Категорія №10.1
Іменем України
23 грудня 2011 року Справа № 2а-11447/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягненя недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн.
08 грудня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою від 12 грудня 2011 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.
Відповідачем, у строк, встановлений частиною 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, не подано до суду заперечень проти позову. Ухвала про відкриття скороченого провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: 94214, Луганська область, м. Алчевськ, пр. Металургів,8/16.
22.12.2011 року конверт повернувся до суду з відміткою пошти: “ за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись нормами КАС України відповідно до яких адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку та виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.(а.с.12).
Згідно п.1 ст. 19; п.2 та п. 6 ст. 20 Закону № 1058, п.п.4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не в повному обсязі сплатив страхові внески. Станом на 31.10.2011 року розмір недоїмки становить 1288,80 грн.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-355 від 05.04.2011, .
Зазначена вище вимога повернулась на адресу позивача «у зв'язку з закінченням терміну зберігання».
Відповідач у добровільному порядку суму недоїмки в повному обсязі не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.4-5).
Згідно таблиці нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за період за 2010 рік, заборгованість по страховим внескам складає 1288, 80грн.(а.с.8,9)
Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_1 своєчасно не сплачена.
Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-355 від 05.04.2011 на суму 1288, 80 грн., яка повернулася на адресу відповідача «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7).
Борг за вищезазначеною вимогою відповідачем не сплачено.
З таблиці нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та вимоги № Ф-355 від 05.04.2011 вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1288, 80грн.
Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”№ 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
За змістом ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.
Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Таким чином, суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р..№1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1, 94214, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області (р/р 25605301727 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792347) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік на загальну суму 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.В. Кравцова