Категорія №8.2.8
Іменем України
13 грудня 2011 року Справа № 2а-10678/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.;
при секретарі: Іванович К.В.
за участю сторін:
представника позивача: Шевченко О.М.
представника відповідача: Білаш Л.І
прокурора: Ногіна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» до Державної податкової служби в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень №000055742 від 27.03.2006 на суму 8636,04 грн., №0000232343/0 від 23.03.2006 на суму 12543,24 грн., №0000212342/0 від 27.03.2006 на суму 3048618,60 грн, -
09 листопада 2011 року з Вищого адміністративного суду України на новий розгляд було направлено справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» до Державної податкової служби в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень №000055742 від 27.03.2006 на суму 8636,04 грн., №0000232343/0 від 23.03.2006 на суму 12543,24 грн., №0000212342/0 від 27.03.2006 на суму 3048618,60 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року по справі №2а-21165/09/1270, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року, позовні вимоги ТОВ ВФ «Термоантрацит» були задоволені частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.03.2006 №0000212342/0 в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2968972,63 грн., у тому числі 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні санкції. В решті позовних вимог було відмовлено.
В ухвалі Вищого адміністративного суду від зазначено, що колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає про помилковість доводів контролюючого органу щодо необхідності включення до складу валового доходу наявної заборгованості як безповоротної фінансової допомоги у періоді в якому було здійснено реорганізацію підприємств кредиторів шляхом приєднання до інших юридичних осіб.
Згідно з наказом № 108/1-07 від 28.03.2007 року «Про списання кредиторської заборгованості» позивачем було списано кредиторську заборгованість у березні 2007 року за послуги по строку позовної давності по підприємству ПП «Авторем Плюс» на суму 38 620,20 грн. та включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно з наказом №51/1-07 від 30.01.2007 року позивачем списано кредиторську заборгованість у січні 2007 року за послуги по строку позовної давності по підприємствам: ПП «Проходчик», ПП «Проходка», ДП ВДШ «Соло», ПП «Техкомплекс», ПП «Добичник 2002» на суму 9 611 689,60 грн. та включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток підприємства.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушення позивачем приписів підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 -ВР.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті Закону України від 28.12.1994 року №334/94 -ВР визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом договорів №01-2004/104 від 02.01.2004 року та №01-05/32 від 03.01.2005 року, укладених між позивачем та ДП «Шахта №71», є виконання послуг по підбору та забезпеченню персоналом основної виробничої діяльності замовника.
Згідно з умовами договорів №01-2004/105 від 02.01.2004 року та №01-2005/34 від 02.01.2005 року, укладених між ТОВ «Виробнича фірма «Термоантрацит» та ДП «Збагачувальний комплекс», предметом договорів являються послуги з агломерації (збагачування) вугілля.
Пунктами 3.3 вказаних договорів визначено, що замовник сплачує виконавцю суму вартості виконаних робіт відповідно до договірних цін на основі наданого рахунку та акту виконаних робіт через три банківських дні після отримання документів до оплати.
Отже, умовами вказаних договорів не передбачено виплати винагород або інших видів заохочень.
За вказаних обставин Вищий адміністративний суд в ухвалі зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що витрати позивача за договорами №01-2004/105 від 02.01.2004 року, №01-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 03.01.2005 року не являються виплатами винагороди або іншими видами заохочень, зазначених у підпункті 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94 -ВР.
Разом із тим частиною п'ятою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2008 року в даній справі під час нового судового розгляду судам слід було належним чином перевірити доводи податкового органу щодо реальності надання послуг за договорами №01-2004/105 від 02.01.2004 року, №01-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 03.01.2005 року.
Проте, у порушення вказаних норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій не було витребувано відповідних належних доказів на Ствердження реальності виконання договорів №01-2004/105 від 02.01.2004 року, М1-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 13,01.2005 року. Належна правова оцінка цим відомостям надана не була. Проте, це неважливе значення для правильного вирішення даного спору по суті.
В ухвалі Вищого адміністративного суду від 28 вересня 2011 року також зазначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене.
Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача та прокурор заперечували проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень доказів, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про визнання недійсним акту перевірки від 22.03.2006 року №67/23-20-21828298 та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2006 року №000055742/0 на суму 8636 грн. 34 коп.; від-23.03.2006 року №0000232343/0 на суму 12543 грн. 24 коп.; від 27.03.2006 року №0000212342/0 на суму 3048618 грн. 60 коп.
Позивач клопотанням від 12.05.2006 року збільшив позовні вимоги і просив визнати недійсним акт позапланової перевірки №98-23-21828298 від 28.04.2006 року.
Господарський суд Луганської області постановою від 06.11.2006 року у справі №10/257н-ад позов задовольнив частково, а саме: визнав частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.03.2006 року №0000212342/0 в частині суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2 638 135 грн. 95 коп., у тому числі: 1 637 611 гри. 25 коп. - основний платіж:, 982566 грн. 75 коп. - штрафні санкції; відмовив у задоволенні вимог про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення - рішення від 27.03.2006 року №000055742/0 на суму 8636 грн. 04 коп., про визнання недійсним і скасування рішення від 23.03.2006 року №0000232343/0 про застосування штрафних санкцій на суму 12543 грн. 24 коп., про визнання недійсними акту перевірки від 22.03.06 №67/23-20-2182829.8 і акту позапланової перевірки №98-23-21828298 від 28.04.2006 року. З Державного бюджету України стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» державне мито в сумі 1 грн. 70 коп.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 року постанову Господарського суду Луганської області від 06.11.2006 року у справі №Ю/257н-ад скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.03.2006 року №000021234270 в частині суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348794 грн. 63 коп., у тому числі: 181992 грн. 53 коп. - основний платіж, 166802 грн. 10 коп. - штрафні санкції. Пункт 2 постанови Господарського суду Луганської області від 06.11.2006 року у справі . №10/257н-ад викладено в наступній редакції: «Визнати недійсним податкове повідомлення -рішення від 27.03.06 №>0000212342/0 в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2968972 грн. 63 коп., у тому числі: 1 819603 грн. 78 коп. - основний платіж:; 1149368 грн. 85 коп. - штрафні санкції».
Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 07 жовтня 2008 року постанову Господарського суду Луганської області від 06.11.2006року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 року у справі №10/257н-ад скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000212342/0 від 27.03.2006 року в сумі податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2968972,63 грн., в тому числі 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні санкції. Справу №10/257н-ад направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, в ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 07 жовтня 2008 року зазначено, що Господарським судом Луганської області та Луганським апеляційним господарським судом не було взято до уваги посилання відповідача на те, що позивачем при перевірці не було надано акту звірки, акту про правонаступництво, передавального акту, або інших документів, які б підтверджували передачу заборгованості по реорганізованим • підприємствам. У бухгалтерському обліку сальдо по розрахунках з вищевказаними приватними підприємствами не перенесено на розрахунки з їх правонаступниками.
У зазначеній ухвалі зазначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно витребувати в ДШ у м. Свердловську розрахунок про час настання строків за кожною спірною сумою із зазначенням доказів.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року по справі №2а-21165/09/1270, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року, позовні вимоги ТОВ ВФ «Термоантрацит» були задоволені частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.03.2006 №0000212342/0 в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2968972,63 грн., у тому числі 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні санкції. В решті позовних вимог було відмовлено.
В ухвалі Вищого адміністративного суду від зазначено, що колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає про помилковість доводів контролюючого органу щодо необхідності включення до складу валового доходу наявної заборгованості як безповоротної фінансової допомоги у періоді в якому було здійснено реорганізацію підприємств кредиторів шляхом приєднання до інших юридичних осіб.
Згідно з наказом № 108/1-07 від 28.03.2007 року «Про списання кредиторської заборгованості» позивачем було списано кредиторську заборгованість у березні 2007 року за послуги по строку позовної давності по підприємству ПП «Авторем Плюс» на суму 38 620,20 грн. та включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно з наказом №51/1-07 від 30.01.2007 року позивачем списано кредиторську заборгованість у січні 2007 року за послуги по строку позовної давності по підприємствам: ПП «Проходчик», ПП «Проходка», ДП ВДШ «Соло», ПП «Техкомплекс», ПП «Добичник 2002» на суму 9 611 689,60 грн. та включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток підприємства.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушення позивачем приписів підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 -ВР.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті Закону України від 28.12.1994 року №334/94 -ВР визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом договорів №01-2004/104 від 02.01.2004 року та №01-05/32 від 03.01.2005 року, укладених між позивачем та ДП «Шахта №71», є виконання послуг по підбору та забезпеченню персоналом основної виробничої діяльності замовника.
Згідно з умовами договорів №01-2004/105 від 02.01.2004 року та №01-2005/34 від 02.01.2005 року, укладених між ТОВ «Виробнича фірма «Термоантрацит» та ДП «Збагачувальний комплекс», предметом договорів являються послуги з агломерації (збагачування) вугілля.
Пунктами 3.3 вказаних договорів визначено, що замовник сплачує виконавцю суму вартості виконаних робіт відповідно до договірних цін на основі наданого рахунку та акту виконаних робіт через три банківських дні після отримання документів до оплати.
Отже, умовами вказаних договорів не передбачено виплати винагород або інших видів заохочень.
За вказаних обставин Вищий адміністративний суд в ухвалі зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що витрати позивача за договорами №01-2004/105 від 02.01.2004 року, №01-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 03.01.2005 року не являються виплатами винагороди або іншими видами заохочень, зазначених у підпункті 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94 -ВР.
Разом із тим частиною п'ятою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2008 року в даній справі під час нового судового розгляду судам слід було належним чином перевірити доводи податкового органу щодо реальності надання послуг за договорами №01-2004/105 від 02.01.2004 року, №01-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 03.01.2005 року.
Проте, у порушення вказаних норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій не було витребувано відповідних належних доказів на Ствердження реальності виконання договорів №01-2004/105 від 02.01.2004 року, М1-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 13,01.2005 року. Належна правова оцінка цим відомостям надана не була. Проте, це неважливе значення для правильного вирішення даного спору по суті.
В ухвалі Вищого адміністративного суду від 28 вересня 2011 року також зазначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Свердловську Луганської області проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» за період з 01.10.2004 року до 31.12.2005 року, про що складено акт перевірки від 22.03.2006 року № 67/23-20-21828298.
На підставі акту перевірки від 22.03.2006 року №67/23-20-21828298 Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області прийнято:
- податкове повідомлення - рішення від 27.03.2006 року №0000212342/0 про визначення ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит», суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства, в загальній сумі 3048618 грн. 60 коп., у тому числі: 1868055 грн. 85 коп. - основний платіж, 1180562 грн. 75 коп. - штрафні санкції;
- податкове повідомлення - рішення від 27.03.2006 року № 000055742/0 про визначення ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит», суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 8636 грн. 04 коп., у тому числі: 2878 грн. 68 коп. - основний платіж, 5757 грн. 30 коп. - штрафні санкції;
- рішення від 23.03.2006 року №0000232343/0 про застосування штрафних санкцій на суму 12543 грн. 24 коп.
Судом встановлено, що в акті перевірки з приводу заниження податкового зобов'язання в сумі 1868055 грн. 85 коп. вказано, що вказане заниження відбулося внаслідок того, що: .
в порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (надалі - Закон про прибуток) позивачем не включено до складу валового доходу за 4 квартал 2005 року доход від продажу готової продукції в сумі 127 \323 грн.
в порушення п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст.1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону про прибуток позивачем не включено до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в сумі 66485 грн. 31 коп.
в порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону про прибуток позивачем не включено до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в сумі 6550444 грн. 99 коп.
в порушення п. 5.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону про прибуток позивачем до складу валових витрат віднесено вартість послуг по підбору та забезпеченню персоналом, наданих ДП "Шахта № 71" згідно договорів № 01-2004/104 від 02.01.04 та № 01-05/32 від 03.01.05 у розмірі 349561 грн. 87 коп.
в порушення п. 5.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону про прибуток позивачем до складу валових витрат віднесено вартість послуг з агломерації (збагачування) вугілля ДП "Збагачувальний комплекс" згідно договорів № 01-2004/105 від 02.01.04 та № 01-2005/34 від 02.01.2005 року у розмірі 378 408 грн. 25 коп.
Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Відповідно до п. 1.22.1. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника, податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Згідно матеріалів справи у бухгалтерському обліку ТОВ «Виробнича фірма «Термоантрацит» станом на 01.01.2006 року обліковувалась кредиторська заборгованість по наступних підприємствах:
По рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»:
ПП «Проходчик» (код 31704741, м. Свердловськ) 818 03 1,64 грн.,
ПП «Проходка» (код 3 1788926, м. Свердловськ) 1 753 965,90 грн.,
ПП «Техкомплекс» (код 31788910, м. Свердловськ) 1 432 207,25 грн.,
ДП «Добувник 2002» (код 32225941, м. Свердловськ) 1 330 632,11 грн.,
ПП «Авторем плюс» (код 21788905, м. Свердловськ) 38620,20 грн.,
по рахунку 685 "розрахунки з іншими кредиторами",
ПП «Добувник» (код 31788884, м. Свердловськ) 1176987,90 грн.
Всього 6550444,99 грн.
Згідної даним облікових справ - ДПІ у м. Свердловську Луганської області вказані підприємства реорганізовані та зняття з податкового обліку ДПІ у м. Свердловську Луганської області у листопаді 2003 року - січні 2004 року. Реорганізація відбулася шляхом приєднання до наступних приватних підприємств:
21.11.2003 року до ПП фірма «Юрста» (код 30986738, м. Харків) - ПП «Проходка» (код 31788926), ПП «Проходчик» (код 31704741),
08.01.2003 року до ПП «Ремобуддизайн» (код 31704757, м. Свердловськ) - ПП «Технокомплекс» (код 31788910), ПП «Авторем плюс» (код 21788905), 13.01.2004 року до ДП «Добувник 2002» (код 32225941, м. Свердловськ) - ПП "Ремобуддизайн" (код 31704757, м.Свердловськ),
01.12.2003 року до ПП ВКФ «Соло» (код 21181253, м. Харків) - ПП «Добувник» (код 31788884),
23.01.2003 року до ПНПП «Схід-Техсервіс» (код 26488 128, м. Харків) - ДП «Добувник 2002» (код 32225941).
Відповідачем вказано, що до перевірки не надано акту звірки, акту про правонаступництво, акту прийому-передачі заборгованості, або будь-які інші документи, що підтверджують передачу заборгованості по підприємствах, що були реорганізовані. У бухгалтерському обліку сальдо по розрахунках з вищевказаними приватними підприємствами не перенесено на розрахунки з їх правонаступниками.
ТОВ «Термоантрацит» не проводило звірок з ПП фірма «Юрста», ПП ВКФ «Соло», ПНПП «Схід - Техсервіс», у підприємства відсутні документи, які підтверджують передачу заборгованості. До перевірки - не надані документи, які підтверджують не проведення ПП фірма «Юрста», ПП ВКФ «Соло», ПНПП «Схід-Техсервіс» претензійної роботи щодо стягнення з ТОВ «Термоантрацит» кредиторської заборгованості.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що акт звірки, акт про правонаступництво, акт прийому-передачі заборгованості, інші документи, що підтверджують передачу заборгованості по підприємствах, що були реорганізовані, не знаходяться та не повинні знаходитися у нього, а містяться у його контрагентів, тому під час перевірки вказані документи не були надані відповідачу.
Перевіркою встановлено, що за даними відомостей аналітичного обліку кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги станом на 01.01.2006 року становить 15 225,5 тис. грн.:
по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - 1615124,64 грн.,
по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» - 22196,29 грн.,
по рахунку 377/1 «Розрахунки з іншими дебіторами» - 1090559,40 грн.,
по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 11 320680,49 грн., по рахунку 685/3 «Розрахунки з іншими кредиторами» - 1 176987,90 грн.
Порушення встановлено при порівнянні даних бухгалтерського обліку - відомості аналітичного обліку розрахунків з постачальниками по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», відомості аналітичного обліку розрахунків з іншими кредиторами по рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», даних статистичної звітності та даних податкового обліку - декларації з податку на прибуток.
Позивач заперечує наявність вищезазначеного порушення та зазначає, що відповідачем безпідставно визначена дата необхідного включення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в сумі 6550444,99 грн. з посиланням на п. 1.22.1. ст. 1 та п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказано, що до складу валового доходу можна включити лише ту заборгованість, строк позовної давності на яку скінчився, але відповідачем не встановлений такий факт.
Позивач зазначає, що юридичні особи-кредитори, були реорганізовані шляхом приєднання до інших осіб.
Суд вважає, що визнання заборгованості безповоротною фінансовою допомогою пов'язане зі спливом строку позовної давності, що є цивільно-правовою категорією.
Відповідно ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 262 ЦК України встановлено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що податковий орган не послався в акті на первинні документи, не встановив початку і закінчення строку позовної давності за кожною спірною сумою.
Однак, суд не може виходити за межі своєї компетенції, з'ясовувати та встановлювати факти, які не знайшли відображення в акті перевірки чи недостатньо відображені в ньому і відповідно неможливо вважати встановленим порушення норм податкового чи іншого законодавства.
За таких обставин, доводи Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області спростовуються наявними в матеріалах справи доказами відсутності порушення платником податків п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо не включення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в сумі 6550 444 грн. 99 коп.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
З аналізу вказаної норми вбачається, що платник податку може включати до валових витрат будь-які витрати, які пов'язані з веденням виробництва.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним; таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).
Предметом договору послуг №01-2004/104 від 02.01.2004 року та договору №01-05/32 від 03.01.2005 року, які укладено між ТОВ «Виробнича фірма «Термоантрацит» та ДП «Шахта №71», являються виконання послуг по підбору та забезпеченню персоналом основної виробничої діяльності Замовника.
За договорами послуг №01-2004/105 від 02.01.2004 року та №01-2005/34 від 02.01.2005 року, які укладено між ТОВ «Виробнича фірма «Термоантрацит» та ДП «Збагачувальний комплекс», предметом договору являються послуги з агломерації (збагачування) вугілля.
Пунктами 3.3 вказаних договорів передбачено, що замовник сплачує виконавцю суму вартості виконаних робіт відповідно договірних цін на основі наданого рахунку та акту виконаних робіт через три банківських дні після отримання документів до оплати, тобто умовами вказаних договорів не передбачена виплата винагород або інших заохочень.
Витрати позивача за договорами №01-2004/105 від 02.01.2004 року, №01-2005/34 від 02.01.2005 року, №01-2004/104 від 02.01.2004 року, №01-05/32 від 03.01.2005 року не являються виплатами винагороди або іншими видами заохочень, зазначених п.п.5.3.4 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем правомірно включено до валових витрат вартість послуг у сумі 349 561 грн. 87 коп. та 378 408 грн. 25 коп.
Відповідачем при наданні розрахунку про час настання строків для включення до валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги зазначено станом на 01.06.2006 року кредиторська заборгованість по підприємствам, які реорганізовані та зняті з податкового обліку ДПІ в м. Свердловську у листопаді 2003 року - січні 2004 року, на підставі чого відповідачем зроблено висновок, що саме дату реорганізації підприємств - кредиторів слід вважати датою включення сум безповоротної фінансової допомоги до валового доходу, що є помилковим, оскільки за кожною спірною сумою відповідач не встановив початку і закінчення строку позовної давності, в акті перевірки не послався на первинні документи.
Згідно наказу № 108/1-07 від 28.03.2007 року «Про списання кредиторської заборгованості» позивач списав кредиторську заборгованість у березні 2007 року, за послуги по строку позовної давності по підприємству ПП «Авторем Плюс» 38620,20 грн. та включив у Декларацію податку на прибуток підприємства у валові доходи. Згідно наказу № 51/1-07 від 30.01.2007 року позивач списав кредиторську заборгованість у січні 2007 року за послуги по строку позовної давності по підприємствам: ПП «Проходчик», ПП «Проходка», ДП ВДПІ «Соло», ПП «Техкомплекс», ПП «Добувник 2002» на суму 9611689,60 грн. та включив в Декларацію податку на прибуток підприємства до валових доходів по стр. 01.6 «Інші доходи», згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
До складу податкових зобов'язань з податку на прибуток, визначених в податковому повідомленні-рішенні №0000212342/0 від 27.03.2006, включені податкові зобов'язання за вказаними господарськими операціями, а саме:
- не включення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги по ПП «Проходчик», ПП «Проходка», ПП «Техкомплекс», ДП «Добувник 2002», ПП «Авторем плюс», ПП «Добувник» в сумі 6550444,99 грн., нараховані податкові зобов'язання - 1637611,25 грн., нараховані штрафні санкції - 982566,75 грн.;
- віднесення до складу валових витрат віднесено вартість послуг по підбору та забезпеченню персоналом, наданих ДП «Шахта №71», згідно договорів №01-2044/104 від 02.01.2001 та №01-05/32 від 03.01.2005 в сумі 349561,87 грн., зменшено податкового зобов'язання - 87390,47 грн., нараховані штрафні санкції - 80004,96 грн.
- віднесення до складу валових витрат вартість послуг з агломерації (збагачування) вугілля ДП «Збагачувальний комплекс» згідно договорів №01-2004/105 від 02.01.2004 та №01-2005/34 від 02.01.2005 в сумі 378408,25 грн., зменшено податкового зобов'язання - 94602,06 грн., нараховані штрафні санкції - 86797,14 грн.
Під час розгляду справи позивачем не було надано належних доказів на підтвердження реальності виконання договорів №01-2044/104 від 02.01.2001, №01-05/32 від 03.01.2005, №01-2004/105 від 02.01.2004 та №01-2005/34 від 02.01.2005.
Таким чином податковим органом правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення №0000212342/0 від 27.03.2006 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на прибуток за договорами №01-2044/104 від 02.01.2001, №01-05/32 від 03.01.2005, №01-2004/105 від 02.01.2004 та №01-2005/34 від 02.01.2005 в сумі 181992,53 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 166802,10 грн.
Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відповідач ДПІ у м. Свердловську правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення №0000212342/0 від 27.03.2006 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на прибуток в сумі 181992,53 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 166802,10 грн., позовні вимоги ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» підлягають частковому задоволенню.
Питання про повернення судового збору не вирішується, оскільки дане питання вирішувалися судовими рішеннями раніше.
Керуючись 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» до Державної податкової служби в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень №000055742 від 27.03.2006 на суму 8636,04 грн., №0000232343/0 від 23.03.2006 на суму 12543,24 грн., №0000212342/0 від 27.03.2006 на суму 3048618,60 грн. задовольнити частково.
< Текст >
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212342/0 від 27.03.2006, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Свердловську, в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1673611,25 грн., та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 982566,75 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2011 року.
< Текст >
Суддя О.В. Ірметова