Справа № 2а-267/11
Іменем України
19.08.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача, представників сторін, позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та про зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
Позивач ОСОБА_1 . звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Томаківському районі про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах та про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до п. «в»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він народився 20 листопада 1955 року в селі Сергіївка Томаківського району Дніпропетровської області, в якому проживає і до цього часу.
З 1971 року він почав працювати в колективному господарстві «Ленінський шлях»Томаківського району Дніпропетровської області, в якому 20 травня 1974 року була заповнена на його ім'я трудова книжка колгоспника.
22 березня 1995 року рішенням зборів уповноважених членів господарства колгосп «Ленінський шлях»був перейменований в КСП «Дружба»Томаківського району Дніпропетровської області, а в березні 1998 року КСП «Дружба»було реорганізоване в агрофірму «Колос», в якій він працював до 1999 року включно.
Працював він практично весь вказаний час трактористом-машиністом, являючись безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.
На початку 2011 року він звернувся до відповідача з проханням призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу.
Загальний стаж його роботи складає 32 (тридцять два ) роки, з яких більш як 25 (двадцять п'ять) років він працював трактористом-машиністом, при цьому був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.
Але рішенням комісії з призначення пенсії відділу призначення пенсії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області № 110 від 23.02.2011 року йому було відмовлено в оформленні даного виду пенсії на підставі того, що комісією до стажу пільгової роботи зараховано тільки 10 років 9 місяців 2 днів.
Позивач вважає дії посадових осіб відповідача відносно нього неправомірними з наступних підстав.
Комісія з призначенні пенсії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області взяла за основу підтвердження його праці за професією тракториста-машиніста не трудову книжку, як того вимагає ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а тільки особові рахунки та книжки по нарахуванню заробітної плати, в яких не завжди вказувалась професія, за якою він працював.
Стаж його роботи в колгоспі «Ленінський шлях»і в КСП «Дружба» Томаківського району Дніпропетровської області за професією тракториста-машиніста відповідно до записів в трудовій книжці колгоспника за період з 1972 року по 1999 рік складає більше 20 років, що надає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, так як згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Тому він вважає дії посадових осіб ОСОБА_2 ПФУ в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо не призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах упередженими та незаконними.
Позивач також зазначає, що крім доданих до заяви документів, зазначені ним обставини зможуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Представник позивача та позивач у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі. Представник позивача суду пояснив, що стаж роботи позивача в колгоспі «Ленінський шлях», в правонаступниках цього колгоспу -КСП «Дружба»і Приватній агрофірмі «Колос»Томаківського району за професією тракториста-машиніста відповідно до записів в трудовій книжці колгоспника за період з 1971 року по 2000 рік складає більше 20 років, що дає йому повне право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». А відповідно п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (із змінами) за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків. Згідно п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Так як, колгосп та його правонаступники були ліквідовані, то в цьому випадку відповідач повинен керуватися Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за № 1231/13105. Згідно вимог вказаного Порядку відповідач не повинен був проводити перевірки правильності ведення бухгалтерської документації тих підприємств, на яких працював позивач, а повинен був перевірити тільки правильність оформлення поданих ним документів та відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні також пояснив, що з 1971 року по 1972 рік він навчався в ПТУ за спеціальністю тракторист-машиніст за направленням від колгоспу «Ленінський шлях», де він почав працювати після навчання трактористом з 1972 року. В 1974-1975 роках він відбував службу у Збройних силах, а потім продовжив роботу у даному колгоспі трактористом. Також суду пояснив, що весь період своєї трудової діяльності в зазначеному колгоспі він працював лише трактористом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду весняно-польових робіт. Працював він іноді з напарником у дві зміни за один робочий день, з яким він змінювався. Його напарником часто був причіплювач, тому в облікових рахунках (відомостях) при нарахуванні заробітної плати іноді зазначали помилково, що він працював «прицепщик», «учетчик».
Представник відповідача позов не визнає та надав суду письмові заперечення, посилаючись на те, що в трудовій книжці заявника відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідно до п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугою років, установлено для певної категорії працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідках з Єдиного державного реєстру зазначено, що КСП «Дружба»ліквідовано у зв'язку з банкрутством. В ході перевірки спеціалістом відповідача було встановлено:
- з липня 1971 р. по лютий 1973 (крім червня та липня 1972) -посада не зазначена,
- червень, липень 1972 -причіплювачем,
- з 01.01.74 р. по 31.05.74 -трактористом,
- з 01.07.76 по 30.04.77 -посада не зазначена,
- з 01.05.77 по 30.06.77 -обліковець,
- з 01.07.77 по 31.12.77 -тракторист,
- з 01.01.78 по 30.04.78 -посада не зазначена,
- з 01.05.78 по 31.12.78 -тракторист,
- з 01.01.79 по 31.12.79 -посада не зазначена,
- З 01.01.80 по 28.02.80 -тракторист,
- з 01.01.81 по 31.07.85 -тракторист,
- з 01.08.85 по 31.10.85 -посада не зазначена,
- з 01.11.85 по 31.12.86 -тракторист,
- з 1987 по 1988 -посада не зазначена,
- в лютому, березні, липні, серпні 1989 -тракторист,
- з 1990 по 1992 -тракторист,
- з 1994 по 1996 -посада не зазначена,
- січень 1997 скотар.
Таким чином, стосовно позивача було прийнято рішення про зарахування до пільгового стажу лише періоди, по яких в особових рахунках зазначена посада тракторист, що загалом складає 10 років 9 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому зазначає, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він почав працювати у колгоспі «Ленінський шлях»з 1969 року та працював 37 років трактористом, а ОСОБА_1 було прийнято на роботу в колгосп приблизно через рік, який також працював трактористом. Обліковцями та причіплювачем вони ніколи не працювали. Кожного року починали працювати ранньою весною, працювали у дві зміни за один робочий день з напарниками, змінювали один одного, і у вихідні дні також. Тобто безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції.
Свідок ОСОБА_4 суду також пояснив, що він працював у колгоспі «Ленінський шлях»трактористом з 1977 року. ОСОБА_1 також працював весь період роботи в колгоспі трактористом на різних тракторних роботах. Він також підтвердив той факт, що обліковцем та причіплювачем ОСОБА_1 ніколи не працював. Вони починали польові роботи з ранньої весни, робочий день у них розпочинався з 5-6 години ранку і до темної пори. Працюючи трактористами вони виконували польові та інші транспортні роботи ( перевозка соломи, навозу).
Суд, дослідив матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, позивача, свідків, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р. №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно п. «в»ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. Таким чином, для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах на підставі п.«в»ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону необхідним є наявність: факту досягнення позивачем 55 років; факту наявності трудового стажу на роботі тракториста-машиніста не менше 20 років; а також факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.
Як вбачається з паспорту позивача ОСОБА_1, йому 20 листопада 2010 року виповнилося 55 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, в якій зазначено, що позивач працював трактористом в 1972 році, 1973, 1976-1998 роках.
Але всупереч діючому законодавству відповідач під час нарахування позивачу пенсії за віком взяв за основу підтвердження його праці за професією тракториста-машиніста не трудову книжку, як того вимагає ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тільки особові рахунки та книжки по нарахуванню заробітної плати, в яких не завжди вказувалась професія, за якою він працював, що підтверджується копією рішенням комісії з призначення пенсії відділу призначення пенсії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області № 110 від 23.02.2011 р. Тому позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу відповідно до вимог п. «в»ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі -Порядок) також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Так, саме трудовою книжкою колгоспника, заповненою 20 травня 1974 року колгоспом «Ленінський шлях»на ім'я позивача, підтверджується, що загальний стаж роботи позивача становить більш як 25 повних років, з яких більше як 20 років позивач працював на посаді тракториста на протязі повного польового періоду.
Відповідно до п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації/ в тому числі колгоспі/ або в одній системі і мали документи про свою роботу за час стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду під час його роботи трактористом-машиністом і відповідно до вищевказаних документів, цей стаж склав більше 25 років, наявність якого підтвердили допитані у судовому засіданні свідки, що при наявності загального стажу у позивача більше 25 років, а саме складає 32 роки, дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в»ч.1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
За правилами ч. 1 ст. 101 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії, за обставин, коли перевіркою встановлено факт роботи трактористом-машиністом.
Більш того, суд вважає , що відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем же не доведений факт роботи позивача трактористом-машиністом менше 20 років та факт не зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду під час його роботи трактористом-машиністом, відповідач зазначив лише те, що саме позивач не довів протилежного, тому, на думку суду, відповідач не виконав покладені на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язки щодо надання доказів при запереченні проти позову.
За цих обставин справи суд приходить до висновку, що у позивача є право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «в»ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що УПФУ в Томаківському районі безпідставно, всупереч норм чинного законодавства відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в»ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим його рішення підлягає визнанню протиправним.
Не збереження інших первинних документів, а саме таких як табелів обліку робочого часу, облікових рахунків нарахування заробітної плати, нарядів на виконання робіт, штатних розписів, посадових інструкцій та інших з вини підприємства, установи чи організації, на якій громадяни виконували роботу трактористів-машиністів, не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
При викладених обставинах, зважаючи на вищевказані докази досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п.«в»ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи ту обставину, що позивач не пам'ятає точну дату свого звернення до громадської приймальні управління ПФУ в Томаківському районі з порушеного питання, вказуючи в позові термін -«на початку 2011 року», і не надав суду докази щодо встановлення точної дати звернення, суд, аналізуючи всі докази у справі, вважає встановленим факт звернення та дату звернення позивача за призначенням пільгової пенсії - 01.02.2011 року. Оскільки в матеріалах справи є письмова відповідь відповідача від 07.02.2011 року за вихідним № 2032/11-28 на звернення позивача щодо призначення пенсії на пільгових умовах та в судовому засіданні підтвердив представник відповідача факт звернення позивача до них за призначенням пільгової пенсії за віком, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пільгову пенсію відповідно п.«в»ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня його звернення до відповідача -01.02.2011 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 9,11,19,20,99,100,105, 106, 162 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області задовольнити.
Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до п. «в»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня його звернення - 01.02.2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а якщо постанова була проголошена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.
Суддя:ОСОБА_6