Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
18.03.2011 р. Справа № 2а-8973/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. при секретарі судового засідання Пиньошко М. С. розглянувши адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1 57453
до відповідачів1. Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області,
вул. Леніна, 80, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400
2. Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області,
вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54036
3. Головного держподатревізора - інспектора Крамар Г.З.,
АДРЕСА_2
4. Головного держподатревізора - інспектора Федорович О.О.,
АДРЕСА_2
провизнання незаконними та протиправними дій та скасування рішення № 0000942303 від 06.08.2010 року,
За участю представників:
позивач: ОСОБА_2, НОМЕР_2, від 16.12.97; виданий Березанським РВ УМВС України в Миколаївській області
від позивача: ОСОБА_3, довіреність, від 14.10.09;
від відповідача 1: ОСОБА_4, довіреність № 11/10/10-014/г, від 12.01.11;
від відповідача 2: ОСОБА_4., довіреність № 2569/10/10-112, від 28.10.10;
від відповідача 3: Не з'явився,
від відповідача 4: Не з'явився,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідачів: Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області, Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області, Головного держподатревізора - інспектора Крамара Г.З., Головного держподатревізора - інспектора Федоровича О.О. про визнання незаконними та протиправними дій щодо здійснення перевірки суб'єкта господарювання та скасування рішення № 0000942303 від 06.08.2010 року про застосування штрафних фінансових санкцій.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.07.2010 р. посадовими особами ДПА України і у Миколаївської області державними податковими ревізорами Камаром Г.З. та Федоровичем О.О. в магазині -кафетерії «Коблєвський»була здійснена перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Позивач вважає, що посадові особи не мали права проводити другу планову виїзну перевірку його господарської діяльності, оскільки 17.06.2010 року вже була проведена аналогічна планова виїзна перевірка. В порушення вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу»про перевірку позивача не було повідомлено за 10 діб як це вимагає Закон. Позивач вважає що під час здійснення перевірки держподатревізори Крамар Г.З., та Федорович О.О. перевищили свої службові повноваження, оскільки одночасно діяли як перевіряючи та як споживачі, про це свідчить те,що перевіряючи за власні кошти, задля власних потреб, здійснили покупку товару у суб'єкта господарювання. А згодом факт цієї покупки відобразили в акті перевірки як факт контрольної закупки та порушення. Окрім того, перевірка здійснювалася в нічний час о 22 годині 16 хв., в магазині в такий час знаходився тільки продавець, тому відображення в акті перевірки того, що ФОП ОСОБА_1 не має книги Форми 10 ( книга обліку товару ) не відповідає дійсності. Також незаконними є дії держподатревізоров Крамара Г.З., та Федоровича О.О. по складанню опису фактичної наявності товарів за місцем їх реалізації, оскільки перевірка діяльності застосування РРО, яка проводилася, не передбачала перевірку з питання обліку товарних запасів. Окрім того при проведенні опису залишків товарних запасів, Крамар та Федорович не знімали залишки товару в тарі, а проводили опис товарних запасів виключно за манкіровкою вмісту тари, а від так висновки до яких вони прийшли не відповідають дійсності. Позивач зазначає що відсутність за місцем реалізації деяких первинних документів на товар, в нічний час, не може бути підставою застосування штрафних (фінансових ) санкцій передбачених ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі по тексту Закону № 265/65-РВ). Окрім того сума штрафної санкції, що зазначена у Рішенні ДПІ, не відповідає сумі облікованих описом товарів плюс сума не проведеної розрахункової операції через РРО- 28,50 грн. при підрахуванні є розбіжність у 10 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити.
Представник Відповідача 1 ( ДПА У Миколаївській обл.) та Відповідача 2 (ДПІ у Березанському районі Миколаївської обл.) позов визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходять в матеріалах справи ( а.с. 31-32), просить суд відмовити в задоволення позову.
Відповідач 3 та Відповідач 4 в судове засідання 18.03.2011 року не з'явилися надали до суду заяву про слухання справи за їх відсутність. У попередніх судових засідання надали суду пояснення, заперечували проти задоволення позову, просили суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутністю.
В судовому засідання 18.03.2011 року суд проголосив вступну та резолютивну частину постанови.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Наказом ДПА у Миколаївській області № 121 від 11.05.2010 року було оголошено про проведення профілактичної операції «Курорт-2010»(а.с.112-114) Пунктом 8, цього Наказу керівнику оперативного штабу надано право залучати до тимчасової мобільної групи фахівців державних податкових інспекцій Миколаївської області. Пунктом 12.1. Наказу, передбачено, що у разі створення тимчасової мобільної групи, начальник фінансового відділу ДПА України у Миколаївській області повинен забезпечувати мобільну групу готівковими коштами для проведення контролю розрахунків через РРО в ході контрольно-перевірочних заходів в курортних зонах по заявці керівника мобільної групи. Так на виконання Наказу ДПА у Миколаївській області 08.07.2010 р. Наказом № 200 п.1,п.п.1.1.,1.2 державних податкових інспекторів Крамара Г.З. та Федоровича О.О. було відряджене до ДПІ у Березанського районі в складі мобільної групи, з метою виконання завдань поставлених операцією «Курорт 2010». (а.с.110-111). Направлення на проведення перевірки № 481/23-039 та № 482/23-039 від 10.06.2010 року ПП ОСОБА_2 членам мобільної групи Крамару Г.З. та Федоровичу О.О. було надано ДПІ у Березанському районі Миколаївської області. (а.с. 18,19)
Аналізуючи зміст перелічених вище актів індивідуальної дії ДПА України у Миколаївській області, суд приходить висновку , що дії ДПА України в Миколаївській області щодо утворення мобільної групи, та відрядження державних податкових інспекторів Крамара Г.З. та Федоровича О.О. до ДПІ у Березанському районі законі. Судом встановлено що ДПА у Миколаївської області не призначалася перевірка ПП ОСОБА_2 та не проводилася ця перевірка, направлення на перевірку виписано ДПІ у Березанському районі Миколаївської області, та перевіряючи Крамар З.Г. та Федорович О.О. будучи відряджені до ДПІ у Березанському районі діяли від імені ДПІ у Беезанському районі, як співробітники цього підрозділу ДПА у Миколаївській області. Таким чином суд приходить висновку , що позов в частині визнання дій ДПА України в Миколаївській області щодо призначення та проведення перевірки ПП ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
За результатами перевірки , перевіряючи ми було складено Акт перевірки від 12.07.2010 року. Відповідно до акту перевірки податківцями зафіксовано факт реалізації товару на суму 16535,00 грн. грн. не облікованого у встановленому законом порядку.(а.с. 107-108) При проведенні опису фактичної наявності товару за місцем їх реалізації та залишків товарних запасів, перевіряючи не знімали залишки товару в тарі,(не переміряли об'єм вмісту спиртного в діжках), а проводили опис товарних запасів виключно згідно маркіровані вмісту тари, а від так висновки до яких вони прийшли не відповідають дійсності.
Це підтверджується Описом товару (а.с. 16), та показаннями в судовому засіданні держподатревізорів Крамара З.Г. та Федоровича О.О., книгою обліку товарів та витрат ПП ОСОБА_1 (а.с.95-99), Податковими накладними (а.с. 101,103,106), видатковими накладними на от пуск товару (а.с. 102,103,105)
Суд не погоджуються з висновками відповідачів про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та застосуванням до нього штрафних санкцій передбачених ст.20 цього Закону з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98 №727/98 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зобов'язанні вести лише Книгу обліку доходів та витрат.
Форма Книги та порядок її ведення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 №1299, Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, яка затверджена наказом ГДПІ України 21.04.93 №12.
Відповідно до цих нормативно-правових актів, облік доходів та витрат у Книзі ведеться лише у гривнях і не вимагається яких не-будь первинних чи підтверджуючих документів.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІV, накладні на товар є первинними документами бухгалтерського обліку.
Дія Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не зобов'язано фізичну особу-підприємця платника єдиного податку обліковувати накладні та інші первинні документи.
Саме у відсутності обов'язку вести платником єдиного податку облік і звітність у повному обсязі і полягає спрощена система оподаткування.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Проаналізувавши нормативно-правові акти, викладені вище, суд дійшов висновку, що вимоги п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не стосуються фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок, оскільки законодавством не передбачено їх обов'язку ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
За таких обставин, санкції, передбачені ст.20 цього Закону, не можуть бути застосовані до позивача.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області, Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області, Головного держподатревізора - інспектора Крамар Г.З., Головного держподатревізора - інспектора Федорович О.О. про визнання незаконними та протиправними дій відповідачів та скасування рішення № 0000942303 від 06.08.2010 року - задовольнити частково.
В частині визнання незаконними та протиправними дії відповідачів щодо призначення та проведення перевірки 12.07.2010 року в магазині - кафетерії "Коблевський", який розташований за адресою: АДРЕСА_3 - відмовити.
В частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області № 0000942303 від 06.08.2010 року - задовольнити частково. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області № 0000942303 від 06.08.2010 року частково на суму 33 120,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Повернути з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1,70 грн. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська