№2-а-1205/11
26 жовтня 2011 року Млинівський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Феськова П.В.
при секретарі Мельничук Т.Ю.
за участю: позивача -ОСОБА_1, представника позивача -адвоката ОСОБА_2, представника відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Млинів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду в Млинівському районі Рівненської області в перерахунку пенсії по інвалідності, про призначення та нарахування державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та стягнення заборгованості по виплаті пенсії-,
У позовній заяві вказується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов»язане з наслідками аварії на ЧАЕС. За цих підстав згідно ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державної пенсії, розмір якої повинен бути не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, розмір якої повинен складати 75 % мінімальної пенсії за віком. В 2003 році вона подала до відповідача відповідні документи про визнання її інвалідом 2 групи та визнання особою 1 -ї категорії постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. З цього часу була переведена на пенсію по інвалідності, як зазначає відповідач у повідомленні, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте не було призначено пенсію і додаткову пенсію як це передбачено ст. 49, 50, 54 названого Закону. На її офіційне звернення про призначення пенсі в розмірі 8-ми мінімальної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком отримала повідомлення відповідача за № 4846/04 від 08 липня 2011 року яким було відмовлено в її проханні. Управління доводить правильність нарахування та виплати їй пенсії, посилаючись на постанову КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», постанову Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Позивач вважає таке рішення протиправним, таким, що суперечить ст.46 Конституції України, ст.ст.9, 10, 50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області щодо відмови в перерахунку їй пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 3обов»язати Управління Пенсійного фонду в Млинівському районі Рівненської області провести з 01 січня 2010 року перегляд призначень та нарахувань до виплат їй державної пенсії в мінімальному об»ємі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати. Зобов»язати Управління Пенсійного фонду в Млинівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити заборгованість з виплат належних їй державної пенсії в у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за
віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати у зв»зку з переглядом їх призначень та нарахувань до виплат, яка склалася з 01 січня 2010 року і в майбутньому.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, поданому суду. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові доказа, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Позивачка належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії АВ № 505664. Згідно довідки серії МСЕ № 022500 вона є інвалідом другої групи, інвалідність встановлена довічно, захворювання пов»язане з наслідками аварії на ЧАЕС. (а.с.5,6)
Основні положення реалізації права на соціальний захист, зазначений у с. 46 Конституції України, визначені і закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.1 ст. 50 вищевказаного закону як особа, віднесена до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та як інвалід другої групи позивачка повинна була отримувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а згідно з ч. 4 ст. 54 цього Закону -пенсію не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Тобто, в обох випадках для обчислення розміру пенсії мала братись мінімальна пенсія за віком, яка визначалася відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок розміру пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно -правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
Як видно з відповіді управління Пенсійного Фонду України у Млинівському району від 08.07.2011 р., відповідач вважає, що порядок обчислення розміру пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, обчислення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, залишився неврегульованим через визнанням рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. неконституційними змін до ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Відтак відповідач вимушений був здійснювати нарахування і виплату зазначеній категорії осіб додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, і розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян": а/ для осіб, віднесених до категорії І (інваліди 2 групи), призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; б/ пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, встановлено на рівні 965 гривень.
При цьому, постановою КМУ від 16.0.7.2008 р. № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" передбачено, що з 01.07.2008 р. мінімальний розмір
пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, повинен становити 1090 грн.
Крім того, визначення мінімального розміру пенсії за віком міститься лише в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для пенсій, призначених за цим законом, є державною соціальною гарантією і не може бути застосований для перерахунку пенсій за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України вії 14.06.2011 № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" установлено, що у 2011 році статті 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказаний нормативно - правовий акт для обчислення розміру пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідач застосовував безпідставно, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при обчисленні розміру пенсії він повинен був керуватись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Надання ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повноважень Кабінету Міністрів України на визначення порядку обчислення передбачених цим законом пенсій не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав, визначених законом.
Таким чином, оскільки відповідач незаконно відмовив позивачці в перерахунку розміру його пенсії і додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, не зробив перерахунку розміру цієї пенсії у зв»язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, вона змушена звертатись до суду із позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідачем не оспорюється, тому на підставі ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімально пенсії за віком.
Згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
За змістом ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу. Таким чином при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови №530 від 28 травня 2008 року та №654 від 16 липня 2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених закон прав.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта який би визначав цей розмір не має. Тому положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у якому значено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмів пенсій призначених згідно з цим Законом не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутністю іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір
додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачу слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Тому відмова відповідача у проведенні такого перерахунку у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність визначеного законом є протиправною.
Згідно ст.ст.99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Разом з тим, для захисту порушеного права позивачки, суд вважає необхідним зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період починаючи з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.
Поряд з тим, позов у частині проведення у майбутньому перерахунку пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення її права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватися на припущеннях.
Компетенція адміністративних судів, зазначено п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень або бездіяльності, що виникли і існують на момент подачі позову, тому, на
думку суду, поширення рішень адміністративного суду на майбутні правовідносини виходить за межі його компетенції.
Керуючись ст.ст. 50,54,67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст. 99, 100, 163 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області пов»язані з нарахуванням і виплатою ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Апеляційна скарга на постанову Млинівського районного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Млинівський районний суд. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
С У Д Д Я: ОСОБА_4