині підлягає скасуванню.
Що стосується решти штрафних санкцій у сумі 2750,0 грн., то судом не вбачається підстав для їх скасування, оскільки матеріали справи свідчать про отримання позивачем 12.01.2009 від Березнегуватського райавтодору 250,0 грн. та 21.01.2009 ще 300,0 грн. за запчастини, саме у готівковій формі (а.с.83-86); їх неоприбуткування зафіксовано в акті перевірки та доказів. Які б спростували це твердження позивачем суду не надано.
Судом відхиляються, як безпідставні, посилання позивача на нерозповсюдження на фізичних осіб-підприємців, та зокрема на нього, дії Положення №637, оскільки у Преамбулі вказаного Положення зазначено, що ним визначається порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) тощо.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.3 ст.98, ст.ст.158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.07.2010 №0007301701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37965,0 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Відшкодувати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56203) понесені ним судові витрати у сумі 3,0 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 10 травня 2011 року.