Справа № 2а-275/11
Іменем України
29.04.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Олександрійської роти сержанту ОСОБА_2 про поновлення строку оскарження рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень, визнання його дій неправомірними та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Олександрійської роти сержанту ОСОБА_2 про поновлення строку оскарження рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень, визнання його дій неправомірними та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 12.03.2011 року він керував власним автомобілем марки УАЗ, державний номер НОМЕР_1 в населеному пункті Знамянка та був зупинений інспектором ДПС Олександрійської роти, який пояснив, що позивач порушив ПДР, пересік білу суцільну лінію, в зв'язку з чим відносно нього відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 160143 від 12.03.2011 р., на підставі якого винесено останнім постанову серії ВА1 № 048602 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 425 грн. Постанову йому не видали, а направили поштою за адресою, де він на даний час не проживає .
Позивач зазначає, що вказані вище протокол та постанова є єдиними доказами уявного правопорушення, які не встановлюють будь-яких точних фактичних обставин, а також пояснює, що він рухався за вантажнім автомобілем зі швидкістю руху менше 30 км/год, в якого був ввімкнутий правий мигаючий жовтий ліхтар та з'їзджав з дороги на узбіччя, та він його об'їхав навіть не пересікаючи білу смугасту лінію.
Позивач вважає дії посадової особи стосовно накладення на нього адміністративного стягнення протиправними, так як постанова в справі про адміністративне правопорушення суперечить фактичним обставинам справи, і тому підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутності не надав, заперечень на позов не надсилав.
Судом по справі встановлено факт, що 12 березня 2011 року відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 160143 стосовно ОСОБА_1 в якому зазначено, що цього дня останній керував вантажним автомобілем УАЗ, державний номерний знак 94546АВ та здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, при цьому пересік білу суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., чим порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху.
На підставі вказаного протоколу цього ж дня відповідачем по справі, було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 048602, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений строк для оскарження вказаної постанови ВА1 № 048602 від 12.03.2011 року, оскільки строк пропущено з поважної причини, що підтверджується копією даної постанови, де вказано, що постанова дійсно була направлена на адресу позивача 14.03.2011 року , а також поштовим конвертом зі штемпелем дати відправлення постанови - 15.03.2011 року, яку йому передали пізніше, тобто направлена не рекомендованим листом, як він пояснив. Тому позов він подав до суду 29.03.2011 року у 10-денний строк з моменту отримання постанови.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У вказаній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено доказів, тобто будь-яких фактичних беззаперечних даних, на основі яких у визначеному законом порядку відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП, і винність позивача у його вчиненні, який не погодився із вказаним порушенням, про що письмово зазначив у протоколі, що під час руху передній автомобіль ввімкнув правий поворот і з'їхав з дорожньої смуги, який позивач об'їхав при швидкості менше як 20 км/год, не пересікаючи суцільну лінію, тобто твердження відповідача не відповідають дійсності. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відсутній підпункт пункту 14.6 ПДР, який саме порушив позивач.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В статті 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення значиться, що при накладенні стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Даних норм закону відповідачем дотримано не було, оскільки ним не з'ясовано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення було складено постанову, якою позивача визнано винним у скоєнні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу на місці скоєння правопорушення.
Згідно із статтею 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Однак, відповідач не з'явився в судове засідання та не представив суду свої заперечення проти позову. Тому, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2010 року відносно позивача , посадовою особою суб'єкта владних повноважень не дотримано вимоги зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача та не надало йому можливості організувати свій захист, йому не було повідомлено про день та час розгляду справи, в постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні порушення, а тому постанову слід скасувати.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідач по справі повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб'єктивна і об'єктивна сторони.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідив наявні у справі докази, досліджені в судовому засіданні, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі враховуючи положення п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, 102, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.2 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом .
Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Олександрійської роти сержанту ОСОБА_2 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 160143 від 12.03.2011 р.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 048602 від 12.03.2011 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Олександрійської роти сержантом ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_3