Україна
15 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20114/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойка М.І.
при секретарі Бабло В.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про зобов'язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -
Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька про зобов'язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року на загальну суму 71942,06 грн.
Позов вмотивовано тим, що відповідач безпідставно включив до спірних розрахунків витрати по виплаті та доставці пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки пенсія вказаній особі призначення до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. До 01 січня 2004 року у Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону не виникало обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1. Посилаючись на те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, позивач вказує на необґрунтованість вимог Пенсійного фонду України щодо відшкодування витрат по особовим справам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому процесі.
За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін зареєстрований як юридична особа у виконавчому комітеті Донецької міської ради Донецької області 10.01.2003 року № 67 та перебуває на обліку Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька як платник страхових внесків.
Згідно Положення, зареєстрованого Центральною міжвідомчою атестаційної комісією МНС України 26 вересня 2006 року за №67, Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін є спеціалізованою організацією, що організує в установленому порядку гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розривів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств з видобутку та переробки вугілля незалежно від форми власності
Як встановлено судом, у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1 покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 -ІV виплати пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 -ІV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покривається до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.
Як встановлено судом, спір у справі стосується відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених хоча і працівникам гірничорятувального загону, але відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список №1), тому суд приходить до висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.
Посилання представника позивача на те, що Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін не повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у зв'язку із призначенням вказані особі до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, суд вважає необґрунтованими, оскільки Закон в цій частині не містить виключень.
Також суд не приймає до уваги доводи представника позивача в частині того, що на теперішній час позивач не повинен відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 тому, що до 01 січня 2004 року Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін не відшкодовував Пенсійному фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, та за умовами абзацу 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На думку суду, порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначає яким чином здійснюється відшкодування підприємствами та організаціями таких пенсій.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 136, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до Управління Пенсійного фонду України в кіровському районі м. Донецька про зобов'язання виключити грошові суми з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 15 грудня 2011 року у присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі виготовлена 19 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.