Справа № 2-а-886/11
24.02.2011 м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба М.В.,
при секретарі Петрухіной Т.Л.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову АН №893977 від 28.01.2011 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В суді позивач підтримав позов, просив його задовольнити в повному обсязі та скасувати винесену відносно нього постанову про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. В обґрунтування посилався лише на те, що він 28.01.2011 року рухався вулицею Набережною та був зупинений інспектором ДПС, який пояснив, що він проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Однак не погодився, вважає, що в його діях не має складу адміністративного правопорушення, а дії інспектора є неправомірними.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, постанову було винесені інспектором з додержанням розпорядження МВС №466 від 11.05.2009 року, ст..ст.33, 34, 251, 252 КУпАП та Конституції України, в межах повноважень, покладених на нього Інструкцією діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, затвердженою наказом МВС №111 від 27.03.2009 року.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та у задоволенні позову відмовляє з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою АН №893977 від 28.01.2011 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він 28.01.2011 року, о 19 годині 19 хвилин, на вул..Набережній в м.Маріуполі, керуючи автомобілем «Рено»держномер АО 2323 АК, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3ґ ПДР України.
Відповідно до п.8.7.3е жовтий сигнал світлофору забороняє рух та попереджає про наступну зміну сигналів.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми світловими приладами або попереджувальними сигналами при початку руху або зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, які дозволяють вести перемови без допомоги рук, а так само порушення правил навчальної їзди -тягнуть за собою накладення штрафу від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як доказ вчинення правопорушення відповідно до ст..251 КУпАП суд приймає протокол про адміністративне правопорушення АН1 №480447 від 28.01.2011 року, складений уповноваженою на то посадовою особою та який відповідає вимогам ст..256 КУпАП. Згідно протоколу, ОСОБА_1, 28.01.2011 року, о 19 годині 19 хвилин, на вул..Набережній в м.Маріуполі, керуючи автомобілем «Рено»держномер АО 2323 АК, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3ґ ПДР України.
Позивач просив визнати незаконними дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови, однак перевіривши приведені ним докази та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій інспектора ДПС ОСОБА_2, та вважає, що він діяв відповідно до вимог Закону України «Про міліцію»та виконував свої посадові обов'язки згідно покладених на нього чинним законодавством завдань.
В судовому засідання позивачем не приведено належних доводів в обґрунтування та доказів, які би ставили під сумнів справжність викладених фактів в складених щодо позивача уповноваженою посадовою особою ДПС протоколі та постанові.
За таких обставин суд вважає, що подія правопорушення мала місце, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а його вина у його скоєнні доведена, його діям дана правильна кваліфікація та стягнення на нього накладене в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП.
У зв'язку з викладеним, підстав для задоволення адміністративного позову не має та у його задоволенні суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 61-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови АН № 893977 від 28.01.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.2 КУпАП - відмовити.
Постанова є остаточною, набуває чинності з момент проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Дзюба М. В.