справа № 0670/829/11
категорія 8.2
13 жовтня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі. Просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 000017171702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19801,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4950,00 грн.; № 0000161702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18486,84 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4621,71 грн.; № 0000181702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання за платежем: пеня по податку на додану вартість в сумі 3339,18 грн. та № 0000151702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання за платежем: пеня по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1157,87 грн. Позов обґрунтовує тим, що на підставі направлення № 2293/17-1 від 16.12.2010 року, виданого ДПІ у м. Житомирі, в період з 16.12.2010 по 29.12.2010 року працівниками податкового органу було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період з 18.05.2009р. по 30.09.2010р, за результатами якої складено акт перевірки від 31.12.2010 року №10243/17-1/2053505080.
Виявлені в ході перевірки порушеннями вважає необґрунтованими, не підтвердженими первинними бухгалтерськими документами та такими, що суперечать змісту нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення господарської діяльності суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами. Висновки про наявність порушень ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючих, зроблені без з'ясування всіх обставин справи, без належного аналізу та надання належної оцінки первинним бухгалтерським документам, що засвідчують факти господарських операцій та мають на меті лише визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі направлення № 2293/17-1 від 16.12.2010 року виданого ДПІ у м. Житомирі, в період з 16.12.2010 по 29.12.2010 року працівниками податкового органу було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період з 18.05.2009р. по 30.09.2010р. За результатами перевірки складено акт від 31.12.2010 року №10243/17-1/2053505080 (а.с.10-26).
На основі даного акту податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення № 000017171702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19801,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4950,00 грн. (а.с. 27), № 0000161702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18486,84 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4621,71 грн. (а.с. 28), № 0000181702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання за платежем: пеня по податку на додану вартість в сумі 3339,18 грн. (а.с. 29), № 0000151702/0 від 25.01.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання за платежем: пеня по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1157,87 грн. (а.с. 30).
Суд частково не погоджується з такими висновками контролюючого органу з наступних підстав.
Щодо податкового повідомлення- рішення № 0000171702/0 від 25.01.2011р.
З акту перевірки випливає, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 19081,00 грн., а саме: за липень 2009 року - у сумі 4902,00 грн., за серпень 2009 року - у сумі 14899,00 грн.
Підставою для таких висновків стало те, що ФОП ОСОБА_1 включила до складу податкового кредиту суми ПДВ, які вказані в отриманих податкових накладних від TOB «Будграніт КОРП».
В акті перевірки зазначено, що документи по взаєморозрахунках з TOB «Будграніт КОРП», що надавалися при перевірці позивачем, являються не дійсними, в зв'язку з тим, що підписані не уповноваженою на те особою.
З матеріалів справи вбачається, що засновником та головним бухгалтером TOB «Будграніт КОРП» (ідент. № 36025344) зареєстровано ОСОБА_2 і.н. НОМЕР_1, яким були надані пояснення, працівникам ГВПМ ДПІ у м. Полтаві, що вказане підприємство було зареєстроване по втраченому паспорту, ніякого відношення до реєстрації підприємства та його господарської діяльності він не має, жодних документів, що стосуються TOB «Будграніт КОРП» (ідент. № 36025344) не підписував, права на реєстрацію даного СПД нікому не надавав.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пунктом 9.6 статті 9 цього Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.
В судовому засіданні встановлено, що свідоцтво TOB "Будграніт КОРП" анульоване в вересні 2010р., тобто, після проведення взаємовідносин між позивачем та TOB "Будграніт КОРП" .
Будь-яких зауважень податкового органу в матеріалах перевірки до порядку оформлення податкових накладних не зазначено.
Таким чином підставою для формування сум податкового кредиту стали належним чином оформлені та отримані від постачальників податкові накладні.
Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо того, що позивачем при перевірці не було надано документів, які б підтвердили транспортування, завантаження та розвантаження придбаних ТМЦ, отриманих від ТОВ "Будграніт КОРП", так, як жодних доказів даного факту наведено не було. Крім цього, дані документи були надані представником позивача в судовому засіданні, що підтверджує їх наявність та факт транспортування, завантаження та розвантаження придбаних ТМЦ.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 25.01.2011р. № 00001717102/0 ДПІ у м. Житомирі винесене не правомірно та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення рішення № 0000161702/0.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", та п.п. а п.19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - занижено оподатковуваний дохід за період з 8.05.2009 р. по 31.12.2009 р. на 59817.05 гри., та за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. на 63428.51грн. В результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету розмірі 8486,83 грн., а саме: за період з 18.05.2009 р. по 31.12.2009 р. в розмірі 8972,56 грн., та за період з 1.01.2010 р. по 30.09.2010 р. в розмірі 9514.28 грн. Порушення виникло внаслідок того, що позивачем не включено до декларації про доходи за період з 18.05.2009 р. по 31.12.2009 р. суму витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, що перевищує 500 000 грн. на рік., отриманого за спрощеною системою оподаткування. При проведенні перевірки встановлено, що в порушення ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», підприємцем перевищено граничний обсяг виручки 500000 грн., а саме: обсяг виручки, станом на 30.09.2009 р., склав 930682.73 грн.
Позивач наголошує, що платник єдиного податку при перевищенні обсягу виручки, встановленої Указом, лише повинен з наступного кварталу перейти на загальну систему оподаткування, оскільки протягом одного і того ж періоду він не може бути одночасно й платником податку з доходів фізичних осіб.
Суд не погоджується з такою позицією представників позивача з огляду на наступне.
Спеціальним законодавством, зокрема, Указом запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва. За змістом статті 1 зазначеного Указу єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис грн. Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Що й було зроблено позивачем.
У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.
За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом № 889-IV з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII “Про систему оподаткування” (чинним на час виникнення спірних відносин), якими встановлювалися засади податкових відносин в Україні. Даної позиції дотримується й Верховний суд України в постанові від 11.04.2011р. по справі № 21-18а11 (копія - а.с. 123-126).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом податкове повідомлення рішення № 0000161702/0 від 25.01.2011р. винесено правомірно, а тому не підлягає скасуванню.
Щодо податкових повідомлень - рішень № 0000181702/0 та 0000151702/0 від 25.01.2011р. слід зазначити наступне.
Визначення сум пені по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб передбачено вимогами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, тобто вже після виникнення спірних правовідносин. За таких обставин визначення зазначених сум пені по податку на додану вартість та по податку з доходів фізичних осіб за попередні періоди, до набрання чинності Податковим кодексом, є такими, що не відповідають Закону.
За загальним правилом, нормативні акти в часі мають пряму дію, і не мають зворотнього дії. Пряма дія припускає застосування акту у зв'язку з юридичними фактами, що виникли після введення його в дію.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, Закони й інші правові, нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують і скасовують відповідальність особи.
За таких обставин застосування сум пені до Приватного підприємця ОСОБА_1 є прямим порушенням зазначеної норми.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 25.01.2011р. № 0000181702/0 та 0000151702/0 ДПІ у м. Житомирі винесені не правомірно, а тому підлягають скасуванню.
Керуючись ч.3. ст. 2,ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Житомирі:
- № 0000171702/0 від 25 січня 2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19801,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4950,00 грн.;
- № 0000181702/0 від 25 січня 2011 року, яким визначені грошові зобов'язання за платежем: пеня по податку на додану вартість у сумі 3339,18 грн.;
- № 0000151702/0 від 25 січня 2011 року, яким визначені грошові зобов'язання за платежем: пеня по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1157,87 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 18 жовтня 2011 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.