Україна
08 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21845/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:30 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Могілевському А.А.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал»
до державної податкової інспекції у м. Краматорську
про скасування податкового вимоги від 02.11.2011 р. № 438
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Краматорську про скасування податкової вимоги від 2 листопада 2011 року № 438.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним 12 жовтня 2011 року було подано уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно до яких ним було самостійно виявлено факти заниження податкових зобов'язань у попередніх податкових періодах та визначено податок на додану вартість, якій підлягає сплаті до бюджету та штрафні санкції у розмірі 5 відсотків. У цей же день позивачем було сплачено відповідну суму податку та суму самостійно визначених штрафних санкцій. В підтвердження цих дій позивач надав відповідні уточнюючи розрахунки та платіжні доручення, якими сплачено визначену суму зобов'язань, тому вважає винесену податкову вимогу про сплату боргу неправомірною.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись про правомірність прийнятої податкової вимоги з огляду на наступне. Відповідачем не оспорюється обставина щодо подання ним уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно до яких ним було самостійно виявлено факти заниження податкових зобов'язань у попередніх податкових періодах та визначено податок на додану вартість, якій підлягає сплаті до бюджету та штрафні санкції у розмірі 5 відсотків. При цьому, відповідно до пп. 129.1.2 статті 129 Податкового Кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження. Оскільки позивачем виявлено заниження суми податкових зобов'язань, податковим органом у день настання строку погашення такого податкового зобов'язання була нарахована пеня на суму податкового зобов'язання без урахування штрафних санкцій, яка залишилась не сплаченою позивачем, а тому є податковим боргом щодо якого застосовуються заходи, визначені Податковим Кодексом України, зокрема, надіслання податкової вимоги.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 37230872, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Краматорську, є платником податку на додану вартість - свідоцтво № 100313187 від 08.12.2010 року .
Відповідачем 2 листопада 2011 року була сформована податкова вимога № 438, яка була вручена посадовій особі позивача 3 листопада 2011 року, що посвічується корінцем до податкової вимоги.
Предметом зазначеної вимоги визначена сума податкового боргу у розмірі 3922,80 грн. станом на 2 листопада 2011 року.
Відповідно до підпункту 14.1.154 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Аналіз норм зазначеної статті посвідчує, що податковим боргом визнається суми узгодженого податкового зобов'язання та суми пені, нараховані на суму такого грошового зобов'язання.
Значення пені наведене у підпункту 14.1.162 цієї статті, визначене як сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Порядок нарахування пені визначений статтею 129 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження.
Правила формування та надсилання податкових вимог передбачені статтею 59 Податкового кодексу України.
Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1037 (зареєстрований Міністерством юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727). Розділом 3 зазначеного Порядку передбачений порядок формування податковими органами податкових вимог, визначено, що вони формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.
Наданий суду зворотній бік облікової картки посвідчує, що їх дані станом на 2 листопада 2011 року співпадають з даними податкової вимоги.
Спірною, на думку позивача, є наявність узгодженої суми податкового зобов'язання для формування та надсилання відповідачем спірної податкової вимоги.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пункт 59.3 статті 59 даного Кодексу передбачає, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Тобто, необхідною умовою формування та надіслання податкової вимоги є наявність податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем 12 жовтня 2011 року було подано до податкового органу уточнюючі розрахунки суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, якими були уточнені періоди січень 2011 року - сума заниженого податку складає 41224 грн., за лютий 2011 року - сума заниженого податку складає 13174 грн., за квітень 2011 року - сума заниженого податку складає 27993 грн., за травень 2011 року -сума завищеного податку складає 29895 грн. Також Позивачем 18 жовтня 2011 року було подано основну декларацію з ПДВ за вересень 2011 року з визначенням суми до сплати до бюджету у розмірі 76375 грн.
Строк сплати податкових зобов'язань, які визначені уточнюючими розрахунками є 12 жовтня 2011 року. Строк сплати податкового зобов'язання за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року є 30 листопада 2011 року.
Позивачем не оспорюється факт подання уточнюючих розрахунків з визначенням заниження податкових зобов'язань за попередні податкові періоди.
Податковим органом у відповідності з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України було здійснено нарахування пені у день настання строку погашення податкового зобов'язання, згідно уточнюючих розрахунків, оскільки позивачем було виявлено його заниження у попередніх податкових періодах.
Позивачем платіжним дорученням від 12 жовтня 2011 року було здійснено оплату сум податкових зобов'язань згідно уточнюючих розрахунків з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 5 відсотків від суми заниження у сумі 54967,00 грн. та без врахування пені, яка нараховується у день настання строку погашення заниженого податкового зобов'язання, тобто 12 жовтня 2011 року.
Також Позивачем було здійснено оплату узгодженої суми податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2011 року 26 жовтня 2011 року у розмірі 76375,00 грн.
Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем не було здійснено оплату пені, нарахування якої передбачено пп. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України та позивач повинен був бути обізнаний щодо приписів зазначеного підпункту, станом на 2 листопада 2011 року за ним обліковується загальна сума податкового боргу у розмірі 3922,80 грн., яка співпадає з даними спірної податкової вимоги.
З урахуванням наведених норм слід вважати, що сума податкового боргу, визначена у спірній податковій вимозі є наслідком несплати у визначений строк - 12 жовтня 2011 року суми пені, яка була нарахована податковим органом у відповідності з пп. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України.
Оскільки Позивачем після 12 жовтня 2011 року також проводилось нарахування та сплата податкових зобов'язань, загальна сума податкового боргу станом на 2 листопада 2011 року склала 3922,80 грн.
Не приймається судом до уваги посилання позивача на приписи п. 131.2 статті 132 ПК України, в частині неправомірного, на думку позивача, визначення податковим органом в обліковому рахунку спочатку нарахування пені, а потім нарахування штрафних санкцій, самостійно визначених позивачем, оскільки нарахування пені проводиться на суму заниженого податкового зобов'язання без врахування штрафних санкцій. Тобто, у разі нарахування спочатку штрафних санкцій, а потім нарахування пені, розмір пені було б збільшено, оскільки її було б нараховано на суму основного платежу з урахуванням штрафних санкцій, що не узгоджується з приписами статті 129 ПК України. Окрім цього, нарахування як штрафних санкцій, так і пені відбулось у межах одного дня.
Також суд не погоджується з посиланням позивача щодо зміни призначення платежу податковим органом самостійно, оскільки з облікового рахунку не вбачається наявності здійснення такої зміни призначення платежу. Разом з тим, суд зазначає, що вимоги п. 87.9 статті 87 ПК України визначають обов'язок податкового органу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У будь-якому разі, обставина щодо несплати пені у встановлений Законом строк визнається позивачем та наявність підстав для нарахування такої пені та наявність в обліковому рахунку суми податкового боргу станом на 2 листопада 2011 року підтверджена при розгляді справи.
Стосовно посилань позивача на обов'язок податкового органу надіслати йому рішення про нарахування пені суд зазначає, що такого обов'язку не міститься у главі 12 Податкового Кодекс України, яка регулює питання нарахування та сплати пені. Одночасно не міститься такий обов'язок і в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року № 1350/18645).
Суд зазначає, що відповідно до п. 5.3 вищезазначеної Інструкції, за бажанням платника податків органами державної податкової служби проводиться звірення нарахованих та погашених сум пені. Як свідчать матеріали справи, позивач не скористався своїм правом на звіряння нарахованих сум пені, нарахування якої відбулось на підставі норми Закону.
Прийняття відповідачем спірної податкової вимоги узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнята вона відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірною по суті.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для скасування спірної податкової вимоги, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 КАС України підлягають покладенню на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» до державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового вимоги від 02.11.2011 р. № 438 - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 9 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Савченко С. В.