79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 грудня 2011 р. № 2а-12745/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої -судді Потабенко В.А.
за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,
представника позивача - ОСОБА_1, згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду в Сокальському районі Львівської області до відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій відповідача та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 23.06.2011 року адміністративну справу за позовом УПФ в Сокальському районі Львівської області до ВДВС Сокальського РУЮ Львівської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу від 20.01.2011 року передано для розгляду по предметній підсудності до Львівського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 07.11.2011 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 21.01.2011 року на адресу управління надійшла постанова від 20.01.2011 р. про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. за невиконання у встановлений строк рішення суду про зобов'язання УПФ в Сокальському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також нараховувати та виплачувати таку допомогу з 01.01.2009 року у розмірі, визначеному ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Позивач зазначає, що повідомив відповідача про те, що ним 09.12.2010 року повторно надіслано апеляційну скаргу на постанову Сокальського районного суду Львівської області та звернувся з проханням зупинити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-156. В зв'язку з наведеним просить скасувати спірну постанову про накладення штрафу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не пояснив причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів, згідно ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 20.01.2011 року державним виконавцем ВДВС Сокальського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-156, виданого Сокальським районним судом 11.11.2010 року про зобов'язання УПФ у Сокальському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також нараховувати та виплачувати таку допомогу з 01.01.2009 року у розмірі, визначеному ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", винесено постанову про накладення штрафу на позивача штрафу в розмірі 340,00 грн. за невиконання виконавчого документа без поважних причин.
21.01.2011 року відповідачем було направлено УПФ в Сокальському районі Львівської області лист № 7/1253-10/156, яким призначено повторний строк для виконання виконавчого листа № 2а-156 до 27.01.2011 року. Даний лист позивачем було отримано 21.01.2011 року.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»від 01 квітня 1999 року № 606-XIV, з наступними змінами та доповненнями" (надалі - Закон), встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ч. 1 ст. 89 вказаного закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (ст. Закону).
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідками розгляду справи суд вважає, що у ВДВС Сокальського РУЮ у Львівській області не було передбачених Законом України "Про виконавче провадження" підстав для зупинення виконавчого провадження від 20.01.2011 року. Позивачем не було доведено поважності причин невиконання рішення ним суду у встановлені виконавцем строки. Станом на момент винесення спірної постави про накладення штрафу відсутні докази виконання позивачем вимог виконавчого листа № 2а-156, виданого 11.11.2010 року, про зобов'язання УПФ в Сокальському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також нарахувати та виплачувати таку допомогу з 01.01.209 року у розмірі, визначеному ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Крім того, представник позивача зазначив, що рішення суду виконано в березні 2011 року.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відсутність коштів, необхідна для виконання рішення суду не може бути підставою для невиплати стягувачам належної їм суми. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Войтенко проти України".
На думку суду, постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду винесена державним виконавцем правомірно.
Враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв правомірно, із врахування всіх фактичних обставин справи. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 06.12.2011 року.
Суддя Потабенко В.А.
З оригіналом згідно
Суддя Потабенко В.А.