Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 1-183/10
29.11.2010
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого -судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Рубан Т.М.,
з участю: прокурора Жага Е.Г.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, раніше судимого: 1)26.12.2008 року Полтавським районним судом Полтавської області по ст. 162 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 1190 гривень ; 2) 05.08.2010 року Великобагачанським районним судом Полтавської області по ст. 185 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого в силу ст. 89 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 раніше не судимого,-
по ст. 185 ч. 2 КК України ,-
В один із днів середини березня 2010 року, приблизно, в 01 годину підсудний ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, тобто, діючи повторно, за попередньою змовою з підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переслідуючи корисливу мету на протиправне заволодіння чужим майном, прибули на територію домогосподарства потерпілого ОСОБА_2, розташованого в с. Вовнянка Миргородського району Полтавської області, де, реалізуючи свій злочинний умисел, виявили і таємно викрали 130 кілограмів чорного металобрухту, вартістю за 1 кілограм 1 гривна 70 копійок, на загальну суму 221 гривна, яким розпорядилися на свій розсуд.
Свою вину в інкримінованому діянні підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали і пояснили, що у вказані день, час та місці дійсно із домогосподарства потерпілого ОСОБА_2 викрали металобрухт, при здаванні якого в пункті прийому його вага склала 130 кг. Одержані гроші вони розділили між собою та використала на власні потреби.
Окрім власного визнання підсудними своєї вини, їх вина за обставинами та в об'ємі встановленими судом, підтверджується такими доказами, перевіреними в ході судового слідства:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який повідомив суду, що в с. Вовнянка Миргородського району має домогосподарство, успадковане від сестри. В ньому мався металобрухт і зокрема рама від якогось причепу та інше. Металобрухту було більше 100 кілограмів. В один із понеділків березня 2010 року він виявив його зникнення. Згодом підсудні компенсували завдані йому збитки;
- з показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що в березні 2010 року в домогосподарстві підсудного ОСОБА_3 він допомагав підсудним власним інструментом різати метал і зокрема раму, яка була іржавою та важила близько 80 кілограмів. Де вони її взяли, свідок не запитував, а ті не говорили;
- письмовою заявою потерпілого ОСОБА_2 від 20.04.2010 року, адресованою до органів міліції, про крадіжку металобрухту з його домогосподарства, вчинену в середині березня 2009 року / а.с. 7 /;
- протоколами явки з повинною підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20.04.2010 року, в яких ті виклали обставини вчинення ними в середині березня 2010 року крадіжки металобрухту в господарстві потерпілого ОСОБА_2. При цьому підсудний ОСОБА_5, що особисто був присутнім при зважуванні викраденого металобрухту на пункті його прийому, зазначив, що загальна вага всього викраденого металобрухту склала 130 кілограмів / а.с. 15, 18, 20 /;
- протоколом огляду місця пригоди, план -схемою додатком до нього та фототаблицями до протоколу, в яких зафіксовано загальну обстановку на місці пригоди, пов'язаної з крадіжкою і зокрема те, що господарство потерпілого на момент крадіжки не було огороджене / а.с. 8 -13 /;
- довідкою про вартість чорного металобрухту на момент крадіжки, яка становила 1 гривна 70 копійок за один кілограм / а.с. 25 /;
- копіями документів згідно яких потерпілий ОСОБА_2 успадкував домоволодіння своєї покійної сестри ОСОБА_7, розташоване в с. Вовнянка Миргородського району Полтавської області / а.с. 26 -30 /;
- висновками амбулаторної психолого -психіатричної експертизи підсудного ОСОБА_4, за якими в момент інкримінованого йому діяння він усвідомлював характер і наслідки вчинюваних ним дій та не перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності чи в стані неосудності, хоч і виявляє ознаки легкої розумової відсталості / а.с. 86 -89 /;
- за повідомленням органів Кримінально -виконавчої інспекції підсудний ОСОБА_3 станом на листопад 2010 року відпрацював 160 годин громадських робіт із 240 годин за вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05.08.2010 року / а.с. 148 /.
В матеріалах кримінальної справи мається постанова органів досудового слідства про відмову в порушенні кримінальної справи відносно окремої особи та по окремому епізоду / а.с. 109 /.
Органами досудового слідства всім підсудним інкриміновано викрадення групою осіб 280 кілограмів металобрухту на загальну суму 474 гривні. Між тим, цю вагу викраденого не доведено жодним доказом. Підсудні визнавали свою причетність до крадіжки 130 кілограмів металобрухту. Саме цю вагу викраденого суд вважає доведеною за відсутності інших доказів, виходячи із положень ст. 67, 74 ч. 2 КПК України та ст. 62 ч. 3 Конституції України.
Таким чином, перевіривши докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проявилися у таємному викраденні майна потерпілого ОСОБА_2, слід кваліфікувати як крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, а для підсудного ОСОБА_3, ще й вчинена повторно, тобто, по ст. 185 ч. 2 КК України за вищезгаданими кваліфікуючими ознаками.
Обставинами, що пом'якшують покарання всіх підсудних, суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, які б обтяжували їх покарання, суд не знаходить.
При призначенні міри покарання всім підсудним враховується ступінь тяжкості вчиненого ними діяння, роль кожного у цьому, їх вік, кількість та не значну вартість майна, викраденого у потерпілого, його значимість для нього, обставини справи, що пом'якшують покарання підсудних, той факт, що завдана шкода потерпілому відшкодована, а також особа підсудних, які мають постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, підсудний ОСОБА_5 вперше засуджується. Суд бере до уваги і особу підсудного ОСОБА_3, який раніше вже засуджувався за скоєння корисливого злочину, останній злочин вчинив в період не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку судимості за попереднім вироком, покарання за яким не відбув, що вказує на стійкість антисоціальних проявів його поведінки.
Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, враховуючи особу цих підсудних, а також їх молодий вік і недостатній життєвий досвід, суд вважає за можливе призначити їм основне покарання за статтею 185 ч. 2 КК України, по якій вони засуджуються, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статі, відповідно до положень ст. 69 КК України, що сприятиме досягненню мети їх виправлення та перевиховання.
При цьому суд вважає, що за вироком суду ці підсудні мають відбути реальну міру покарання і таке покарання має бути необхідним та достатнім для їх виправлення та перевиховання і запобігання вчинення ними нових злочинів.
Беручи до уваги особу підсудного ОСОБА_3, суд приходить до переконання про доцільність призначення цьому підсудному міри покарання у виді короткочасного тримання засудженого в умовах ізоляції, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів.
З метою забезпечення виконання вироку суду міру запобіжного заходу згаданому підсудному слід змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 16 -1, 323, 324 КПК України , суд , -
ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання по ст. 185 ч. 2 КК України у виді 5 ( п'яти ) місяців арешту.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до покарання, призначеного цим вироком засудженому ОСОБА_3 частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05.08.2010 року, остаточно призначивши йому міру покарання у виді 5 ( п'яти ) місяців 1 ( однієї ) доби арешту.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними і призначити покарання по ст. 185 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, ОСОБА_9 у виді 240 ( двохсот сорока ) годин громадських робіт, ОСОБА_5 у виді 200 ( двохсот ) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 змінти з підписки про невиїзд на утримання під вартою, негайно взявши його під варту в залі суду. Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.
Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_10 рахувати з 15 години 30 хвилин 29 листопада 2010 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_10 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_11