Справа № 2а-248/11
Іменем України
15.04.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС ВДАІ м.Дніпропетровськ молодшого сержанту міліції ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень, та про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС ВДАІ м.Дніпропетровськ молодшого сержанту міліції ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень, про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 04 березня 2011 року відносно нього відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 178607, на підставі якого винесено останнім постанову серії АЕ1 № 169984 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 425 грн., а саме за те, що цього дня близько 10 години 30 хвилин, він керуючи автомобілем НОМЕР_1 у м.Дніпропетровську по вул. Набережній Перемоги проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) ПДР України.
Позивач вважає дії працівника ДАІ є неправомірними, оскільки він проїхав вказану дільницю дороги на дозволений зелений сигнал світлофора, при цьому він рухався в крайньому правому ряді дороги, їхав з невеликою швидкістю і заздалегідь побачив перед собою працівників ДАІ разом з автомобілем ДАІ. Тому він не міг ні в якому разі умисно порушити ПДР.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що з позовом не згоден оскільки адміністративний матеріал складений ним є правомірним.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено факт, що 04 березня 2011 року відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 178607 стосовно ОСОБА_1 в якому зазначено, що цього дня останній керував автомобілем НОМЕР_2 у м.Дніпропетровську по вул. Набережній Перемоги та проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху.
На підставі вказаного протоколу цього ж дня відповідачем по справі, було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 169984, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 грн.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У вказаній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено доказів, тобто будь-яких фактичних беззаперечних даних, на основі яких у визначеному законом порядку відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП, і винність позивача у його вчиненні, який з порушенням не згоден, а також вважає, він не порушував вимог пункту 8.7.3 (е). ПДР України, яким передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення: в т.ч. е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух», але позивач не погодився із вказаним порушенням,та суду пояснив, що він поїхав на зелене світло світлофора, тобто твердження відповідача не відповідають дійсності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при складанні постанови, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП, наклавши на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, не використав всіх можливих, допустимих законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та при цьому не достатньо керувався законом і правосвідомістю, у зв'язку з чим не в повному обсязі дослідив та встановив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до винесення неправомірної постанови, яку слід скасувати.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а саме, що позивачем дійсно було допущено порушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідач по справі повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб'єктивна і об'єктивна сторони.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП позивача вищевказаним інспектором БДПС не з'ясовано всіх фактичних обставин справи, було порушено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та інші обставини, які слід враховувати, і вважає за необхідне скасувати вищезазначену постанову як протиправну.
Що стосується позовної вимоги про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 178607 від 04.03.2011 р., зокрема, як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є власне доказом в справі, а не рішенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому у задоволенні даної позовної вимоги щодо скасування протоколу, суд відмовляє.
Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, 102, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.2 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС ВДАІ м.Дніпропетровськ молодшого сержанту міліції ОСОБА_2 щодо
притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 169984 від 04 березня 2011 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС ВДАІ м.Дніпропетровськ молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_3