Справа № 2а-359/11
Іменем України
14.06.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби роти № 1 ДПС ДАІ ОДДС взводу № 2 м.Запоріжжя ОСОБА_2 про визнання дій посадової особи суб'єкта владних повноважень неправомірними, та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ІДПС роти № 1 ДПС ДАІ ОДДС взводу № 2 м. Запоріжжя ОСОБА_2 про визнання дій посадової особи суб'єкта владних повноважень неправомірними, та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи наступним.
20 травня 2011 року відносно позивача відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР 1 № 268950, на підставі якого винесено останнім постанову серії АР1 № 107887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 425 грн. за порушення п.8.7.3 ПДР.
Позивач зазначає, що 20 травня 2011 року він рухався по автомобільній дорозі Харків-Сімферополь на автомобілі КАМАЗ д/з АР 8162АР, зі швидкістю 50 км/год, та був зупинений вищевказаним інспектором ДАІ, який повідомив йому, що він проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.
Позивач вважає, що згадана постанова винесена з порушенням адміністративного законодавства, є незаконною та необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням норм КУпАП, а саме: справа була розглянута та винесена на місці, зразу ж після складання протоколу без своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи та вирішення її у відповідності із законом, як того вимагає ст. 245 КУпАП у зв'язку з наведеним вище розгляд справи відбувся без його захисника; не роз'яснені права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП.
Позивач вважає дії посадової особи стосовно накладення на нього адміністративного стягнення протиправними, так як постанова в справі про адміністративне правопорушення суперечить фактичним обставинам справи, і тому підлягає скасуванню.
Сторони в судове засідання не з'явилися, позивач надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, свої вимоги останній підтримує в повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Тому суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 122 КАС України за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами.
Судом по справі встановлено факт, що 20 травня 2011 року відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР 1 № 268950 стосовно ОСОБА_1 в якому зазначено, що цього дня о 08.56 годині останній керував автомобілем КАМАЗ д/з АР 8162АР на 293 км Харків-Сімферополь проїхав через перехрестя на заборонений сигнал світлофору (жовтий), чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху. З даного протоколу вбачається, що відповідачем не зазначено навіть, який саме підпункт пункту 8.7.3 ПДР було порушено водієм.
На підставі вказаного протоколу, цього ж дня, відповідачем по справі, було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 107887, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 грн.
У вказаній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено доказів, тобто будь-яких фактичних беззаперечних даних, на основі яких у визначеному законом порядку відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП, і винність позивача у його вчиненні, який з порушенням не згоден, а також вважає, що він не порушував вимог пункту 8.7.3 ПДР України, про цьому письмово зазначив у протоколі, що він поїхав на жовтий сигнал світлофору із швидкфістю 50 км/год, щоб запобігти аварійної ситуації. При цьому, позивач у позовній заяві посилається на п. 8.11. ПДР, яким передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не мужуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдачючись до експтренного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Окрім того, пунктом 16.8 ПДР передбачено, що «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді». З огляду на вищевикладене вбачається, що позивач дійсно не міг різко гальмувати, оскільки рухався вантажним автомобілем, тому мусив завершити проїзд перехрестя під час зміни сигналу світлофора, що не суперечить Правилам дорожнього руху, та дозволено в разі ввімкнення жовтого сигналу світлофора завершити проїзд перехрестя.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при складанні постанови, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП, наклавши на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, не використав всіх можливих, допустимих законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та при цьому не достатньо керувався законом і правосвідомістю, у зв'язку з чим не в повному обсязі дослідив та встановив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до винесення неправомірної постанови, яку слід скасувати.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а саме, що позивачем дійсно було допущено порушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідач по справі повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб'єктивна і об'єктивна сторони.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідив наявні у справі докази, досліджені в судовому засіданні, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі враховуючи положення п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, 102, 122, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.2 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби роти № 1 ДПС ДАІ ОДДС взводу № 2 м.Запоріжжя ОСОБА_2 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП на підставі постанови АР1 № 107887 від 20 травня 2011 року.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 107887 від 20 травня 2011 року, інспектором дорожньо-патрульної служби роти № 1 ДПС ДАІ ОДДС взводу № 2 м.Запоріжжя Щегловим Дмитром Ігоревичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_3