Справа № 2а-328/11
Іменем України
05.06.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ старшини міліції ОСОБА_2 про визнання дій посадової особи суб'єкта владних повноважень щодо складення протоколу неправомірними, та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ старшини міліції ОСОБА_2 . про визнання протоколу про адміністративне правопорушення, складеного посадовою особою суб'єкта владних повноважень, таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства України, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи наступним.
04.05.2011 року він рухався на автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі Кіровоград- Кривий Ріг -Запоріжжя, але на 300 км. згаданої автодороги був зупинений інспектором за перевищення швидкості на 24 км/год, яку останній зафіксував радаром «Сокол»№ 0309307 . В автомобілі, окрім нього, знаходилось три пасажири -його дружина ОСОБА_3 з однорічною донькою та ОСОБА_4
Позивач зазначає, що цього ж дня, 04.05.2011 року вказаною посадовою особою відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо накладення на нього адміністративного стягнення є протиправними, тому він має намір оскаржувати їх в судовому порядку, оскільки він вказує на допущення помилки під час процесу фіксації швидкості в зв'язку з тим, що попереду та позаду нього рухались інші автомобілі, тому підтвердити те, що швидкість заміряна вказаним приладом належить саме його транспортному засобу неможливо, оскільки факт порушення не був зафіксований в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами. Окрім того, відповідачем не були надані відповідні документи на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вказаного вимірювального приладу та пристрій не був зафіксований на штативі, оскільки інспектор тримав його у руці, час на таймері, що був зазначений вимірювальним приладом не співпадав з дійсним часом проїзду водієм дороги на якому здійснювався нагляд..
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в які також просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог та залишити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності в силі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено факт, що 04.04.2011 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВС 1 № 233918 відносно позивача ОСОБА_1, в якому зазначено, що цього дня останній керував автомобілем марки ВАЗ 21103, д.н.з.37269НЕ на 300 км а/д Н 23 та перевищив швидкість руху на 24 км/год, тобто рухався зі швидкістю114 км/год, яка зафіксована була вимірювальним приладом «Сокол»№ 309307, чим порушив п.12.6 ПДР України.. На підставі вказаного протоколу 04.05.2011 року відповідачем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 280697, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши та проаналізувавши зміст копії вищевказаної постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача, та враховуючи те, що вимірювач „Сокол” не може бути використаний як належний доказ по справі, так як не має функцій фото і кінозйомки, суд приходить до висновку, що відповідач при складанні постанови, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, наклавши на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, не використав всіх можливих, допустимих законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та при цьому не достатньо керувався законом і правосвідомістю, у зв'язку з чим не в повному обсязі дослідив та встановив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до винесення неправомірної постанови.
Крім того, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні відомості про своєчасне проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу та відомості про сертифікацію приладу «Сокол»в Україні, а відсутність таких відомостей виключає можливість використання приладу для фіксації порушень ПДР.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а саме, що заміри на приладі «Сокол»належать саме автомобілю позивача.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектор повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб'єктивна і об'єктивна сторони.
Постанова підлягає скасуванню при наявності в протоколі про адміністративне правопорушення заперечення позивача щодо порушення ним Правил дорожнього руху та відсутності в протоколі пояснень свідків або понятих, суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку порушник із вказаним порушенням не погодився, про що зазначив власноручно в протоколі про адміністративне правопорушення; свідки в протоколі не зазначені. Тобто за таких обставин неможливо підтвердити факт правопорушення.
Доводи позивача наведені в позовній заяві не викликають сумніву і судом не знайдено доказів, якими б спростовувалися твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення зазначеного в постанові інспектора ДПС серії АЕ1 № 280697 від 04.05.2011 р.
За таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України і провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, 102, 122, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.1 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 280697 від 04.05.2011 р. винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ старшиною міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень та адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_5