Постанова від 14.08.2011 по справі 2а-486/11

Справа № 2а-486/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.08.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Кондус Л.А.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень щодо застосування при призначенні пенсії нульового значення заробітку за відповідні періоди та про зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Томаківському районі про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень щодо застосування при призначенні пенсії нульового значення заробітку за відповідні періоди та про зобов'язання здійснити певні дії щодо проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2011 року згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто про виключення періодів отримання позивачем допомоги по безробіттю з 10.06.2002 року по 04.06.2003 рік, з 22.08.2005 року по 18.05.2006 рік, з 01.07.2007 року по 30.09.2007 р., з 14.11.2008 року по 29.01.2009 рік., що включені в нульовому обчисленні при обчисленні його заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії і про виплату заборгованої суми пенсії.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з 05.04.2010 року він набув право на пенсію за віком та 06.04.2010 року йому було призначено таку пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.04.2011 р. відповідачем по справі йому було здійснено перерахунок пенсії, з квітня 2011 року його пенсія становить 1902,98 грн.

За результатами перерахунку він звернувся до працівників управління ПФУ в Томаківському районі з питанням щодо розміру пенсії, на що йому повідомили, що в його трудовий стаж при призначенні пенсії було включено період перебування в центрі зайнятості, а саме: з 10.06.2002 року по 04.06.2003 р., з 22.08.2005 р. по 18.05.2006 року, з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р., з 14.11.2008 р. по 29.01.2009 р. із зазначенням за ці місяці нульової заробітної плати, що зменшило розмір його пенсії при обчисленні розміру пенсії за віком. Крім того листом від 08.06.2011 р. за № К283 /27 відповідач повідомив йому, що «однією із складових визначення розміру пенсії по віку за Законом є страховий стаж. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»період протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття отримувала допомогу по безробіттю включається до страхового стажу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та /або за яку сплачуються у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В ст. 11 цього Закону зазначено повний перелік осіб, які підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню. Особи, які перебувають у центрі зайнятості на обліку як безробітні у ньому не зазначені. Перебуваючи на обліку в центрі зайнятості він не був зобов'язаний сплачувати внески до пенсійного фонду, так само як і центр зайнятості не зобов'язаний утримувати перераховувати із його допомоги по безробіттю.

У п. 1 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону дано визначення терміну «Страховий стаж - період (строк) , протягом якого особа підлягає загальнобов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок». Страховий стаж обчислюється в місяцях. Принциповою відмінністю є включення до страхового стажу лише періодів, за які сплачувалися страхові внески. Отже у страховому стажі з 1 січня 2004 року повинні враховуватись лише ті місяці, за які сплачено збір хоча б у мінімальному розмірі.

Пунктом 3 ч.1 статті 24 цього Закону (із змінами та доповненнями), який було внесено в закон 25.03.2005 року, передбачено, що «Період, протягом якого особа , яка підлягала загальнобов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу». Тобто п.3 ч.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суперечить п.1 ч.1 ст. 24 цього Закону, а тому позивач вважає, що відповідно до діючого законодавства невідповідність у законі повинна трактуватися на користь громадянина і відповідач повинен був нарахувати йому пенсію до 25.03.2005 року за порядком який діяв до внесення доповнень п. ч. .1 ст. 24 Закону України , а не нараховувати розмір пенсії за період перебування у центрі зайнятості з коефіцієнтом заробітку 0,00. Оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».

Відповідно до ст. 183-2 КАС України вищевказані позовні вимоги можуть бути розглянуті в скороченому провадженні без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження. Представник відповідача у відповідний строк надав до суду заперечення на позов про невизнання позову в повному обсязі, посилаючись на те, що пенсія позивачеві нараховувалась і виплачувалась у відповідності до чинного законодавства.

В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на п.п.1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки позивачу були зараховані до страхового стажу періоди перебування на обліку в Томаківському центрі зайнятості, при цьому зазначено, що він отримував допомогу по безробіттю. Відповідач вважає, що у відповідні періоди за які позивач отримував допомогу по безробіттю є страховим стажем.

Суддя, дослідивши письмові докази та розглянувши матеріали даної справи, вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 квітня 2010 року позивачеві було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після перерахунку у квітні 2011 року пенсія позивача значно зменшена через зарахування до страхового стажу позивача періодів отримання ним допомоги по безробіттю з 10.06.2002 року по 04.06.2003 рік, з 22.08.2005 року по 18.05.2006 рік, з 01.07.2007 року по 30.09.2007 р., з 14.11.2008 року по 29.01.2009 рік., з нульовими значеннями, що привело до зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком. Суд вважає, що при розрахунку заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії фахівцями відповідачем було порушено вимоги ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні заробітної плати (доходу) позивача для обчислення пенсії було враховано стаж його перебування на обліку в Центрі зайнятості у вищевказані періоди і проставлена за ці місяці нульова зарплата, що зменшило розмір його пенсії. Перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості позивач не працював, а отже не отримував заробітну плату (дохід), з якої сплачуються страхові внески, а отримував допомогу по безробіттю. Згідно з ст.24 вказаного Закону, період перебування на обліку в центрі зайнятості враховується в період, з якого складається страховий стаж але відповідно до ст.40 Закону цей стаж не враховується при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Згідно з п.2 ст.40 Закону заробітна плата (доход) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К) , де: Зс -середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; «Ск»-сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць, а «К»-кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожен місяць страхового стажу, який враховується для обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз=Зв:Зс, де Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). Таким чином, з аналізу зазначеної вище формули випливає, що коефіцієнти заробітної плати (доходу) розраховуються саме з заробітної плати застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески і ця сума коефіцієнтів ділиться на ту кількість місяців страхового стажу, за які розраховано ці коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У даному випадку кількість місяців за які обчислено коефіцієнти заробітної плати (Ск) не відповідає кількості місяців страхового стажу (К). Страховий стаж було збільшено на відповідну кількість місяців (період перебування на обліку в Центрі зайнятості), коли позивач фактично не працював і не отримував заробітної плати і за які не обчислювались коефіцієнти заробітної плати (проставлені «0»). Отже, даним Законом однозначно передбачено, що для обчислення заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії до розрахунку приймається саме заробітна плата (доход) і враховується страховий стаж за період, в який сплачувалась заробітна плата (доход) з якої сплачено страхові внески і за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу). Ст.24 Закону визначає періоди, з яких складається страховий стаж для обчислення розміру пенсії за віком, а не розміру заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Тобто, ця стаття регулює порядок обчислення страхового стажу взагалі, для обчислення страхового стажу. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вирішення питання про поновлення строку для звернення до суду є недоцільним, оскільки позивачем вказаний строк не пропущений.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оскільки в період отримання допомоги по безробіттю позивач не отримував заробітку, управлінню Пенсійного фонду немає чого враховувати при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивачу.

При тлумаченні норм ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»управління Пенсійного фонду мало врахувати вимоги ст. 3 Конституції України за якими права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідач не оспорив, що зазначивши періоди перебування позивача на обліку у центрі зайнятості нулями він фактично зменшив розмір належної йому пенсії. Цим обсяг прав позивача був звужений, що є неприпустимим згідно ст. 22 Конституції України.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з держбюджету на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 24, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст..ст. 8, 9, 10,11,71,88,158,159,160,162,163, 183-2 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо застосування при призначені пенсії нульового значення заробітку за період з 10.06.2002 року по 04.06.2003 року, 22.08.2005 р. по 18.05.2006 р., 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р., 14.11.2008 р. по 29.01.2009 р., перебування на обліку в центрі зайнятості на отримання допомоги по безробіттю.

Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2011 року згідно з вимогами ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто виключити періоди отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 10.06.2002 року по 04.06.2003 року, 22.08.2005 р. по 18.05.2006 року, 01.07.2007 року по 30.09.2007 року, 14.11.2008 р. по29.01.2009 р. , що включенні в нульовому обчисленні, при обчисленні його заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії і виплатити йому заборговану суму пенсії.

Копію постанови невідкладно направити сторонам у справі. Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, прийнята у скороченому провадженні, подається стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:ОСОБА_4

Попередній документ
20215588
Наступний документ
20215590
Інформація про рішення:
№ рішення: 20215589
№ справи: 2а-486/11
Дата рішення: 14.08.2011
Дата публікації: 28.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.01.2011)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 08.12.2010
Предмет позову: про визнання неправомірною відмову у виплаті