Справа № 2-а-2846/11
"14" жовтня 2011 р.
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого Кіндяк І.С.
при секретарі Токар М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Полтаві цивільну справу за позовом прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Полтавської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2, відділ держкомзему у Полтавському районі про визнання рішення сільської ради незаконним та договору про встановлення особистого сервітуту недійсним, -
Прокурор Полтавського району Полтавської області звернувся до Полтавського районного суду з позовною заявою про визнання рішення сільської ради незаконним та договору про встановлення особистого сервітуту недійсним, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням 39 сесії 5 скликання ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району від 26.08.2010 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення на місцевості меж особистого строкового сервітуту ФОП ОСОБА_2, для розміщення стаціонарних малих архітектурних форм-павільйону та кіоску в по вул. Комарова с. Розсошенці Полтавського району. На підставі даного рішення 01.09.2010 р. укладено договір особистого строкового сервітуту на земельну ділянку 0,0030 га. під розміщення вищезазначених об'єктів.
Позивач вважає, що зазначені рішення є незаконними, так як земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому сільська рада не мала право розпоряджатися даною земельною ділянкою, тому рішення відповідача є незаконним та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні прокурор , надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Полтавської районної державної адміністрації в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, а саме в частині скасування рішення сільської ради, надавши суду план-схему земельної ділянки, в інших вимогах поклався на розсуд суду, так як вини підлягають розгляду по ЦПК України.
Представник відповідача ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району в судове засідання не з»явився попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, заперечень проти позову не надійшло,
Представник третьої особи фізичної особи-підприємця в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
Представник третьої особи відділу держкомзему у Полтавському районі в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, сторони не заперечили проти розгляду справи буз його участі.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та Полтавської районної державної адміністрації , представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно рішення Конституційного суду України від 01.04.2010 р. Конституційний Суд України вважає, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення,
Положення частини першої статті 143 Конституції України згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень.
Положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно вимогам ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленого КАС України звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Вимоги ст. 152 Земельного Кодексу України передбачають, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
В судовому засіданні встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням 39 сесії 5 скликання ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району від 26.08.2010 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення на місцевості меж особистого строкового сервітуту ФОП ОСОБА_2, для розміщення стаціонарних малих архітектурних форм-павільйону та кіоску в по вул. Комарова с. Розсошенці Полтавського району (а.с.-7).
01.09.2010 р. на підставі зазначеного рішення укладено договір особистого строкового сервітуту на земельну ділянку 0,0030 га. під розміщення вищезазначених об'єктів (а.с.-8-14).
В судовому засіданні представником Полтавської районної державної адміністрації надано для огляду технічну документацію пересподілу земель на території ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району, з якої вбачається, що земельна ділянка, яка надана ФОП ОСОБА_2 для розміщення стаціонарних малих архітектурних форм-павільйону та кіоску в по вул. Комарова с. Розсошенці Полтавського району, знаходиться за межами населеного пункту.
За даних підстав позовні вимоги, щодо скасування рішення сільської ради підлягають задоволенню в повному обсязі.
Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади , орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб"єкт , який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів або правових актів індивідуальної дії ) , дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб"єкт владних повноважень " відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього Кодексу означає орган державної влади , орган місцевого самоврядування , їхню посадову чи службову особу інший суб"єкт при здійсненній ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненній владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для визнання незаконною угоди про встановлення земельного сервітуту ОСОБА_1 сільської ради позивач визначає порушення його конституційних прав, які фактично є предметом позову про захист цивільного права позивача, які, в свою чергу, регулюються нормами цивільного законодавства,тому вона повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства і підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-12, 17-19, 21, 70, 159, 161-163, 185 КАС України, ст.ст. 203, 215, 403, 406 ЦК України, ст.ст. Земельним Кодексом України, суд, -
Позов Прокурора Полтавського району задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення 39 сесії 5 скликання ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району від 26.08 2010р. про укладення договору особистого строкового земельного сервітуту під розміщення стаціонарних малих архітектурних форм -павільйону та кіоску фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2А в с.Розсошенці, вул..Комарова на території ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району.
Закрити провадженні у справі в частині визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту від 01.09 2010р., укладений між ОСОБА_1 сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та зобов'язання відділу Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області про скасування реєстрації договору про встановлення особистого сервітуту від 01.09 2010р., укладений між ОСОБА_1 сільською радою та фізичною з собою-підприємцем ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради Полтавського району на користь держави судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя ОСОБА_3