Постанова від 22.12.2011 по справі 2а-11149/11/1270

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2011 року Справа № 2а-11149/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача -

ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська: ОСОБА_1 (довіреність № 17143/10 від 09.11.2010, дійсна до 09.01.2012,

представника відповідача -

МПП «Агротек»: з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Агротек» про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток у сумі 2550,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Агротек» про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток у сумі 2550,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 03.12.2003 за № 25370169Ю43956 та знаходиться за адресою: кв. Сонячний, 2/105, м. Луганськ, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська з 18.12.2003. Відповідно до статуту відповідач є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штамп із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. На момент подання позову відповідач має податкову заборгованість з податку на прибуток в сумі 2550,00 грн.

Крім того позивач зазначив, що на адресу МПП «Агротек» були направлені перша податкова вимога від № 1/692 23.07.2009 та друга податкова вимога № 2/1059 від 26.08.2009. Проте, 19.10.2009 заступником начальника ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що відповідно до розрахунку податкового боргу та зворотного боку облікової картки платника за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2560,00 грн. В зазначеному позові позивач просить стягнути з підприємств борг з податку на прибуток в сумі 2550,00 грн. Різницю в 10,00 грн. пояснив тим, що борг виник ще в 2006 році, у зв'язку з недопущенням пропуску строку звернення до суду позивачем було зазначено період з 2008 року по 2011 рік, так як відповідно до Податкового кодексу України органи податкової служби мають право на звернення до суду для стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виявлення порушення. Тому борг відповідача за зазначений період становить саме 2550,00 грн. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу на адресу: 91000, м. Луганськ, кв. Сонячний, 2/105.

19.12.2011 на адресу суду повернулися конверти з відміткою про закінчення терміну зберігання (а. с. 20, 26). Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 35 КАС України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Агротек» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 03.12.2003 за № 25370169Ю43956 (а. с. 10) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується листом Головного управління статистики у Луганській області № 13/48/5434 від 03.12.2007, знаходиться за адресою: кв. Сонячний, 2/105, м. Луганськ.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач взятий на облік ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська у якості платника податків 18.12.2003 року за № 5318 (а. с. 13).

Згідно акту перевірки від 27.03.2008 № 385/151 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності підприємством несвоєчасно були подані декларації з податку на прибуток за 2005-2007 роки (а. с. 14).

На підставі акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.04.2008 № 0013711510/0 та визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2550,00 грн. (а. с. 15). Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено на юридичну адресу підприємства, але на адресу податкової інспекції повернувся конверт із зазначенням «за зазначеною адресою не проживає» (а. с. 15 зв.). У встановленому законодавством порядку не оскаржувались.

З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу МПП «Агротек» були направлені перша податкова вимога від 23.06.2009 № 1/692 (а. с. 17). Але, у зв'язку з неможливістю вручення вимоги, працівниками податкової інспекції був складений акт про неможливість вручення податкової вимоги від 25.07.2009 (а. с. 17 зв.), та вказана вимога була розташована на дошці оголошень; та друга податкова вимога № 2/1059 (а. с. 18), що була отримана особисто уповноваженою особою підприємства 18.09.2009, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені (а. с. 18).

19.10.2009 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було прийнято рішення № 102 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення податкового боргу (а. с. 19).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо нарахування та визначення податкового зобов'язання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу за 2008 рік), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3 п. 6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 6 Закону України № 2181 та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: на адресу МПП «Агротек» були направлені перша податкова вимога від 23.06.2009 № 1/692 (а. с. 17). Але, у зв'язку з неможливістю вручення вимоги, працівниками податкової інспекції був складений акт про неможливість вручення податкової вимоги від 25.07.2009 (а. с. 17 зв.), та вказана вимога була розташована на дошці оголошень; та друга податкова вимога № 2/1059 (а. с. 18), що була отримана особисто уповноваженою особою підприємства 18.09.2009, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені (а. с. 18). У встановленому законом порядку зазначені вимоги не оскаржувались. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачена.

Законом України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними в п. п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, ані податкове повідомлення - рішення, ані рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідачем оскаржені не були.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача податкові вимоги. Але у зв'язку з їх невиконання 19.10.2009 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було прийнято рішення № 102 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення податкового боргу (а. с. 19).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Як встановлено в судовому засіданні, податковий борг у розмірі 2550,00 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачений

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Агротек» про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток у сумі 2550,00 грн. підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-164, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Агротек» про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток у сумі 2550,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Агротек» (юридична адреса: 91000, м. Луганськ, кв. Сонячний, 2/105, код ЄДРПОУ 32743074, р/р 26007228790, АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988) заборгованість перед бюджетом з за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, суму податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2550,00 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок) р/р 31117009700004, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 11021000, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 204046538.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.

СуддяВ.В. Матвєєва

Попередній документ
20224913
Наступний документ
20224915
Інформація про рішення:
№ рішення: 20224914
№ справи: 2а-11149/11/1270
Дата рішення: 22.12.2011
Дата публікації: 29.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: