Україна
24 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7043/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 17-30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Федорової Ю.М.
розглянув адміністративну справу
за позовом Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області
Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області
третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_1
про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
За участю представників:
позивача ОСОБА_2(дов. №21/1-707/Мш від 07.05.2010р.),
ОСОБА_3 (дов. № 21/1-1951 від 02.02.2011р.)
відповідача ОСОБА_4 (дов. від 20.04.2011 р.)
третьої сосби ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_5 (дов. № 4-458 від 09.04.2009 р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24 травня 2011 року, проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецький області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Разом з позовною заявою позивач надав до суду клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2011 року справу було призначено до попереднього судового засідання. Ухвалою суду від 12.05.2011 року закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011року до участі у справі було залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.
В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначають, що під час проведення виконавчих дій з боку державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області було порушено приписи Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавче провадження відкрито в порушення вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим документом, що не відповідає приписам статті 18 даного Закону та з порушенням правил підвідомчості встановлених ст.ст. 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на зазначене позивач вважає, що відповідач помилково виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області (боржник) є державною установою, зареєстровано як юридична особа та не є структурним підрозділом органу державної влади. Аналогічні доводи викладені представником позивача в наданих до матеріалів справи письмових поясненнях, в яких також містяться посилання на статтю 25 Закону, нормами якої встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо виконавчий документ пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. При цьому, представник позивача посилається на не однакове застосування відповідачем вказаних законодавчих норм та надав до матеріалів справи копії постанов відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.07.2009р. ВП № 14043529 та ВП № 14042595 по стягненню заборгованості з Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти, який є державною установою, проте не є підрозділом органу державної влади, що унеможливлює відкриття виконавчого провадження за нормами ст. 21 Закону.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, викладені в адміністративному позові та письмових поясненнях, та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, надав заперечення, в яких вказав, що дійсно статтею 21 Закону «Про виконавче провадження» визначено, які виконавчі провадження віднесено до виключної підвідомчі підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, та послався на частину 3 цієї статті, якою передбачено, що на виконання до підрозділу можуть передаватися інші виконавчі провадження. Крім того, зазначив, що статтею 20 Закону передбачено право стягувача вибирати місце виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції; виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться за місцем здійснення таких дій. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 142-145).
Третя особа та представник третьої особи у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, пославшись на доводи аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, та вважають правомірними дії відповідача по відкриттю виконавчого провадження за правилами статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на те, що УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області є територіальним підрозділом органу державної виконавчої влади, створено та діє у складі МВД України, в своїй діяльності керується ЗУ «Про міліцію», та як підрозділ державного озброєного органу виконавчої влади здійснює контрольно-наглядові функції, регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних та юридичних осіб. Крім того, начальник управління ДСО при ГУМВС України в Донецькій області - Міщенков В.Л., призначений на посаду безпосередньо Міністерством внутрішніх справ. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 146-147).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд , -
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2010 року у справі № 20/128 позов Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Донецьк) до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області задоволено частково та стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд.№ НОМЕР_1) 115 877,88 грн. - суму збитків, 1 158,77 грн. - суму держмита, 185,14 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11 квітня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області на підставі ст.ст. 17,19,20,25,30 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 20/128 виданого 06.04.2011 року Господарським судом Донецької області.
Позивач вважає дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 20/128 від 06.04.2011 року неправомірними та просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25875564 від 11.04.2011 року.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 8 Закону передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник, які можуть бути фізичними та юридичними особами.
Стаття 20 Закону визначає місце виконання рішення, згідно з частиною 1 статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби належить стягувачу. Тобто, відкриття виконавчого провадження пов'язано із місцем реєстрації юридичної особи або місцезнаходженням його майна.
Статтею 21 Закону визначено виключна підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Зокрема, частиною другою даної статті встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів влади та їх посадови особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Як вбачається з матеріалів даної справи, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області на підставі ст.ст. 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження» постановою ВП № 25875564 від 11.04.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 20/128 від 06.04.2011 року. Боржником у даному виконавчому проваджені є - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, яке згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб є державною установою, зареєстроване як юридична особа 30.08.1993 року, реєстраційний номер 10026501017 (а.с. 54).
Відповідно до частини 2 статті 167 Цивільного кодексу України держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, організації, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законами.
Держава України в особі своїх органів може створювати як юридичні особи публічного права, які покликані виконувати владно-розпорядчі та інші функції без права займатися господарською діяльністю, так юридичні особи, які є суб'єктами господарської діяльності у формі установ та організацій.
УДСО при ГУМВС України в Донецькій області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.1993 року № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності» (далі по тексту - Постанова КМУ № 615) створено, підпорядковується і входить до сфери управління Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України; свою діяльність здійснює на підставі Положення про управління державної служби охорони при ГУМВС України Донецькій області, затвердженого наказом Департаменту ДСО МВС України від 30.10.2007 року № 208 (надалі - Положення).
Метою створення та завданням УДСО при ГУМВС України в Донецькій області, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 № 615, є здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, у тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення,особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах, встановленому законодавством.
Відповідно до п.9 Постанови КМУ № 615 УДСО при ГУМВС України в Донецькій області є державною установою, що провадить некомерційну господарську діяльність. При цьому, як зазначено в п. 1.4 Положення УДСО при ГУМВС України в Донецькій області не є органом державної влади.
Відповідно п.4 Постанови КМУ № 615 та згідно з п. 2.1 Положення до діяльності УДСО при ГУМВС України в Донецькій області не віднесено здійснення ним владних управлінських функцій та не делеговано йому здійснення владних повноважень.
Разом з тим, ознаками органу державної влади є: виокремленість органу як відносно самостійної частини державного механізму (апарату) та наділення його державно-владними повноваженнями з метою безпосередньої участі в реалізації функцій держави. При цьому, здійснення суб'єктом державно-владних повноважень відбувається як на підставі законодавства, так і в наслідок делегування певних владних управлінських повноважень у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень. Всі владні управлінські функції розподіляються на такі групи:
- вироблення (формулювання) політики та правове регулювання, що включає в себе нормопроектувальні роботи. Рішення суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним функції правового регулювання є нормативно - правовими актами;
- надання адміністративних послуг, результатом такої функції є рішення у формі правового акту індивідуальної дії;
- нагляд та контроль, що здійснюється у формі перевірок, ревізій тощо. Рішенням при здійсненні даних управлінських повноважень є зокрема рішення про накладання адміністративних стягнень.
Аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку, що УДСО при ГУМВС України в Донецькій області є державною установою, що провадить некомерційну (без мети одержання прибутку) господарську діяльність, не здійснює владні управлінські повноваження та не є органом державної влади. Відповідач при прийнятті виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження прийшов до помилкового висновку, щодо віднесення УДСО при ГУМВС України в Донецькій області до територіального підрозділу органу влади .
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області не доведена законність дій при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, в тому числі і відповідність постанови ч.2 ст.21, п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
В розумінні ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» наказ господарського суду Донецької області № 20/128 від 06.04.2011 року є виконавчим документом, виконання якого здійснюється за приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Однією із умов, необхідних для відкриття виконавчого провадження є місце та підвідомчість виконання рішення виконавчою службою.
Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області № 20/128 від 21.10.2011 року та як зазначено в постанові державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області ВП № 25875564 від 11.04.2011 боржником є УДСО при ГУМВС України в Донецькій області, що є юридичною особою, державною установою та не здійснює владні управлінські функції, не відноситься до перелічених у частині 2 статті 21 Закону боржників, стягнення заборгованості з яких відноситься до виключної компетенції підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що статтею 20 Закону передбачено право стягувача вибирати місце виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції. Дана норма закону поширюється лише у випадках коли відкриття виконавчого провадження може здійснюватись кількома альтернативними органами виконавчої служби за їх компетенцією щодо вчинення виконавчих дій з виконання рішення.
Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на частину 3 статті 21 Закону, якою передбачено, що на виконання до підрозділу можуть передаватися інші виконавчі провадження.
Даний Прядок передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затверджений наказом Мінюста від 17.05.2004, № 38/5, не поширюється на відкриття виконавчого провадження без урахувань ст.26 Закону. Крім того п.2.2 Порядку зазначено, що про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження. У даному випадку постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження або про передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не приймалися. Крім того, ст.4 даної Постанови передбачено ряд умов, необхідних для такої передачі які не відносяться до спірного випадку.
Пунктом 4 частини 1 статті 26 передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за місцем знаходження відповідача або з порушенням підвідомчістю виконання рішення.
Таким чином, оскільки, УДСО при ГУМВС України в Донецькій області як боржник у виконавчому провадженні, не є територіальним підрозділом органу державної влади та сума стягнення не підпадає під окреслені частиною 2 статті 21 Законом межі від трьох до десяти мільйонів, дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо відкриття виконавчого провадження № 25875564 є неправомірними.
Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2011 року з тих підстав, що остання має низку граматичних помилок, оскільки відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», це не є підставою для скасування постанови. Разом з тим, згідно до ч.3 ст. 83 зазначеного Закону помилки у виконавчий документ може бути виправленні начальником відділу або державним виконавцем, який прийняв постанову. Судом також встановлено, що граматичні помилки , на які послався позивач, були виправлені державним виконавцем , про що винесено Постанову про виправлення граматичних помилок від 28.04.2011 року. (а.с. 81).
Позивачем у судовому засіданні факт виправлення помилок у постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2011 року не заперечувався.
На підставі ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн., що документально підтверджені (а.с. 2).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити.
Визнати дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо виконання судового наказу № 20/128 від 06.04.2011 року неправомірними.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25875564 від 11 квітня 2011 року.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 24 травня 2011 року в присутності представника позивача, представника відповідача, третьої особи та його представника.
Повний текс постанови буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи та оголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.