Справа № 2а-575/11
Іменем України
29.09.2011 року смт. Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожнього руху відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району старшого лейтенанту міліції ОСОБА_2 про визнання дій посадової особи суб'єкта владних повноважень щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення неправомірними, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожнього руху відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району ОСОБА_2 про визнання дій посадової особи суб'єкта владних повноважень неправомірними та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 серпня 2011 року відповідачем по справі було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 140 ч.2 КУпАП за «Здійснення торгівельної діяльності з автомобіля на червоній лінії без узгодження з ДАІ», чим порушено вимоги п.32.1.а. ПДР.
За результатами розгляду вказаного протоколу начальником ВДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району майором міліції ОСОБА_3 07 серпня 2011 року винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 140 ч.2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач вважає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.2 ст. 140 КУпАП за діяння, яке не передбачено в диспозиції вказаної статті.
Окрім того, він зазначає, що торгівельної діяльності не здійснював, про що свідчить відсутність в матеріалах адміністративної справи будь-яких доказів.
В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі, при цьому додав, що в той день він стояв за 20 метрів від проїжджої частини дороги та перевантажував товар, але торгівлю він не здійснював, терезів та цінників у нього не було.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу без присутності відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України та вирішити питання спору на підставі наявних у справі доказів.
Судом по справі встановлено факт, що 06 серпня 2011 року інспектором дорожнього руху відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 338184 стосовно позивача ОСОБА_1 Л.В. в якому зазначено, що цього дня «…о 09 год. 10 хв. в смт.Томаківка по вул.Комсомольській 1а, ОСОБА_1 здійснював торгівельну діяльність з авто на червоній лінії вулиці без узгодження з ДАІ», чим порушив вимоги п. 32.1 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 140 КУпАП.
07 серпня 2011 року на підставі вказаного протоколу начальником ВДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району майором міліції ОСОБА_3, було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 179081, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 140 ч.2 КУпАП та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 грн.
В порушення вимог ст. 283 КУпАП в постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, та не зазначено пункту правил дорожнього руху, який, на думку відповідача, порушив позивач.
Пунктом 32.1. ПДР України передбачено, що з органами Державтоінспекції узгоджуються:
а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій, місць торгівлі та надання послуг».
Суд погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б доказували вищевказане порушення, при цьому позивач зазначає, що не здійснював торгівельної діяльності.
Окрім того, згідно Закону України «Про планування і забудову території»від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ «червоні лінії»- визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Отже, як зазначає позивач, знаходження його автомобіля на червоній лінії повинно бути підтверджене містобудівною документацією відносно пунктів геодезичної мережі, але такі докази суду не надано.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У вказаній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено доказів, тобто будь-яких фактичних беззаперечних даних, на основі яких у визначеному законом порядку відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 140 КУпАП, і винність позивача у його вчиненні, який з порушенням не згоден.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказаний начальник ДАІ при складанні постанови, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 140 КУпАП, наклавши на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, не використав всіх можливих, допустимих законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та при цьому не достатньо керувався законом і правосвідомістю, у зв'язку з чим не в повному обсязі дослідив та встановив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до винесення неправомірної постанови, яка підлягає скасуванню.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а саме, що позивачем дійсно було допущено порушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідач по справі повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб'єктивна і об'єктивна сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення від 06.08.2011 р. не відповідає вимогам закону, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, 102, 122, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.2 ст. 140, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора дорожнього руху відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району ОСОБА_2 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 338184 від 06.08.2011 р .
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 179081 від 07.08.2011 р. винесену інспектором дорожнього руху відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території Томаківського району ОСОБА_2 Анатолієвичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень та адміністративну справу стосовно ОСОБА_1.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_4