Справа № 2а-237/11
Іменем України
13.04.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій посадової особи суб'єкта владних повноважень стосовно складення протоколу неправомірними, визнання недійсним протоколу, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання незаконними дій посадової особи суб'єкта владних повноважень, визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи наступним.
18.02.2011 року він рухався на автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі Кіровоград -Кривий Ріг -Запоріжжя, але в смт.Томаківка біля автозаправної станції був безпідставно зупинений інспектором, який повідомив позивачу, що швидкість з якою він рухався зафіксована радаром «Радіс»№ 2080 та становить 87 км/год, тобто на 27 км/год більше ніж дозволено ПДР на даній ділянці дороги. В автомобілі окрім нього знаходився пасажир -його дружина ОСОБА_3.
Позивач зазначає, що цього ж дня, 18.02.2011 року вказаною посадовою особою відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо накладення на нього адміністративного стягнення є протиправними, тому він має намір оскаржувати їх в судовому порядку, оскільки він вказує на допущення помилки під час процесу фіксації швидкості в зв'язку з тим, що попереду та позаду нього рухались інші автомобілі, тому підтвердити те, що швидкість заміряна вказаним приладом належить саме його транспортному засобу неможливо, оскільки факт порушення не був зафіксований в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами. Окрім того, відповідачем не були надані відповідні документи на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вказаного вимірювального приладу та пристрій не був зафіксований на штативі, оскільки інспектор тримав його у руці.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в які також просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог та залишити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності в силі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено факт, що 18 лютого 2011 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 338083 відносно позивача ОСОБА_1, в якому зазначено, що цього дня останній керував ВАЗ 21150, д.н.з. НОМЕР_2 по автодорозі Кіровоград -Кривий Ріг -Запоріжжя, та перевищив швидкість руху, тобто рухався зі швидкістю 87 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. На підставі вказаного протоколу 18.02.2011 року відповідачем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 288988, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 грн.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши та проаналізувавши зміст копії вищевказаної постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача, та враховуючи те, що вимірювач „Радіс” 2080 не може бути використаний як належний доказ по справі, так як не має функцій фото і кінозйомки, суд приходить до висновку, що відповідач при складанні постанови, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, наклавши на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, не використав всіх можливих, допустимих законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та при цьому не достатньо керувався законом і правосвідомістю, у зв'язку з чим не в повному обсязі дослідив та встановив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до винесення неправомірної постанови.
Крім того, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні відомості про своєчасне проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу та відомості про сертифікацію приладу «Радіс» в Україні, а відсутність таких відомостей виключає можливість використання приладу для фіксації порушень ПДР.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а саме, що заміри на приладі «Радіс»належать саме автомобілю позивача.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектор повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб'єктивна і об'єктивна сторони.
Постанова підлягає скасуванню при наявності в протоколі про адміністративне правопорушення заперечення позивача щодо порушення ним Правил дорожнього руху та відсутності в протоколі пояснень свідків або понятих, суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку порушник відмовився підписувати протокол, оскільки із вказаним порушенням не погодився, а свідки, що зазначені в протоколі, лише засвідчили той факт, що позивач відмовився від підпису в протоколі, що не пов'язано з підтвердження факту правопорушення.
Доводи позивача наведені в позовній заяві не викликають сумніву і судом не знайдено доказів, якими б спростовувалися твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення зазначеного в постанові інспектора ДПС серії АЕ1 № 288988 від 18.02.2011 р., а тому позов підлягає задоволенню та дану постанову слід скасувати.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 338083 від 18.02.2011 р., зокрема, як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є власне доказом в справі, а не рішенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому у задоволенні даної позовної вимоги щодо скасування протоколу, суд відмовляє. За таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, 102, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.1 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, суд-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_2 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 338083 від 18.02.2011 р .
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 288988 від 18 лютого 2011 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_4