Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
07.02.2011 р. Справа № 2а-279/11/1470
м. Миколаїв
Головуючий суддя Миколаївського окружного адміністративного суду О.Ф.Середа, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Вознесенськ, Миколаївська область
до відповідача: Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області, м. Вознесенськ, Миколаївська область
суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі-Позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією (надалі-Відповідач).
Представником позивача було подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає.
На підставі ч.3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
В період з 15.11.10 р. по 26.11.10 р. відповідач по справі провів документальну виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.20.2007 року по 30.09.2010 року.
За наслідками перевірки відповідач склав Акт від 03.12.10 р. № 3330/17/2496105896 (надалі -Акт перевірки).
В Акті перевірки відповідач вказав, що ФОП ОСОБА_1 було порушено пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, податкові накладні не відповідають вимогам закону (реквізити покупця заповнені не повністю (не вказані індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва платника ПДВ), а також, в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, відсутні накладні, які включені в реєстр отриманих накладних відповідно до записів реєстру.
За результатами перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000711701/0 від 15.12.2010р., відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 21134,93грн., з яких 14089,95грн. сума основного платежу по податку на додану вартість та 7044,98грн. сума штрафних санкцій застосованих за порушення п.п.7.2.1 п.7.2 пп7.3.1 п.7.3 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Дослідивши надані позивачем матеріали, суд вважає, що позовні вимоги доведеними та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість”, № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі -Закон № 167/97-ВР), у податковій накладні зазначається окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах отримувача; ціна поставки без врахування податку; ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
В Акті перевірки відповідач зазначає, що податкові накладні № 34555 від 11.10.2007р., № 70704 від 18.10.2007р., №34753 від 18.10.2007р., №34862 від 25.10.2007р., № 34153 від 20.09.2007р., № 103806029 від 06.02.2009р., №103706029 від 06.02.2009р., №102813029 від 13.02.2009р. не відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме в них не повністю зазначені реквізити покупця (не вказані індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва платника ПДВ).
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 вищезазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, будь-якого іншого випадку неприйняття податкової накладної ні Законом, ні порядком не передбачено.
До матеріалів справи долучені вищезазначені податкові накладні, які заповнені відповідно до вимог законодавства, особою, яка зареєстрована як платник податку та має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Отже, Відповідач, під час перевірки не вірно зробив висновок,про порушення Позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Перевіркою було також встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, внаслідок порушення позивачем норм пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Такий висновок Відповідач зробив внаслідок того, що під час проведення перевірки були відсутні податкові накладні, що включені в реєстр податкових накладних (перелік податкових накладних зазначений на ар. 17,19 Акту перевірки).
Проте, в п. 1.12 Акту перевірки зазначено, що при перевірці використано прибуткові накладні, рахунки, чеки суцільним порядком за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010 р.
Отже, суд приходить до висновку, що під час перевірки зазначені податкові накладні були в наявності у Позивача, та були використані при проведення перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не обґрунтував та не довів правильність визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними та недоказаними належним чином, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд,-
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.10 р. № 0000711701/0 прийнятого Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією в частині визначення податку на додану вартість в розмірі 14089,95 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7044,98 грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О.Ф. Середа