Україна
22 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22482/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: о 10 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кочанової П.В.
при секретарі Дікусяк Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування рішення № 689 від 21.09.2011 р.,-
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.11.2011 року
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування рішення № 689 від 21.09.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 вересня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька винесено рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить чинному законодавству України , оскільки ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається відповідач при застосуванні цієї фінансової санкції, втратила чинність з 01.01.2011 року. На підставі викладеного, просить суд скасувати рішення № 689 від 21.09.2011 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 21 вересня 2011 року головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж, складено акт про несвоєчасне подання позивачем відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, на підставі якого складено спірне рішення про накладення фінансових санкцій. Вважав дії Управління по винесенню рішення № 689 від 21.09.2011 року правомірними.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості фізичної особи - підприємця 15.09.1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та згідно Свідоцтва Серії НОМЕР_2 від 10.03.2010 р. є платником єдиного податку.
Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судом встановлено, що рішенням від 21.09.2011 року № 689 управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, на підставі п.5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувало до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Між сторонами відсутні розбіжності з приводу встановлених під час розгляду справи обставин.
Позивач просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька від 21.09.2011 року № 689, посилаючись на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, яким виключено ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку що управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька не доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах з огляду на наступне.
Як вбачається з рішення, яке оскаржується, воно прийнято 21.09.2011 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 23.12.2010) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, а саме, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Проте, ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виключено з 01.01.2011 року згідно із набранням сили Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.
Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем при застосуванні штрафних санкцій позивачу застосовано норми, які втратили чинність, виходячи з позовних вимог позивача та відповідно до положень ст. 105 КАС України, суд вважає що рішення відповідача № 689 від 21.09.2011 року про застосування фінансових санкцій підлягає скасуванню.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька не доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування рішення № 689 від 21.09.2011 р. - задовольнити повністю.
Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька від 21.09.2011 року № 689 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в сумі 403,20 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 28 (двадцять вісім грн.) грн. 23 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України, проголошена її вступна та резолютивна частини 22 грудня 2011 року у присутності позивача, та представника відповідача.
Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кочанова П.В.