Справа № 2-103/11
28.03.2011 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого -судді Дзюба М.В.
при секретарі - Петрухіной Т.Л.,
з участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 організації «Садівниче товариство «Черемушки», ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення про виключення з членів товариства, поновлення права землекористування та визнання недійсним рішення про виділення земельної ділянки іншій особі,
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила суд визнати недійсним протокол правління ОСОБА_4 організації «Садівниче товариство «Черемушки»№2 від 26 лютого 2002 року в м.Маріуполі про виключення її з товариства за невиконання своїх обов'язків та позбавлення її права користування земельною ділянкою №137 по вул..П'ятій в СТ «Черемушки»; поновити її законне право користування земельною ділянкою №137 по вул..П'ятій в СТ «Черемушки»та визнати недійсним рішення ГО «СТ «Черемушки»про надання її земельної ділянки №137 ОСОБА_3 як таке, що суперечить ст..14 Конституції України.
В суді позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що з 1984 року вона є членом садівничого товариства, створеного при будівельному управлінні №439 тресту «Кримгідробуд», їй було виділено в постійне користування земельну ділянку №137, якою вона користувалась незмінно протягом 26 років. В березні 2010 року вона випадково дізналась про те, що її земельну ділянку приватизував ОСОБА_3 З членів садового кооперативу її ніхто не виключав, на будь-які збори її ніхто не запрошував та про виключення її з членів товариства не повідомляв.. Просила суд визнати недійсним рішення про виключення її з членів товариства, поновити її право землекористування та визнати недійсним рішення про надання земельної ділянки №137 ОСОБА_3
Представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування посилався на те, що позивачку разом з іншими особами було незаконно виключено з членів товариства та їх земельній ділянки, без відповідного вилучення, були також незаконно передані іншим особам.
Представник відповідача ОСОБА_4 організації «Садівниче товариство «Черемушки»ОСОБА_6 позов визнала та не заперечувала проти його задоволення. Документів на підтвердження правомірності або неправомірності виключення позивачки з членів кооперативу та підстав надання земельної ділянки №137 ОСОБА_3 суду не надала, пояснивши, що колишня голова кооперативу ОСОБА_7 документації товариства та печатку не передала до теперішнього часу.
Відповідачка ОСОБА_7 та її представник в суді ОСОБА_8 проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити. В обгрунтування посилались на те, що ОСОБА_1 та інших осіб рішенням правління СТ «Черемушки»від 26.02.2002 року було виключено з членів товариства за порушення статуту. До протоколу №2 правління від 26.02.2002 року додається список осіб, яких було виключено цим рішенням. ОСОБА_1 було виключено за несплату членських внесків. Про її виключення її мав повідомити ОСОБА_9. В 2008 році земельну ділянку №137 було виділено ОСОБА_3, який був членом кооперативу, та який в подальшому приватизував її. Вважали, що виключення ОСОБА_1 з членів товариства та виділення її земельної ділянки ОСОБА_3 було законним, а тому підстав для задоволення позову не має.
В подальшому ОСОБА_7 та її представник, будучи належним чином повідомленими про судові засідання, перестали з'являтись до суду, про причини неявки суд не повідомили, із будь-якими заявами на адресу суду не звертались. Тому суд, вважаючи причину їх неявки не поважною, закінчив розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_3І проти позову заперечував, посилаючись на те, що йому, як члену кооперативу, в 2008 році було виділено суміжну з його ділянкою земельну ділянку 137, та він приватизував обидві ділянки. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та задовольняє позов частково з наступних підстав.
Рішенням від 22.03.1983 року №145 виконавчого комітету Жданівської міської Ради народних депутатів, Жданівському будівельному управлінню №439 треста «Кримгідробуд»було виділено земельну ділянку площею 5,5 га під колективний сад (а.с.8).
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської Ради від 20.02.2002 року №51, було перереєстровано садівниче товариство «Черемушки», створене при БУ-439 треста «Кримморгідробуд», у громадську організацію «Садівниче товариство «Черемушки». На підставі зазначеного рішення 20.02.2002 року видане Свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян №436 від 20 лютого 2002 року (а.с.82-83).
Як слід з Довідки №26161597725119 про включення до Єдиного Державного Реєстру Підприємств та організацій України, виданої після перереєстрації організації, керівник ГО СТ «Черемушки»- ОСОБА_7. Довідка видана 12.03.2002 року (а.с.84).
Новий статут ОСОБА_4 організації «Садівниче товариство «Черемушки»був затверджений протоколом №1 загальних зборів членів громадської організації «Садівниче товариство «Черемушки»від 20 грудня 2001 року та перереєстрований рішенням виконкому Маріупольської міської Ради №51 від 20 лютого 2002 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року припинено юридичну особу - громадську організацію «Садівниче товариство «Черемушки»(а.с.77). Разом з тим, до ухвалення цього рішення за позовом ОСОБА_1, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року суд в порядку перегляду рішення за ново виявленими обставинами, скасуване раніше ухвалене рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_4 організацією СТ «Черемушки» та у задоволенні позову Жовтневої міжрайонної ДПІ відмовлено.
ОСОБА_1 є членом садового товариства «Черемушки»з 09 квітня 1984 року, що підтверджується копією її членської книжки (а.с.9-12).
Відповідно до копії технічного паспорту земельної ділянки, виготовленого ДПІГ «Азовінжгеодезія»в 2010 році, ділянка №137 площею 0,0410 га по вулиці П'ятій в садівничому товаристві «Черемушки»перебувала в користуванні ОСОБА_1 (а.с.13).
Згідно копії інвентаризаційної справи на будинок №137 по вул..П'ятій в СТ «Черемушки», на земельній ділянці площею 410 кв.м. ОСОБА_1 зведений сарай літ.Б-1, колодязь літ.К, огорожа №1 (а.с.14-18). Інвентарна справі містить зведений акт вартості будинків, господарських будівель та спору та характеристику, з яких видно, що сарай, колодязь та огорожа побудовані у 1986 році.
Разом з тим, право власності на земельну ділянку №137, 138 по вул..П'ятій в СТ «Черемушки»загальною площею 0,0992 га, зареєстроване за ОСОБА_3, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №746361, виданим 26.10.2009 року. (а.с.41)
Підставою для оформлення вищезазначеного Державного акту стало рішення Маріупольської міської Ради від 03.03.2009 року №5\29-5057 «Про передачу громадянам України -членам садового товариства у власність земельних ділянок для ведення садівництва в СТ «Черемушки»в Приморському районі м.Маріуполі та «Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр..ОСОБА_3І.»(а.с.26-40).
Відповідно до Статуту громадської організації «Садівниче товариство «Черемушки», перереєстрованого рішенням виконкому Маріупольської міської Ради 20.02.2002 року №51, прийом та виключення членів товариства здійснює правління Товариства (п.5.7). Правління обирається терміном на 2 роки, засідає раз на місяць та вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш половини членів (п.5.5) а.с.78-81.
Протоколом №2 зборів правління СТ «Черемушки»від 26 лютого 2002 року було постановлено: виключити з членів товариство ОСОБА_4 організації СТ «Черемушки»відповідно до списку, що додається, злісних порушників Статуту, на підставі п.4.7 п.5.7 Статуту товариства; прийняти на місце виключених членів нових по мірі їх звернення в ГО СТ «Черемушки»; та зобов'язано ОСОБА_10 письмово повідомити про це виключених членів. До протоколу №2 від 26.02.2002 року додається «Список членів ГО СТ «Черемушки», виключених з садового товариства на підставі протоколу №2 від 26.02.2002 року», серед яких під порядковим номером №41 визначено «ОСОБА_11 участок №137». (а.с.106-107).
Вищезазначений протокол зборів правління ГО СТ «Черемушки»підписаний головою зборів -ОСОБА_7 та містить підписи від імені членів правління ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також містить відбиток печатки з реквізитами ОСОБА_4 організації Садівниче товариство «Черемушки», яка ані теоретично, ані практично не могла бути поставлена 26 лютого 2002 року, оскільки після перереєстрації підприємства нова печатка могла бути видана лише після надання до органу дозвільної системи МВС повного комплекту документів, в тому числі й Довідки ЕДРПОУ, яка була видана тільки 12 березня того року.
Допитаний судом як свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він з 2000 року мешкав в будинку на території садового товариства. Від ОСОБА_7 він дізнався про те, що він є членом правління. На збори його ніхто ніколи не запрошував, як таких зборів правління не було, ОСОБА_7 сама декілька разів приносила на підпис якісь документи. Інколи він щось підписував. Він був присутнім лише на одних загальних зборах, коли люди хотіли переобрати ОСОБА_7, однак рішення тоді прийняте не було через невелику кількість зібравшихся. 26.02.2002 року він в зборах правління участі не приймав. Оглянувши наданий йому судом для ознайомлення протокол №2 від 26.02.2002 року категорично заперечував належність йому підпису напроти його прізвища. О рішенні про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він вступив до садового кооперативу лише в 2006 році та приблизно з того часу був членом правління. Жодних зборів правління не було та він на них не запрошувався. В 2002 році він в правлінні не був та в прийнятті жодних рішень участі приймати не міг. Оглянувши пред'явлений йому протокол №2 від 06.02.2002 року в категоричній формі заперечував належність йому підпису від його імені в цьому протоколі. Він лише один раз в 2008 році ставив свій підпис в документах на прохання ОСОБА_7, однак розписувався в якомусь акті про сміття. Не зміг пояснити чи є він сам членом кооперативу, зазначивши, що внесків він не сплачує, членської книжки в нього не має. В прийнятті рішення про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу він участі не приймав.
Допитати інших осіб, прізвища яких визначені як члени правління в оскаржуваному протоколі №2 від 26.02.2002 року, суд не мав можливості через відсутність відомостей про них та їх адрес. Відповідачка ОСОБА_7 також не змогла повідомити їх адреси місця проживання. До того ж, встановити місце знаходження ОСОБА_9 не вдалось навіть органу досудового слідства під час розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст..ст. 364 ч.1,2, 366 ч.1,2 КК України.
Окрім того, допитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 взагалі не змогли суду пояснити коли, ким та на який термін їх було обрано членами правління, а відповідачка ОСОБА_7 на неодноразові вимоги суду так і не надала суду документів на підтвердження обрання складу та правомочності правління товариства.
За таких обставин, та враховуючи, що свідок ОСОБА_12 в суді заперечував належність йому підпису в протоколі №2 від 26.02.2002 року, а ОСОБА_13 взагалі в 2002 році не був членом правління і також заперечував належність йому підпису він його імені в цьому протоколі, склад правління та правомочність їх повноважень перед судом не доведені; визначений як підстава для виключення ОСОБА_1 пункт 4.7 Статуту товариства не передбачає підстав для позбавлення членства в товаристві, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 було неправомірно виключено з членів товариства.
Окрім того, під час позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою №137 було порушено норми діючого законодавства.
Так, відповідно до ст..14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За ч.2 ст..116 Земельного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2002 року, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст..141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Зазначений перелік є вичерпним, а тому припинення права користування земельною ділянкою з інших підстав не допускається.
За умовами ч.1 ст..149 ЗК України вилучення земельної ділянки, наданої у постійне користування, може здійснюватись лише для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, в даному випадку вилучення земельної ділянки №137 не проводилось, інші підстави для позбавлення ОСОБА_1 права землекористування судом не встановлені, а тому суд вважає, що позивачку без належних на те правових підстав та всупереч вимогам діючого законодавства позбавлено права землекористування.
Згідно із ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі з земель державної чи комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше їм надані в користування; г) прийняття спадщини, ґ) виділення їм в натурі (на місцевості) належної їм земельної ділянки (паю).
За ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користування, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом.
З вищенаведеного слід, що громадянин може порушувати питання про одержання ним безоплатно у власність чи в користування земельної ділянки, яка є вільною, тобто такою, що не перебуває у власності чи користуванні іншої особи.
Таким чином, ОСОБА_3, добре розуміючи, що суміжна з його ділянкою №138 земельна ділянка №137 перебуває в користуванні іншої особи, яка звела на ній сарай, колодязь і огорожу, що підтверджується матеріалами інвентарної справи і він не міг цього не бачити, міг ініціювати приватизацію цієї ділянки на своє ім'я лише після вилучення тої ділянки у попереднього землекористувача. Не дивлячись на те, відповідач ОСОБА_3 надав до Маріупольської міської ради серед інших документів довідку №137, копія якої є в матеріалах цивільної справи на а.с.20, на підтвердження того, що рішенням правління ГО СТ «Черемушки»№415\15 від 25.01.2008 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 0,0992 га та садовий будинок №137, 138 зведений на вулиці П'ятій ОСОБА_3 особисто. При цьому в судовому засіданні ОСОБА_3 визнав той факт, що на земельній ділянці №137 ним особисто жодних будівель чи споруд не будувалось.
Таким чином, завідомо безпідставним було ініціювання ОСОБА_3 питання про одержання ним у власність земельної ділянки №137, яка не була вільною.
Окрім того, викликало сумнів у суду в справжності і до того безпідставне рішення правління ГО СТ «Черемушки»про виділення земельної ділянки №137 ОСОБА_3, оформлене протоколом правління №1 від 25 січня 2008 року, оскільки по-перше, допитані судом свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_9 не підтвердили того, що такі збори проводились та заперечували належність їм підпису, по-друге, компетенція правління визначена п.5.7 Статуту товариства та не передбачає повноважень правління виділяти земельні ділянки.
Таким чином, аналізуючи встановлені судом обставини та оцінюючи досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 було безпідставно та неправомірно виключено з членів СТ «Черемушки», а її ділянку безпідставно виділено в користування ОСОБА_3, який в подальшому її приватизував на своє ім'я.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення про виключення з членів товариства та визнання недійсним рішення про виділення земельної ділянки іншій особі - ОСОБА_3, суд не має на даний момент правових підстав для поновлення права ОСОБА_1 користування земельною ділянкою, оскільки з огляду на приписи ст..ст..81, 116, 118, 125 ЗК України наявність не скасованого у встановленому законом порядку державного акту про право власності на земельну ділянку №137 в СТ «Черемушки» ім'я ОСОБА_3 є прямою перешкодою як для ініціювання ОСОБА_1, так і для вирішення міською Радою питання про наявність підстав для одержання позивачкою у власність чи користування спірної земельної ділянки, а питання про скасування рішення Маріупольської міської Ради від 03.03.2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 ділянки №137 перебуває на даний час на розгляді в Жовтневому районному суді м.Маріуполі (рішення не прийняте), за наслідками якого таке право у разі його невизнання іншими особами підлягає захисту у судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 81, 116, 118, 125, 141, 143, 149 ЗК України, ст..ст.3, 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійним рішення про виключення ОСОБА_1 з членів ОСОБА_4 організації «Садівниче товариство «Черемушки», оформлене протоколом №2 зборів правління ГО СТ «Черемушки»від 26.02.2002 року.
Визнати недійсним рішення зборів правління ГО СТ «Черемушки»про виділення ОСОБА_3 ділянки №137 по вул..П'ятій в СТ «Черемушки»в м.Маріуполі, оформлене протоколом №1 зборів правління ГО СТ «Черемушки»від 25.01.2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області в м.Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Дзюба М. В.