Україна
21 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/18578/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
від відповідачів:
1. УПФУ в Центрально - Міському районі м. Макіївки - ОСОБА_3 довір. від 19.09.2011 року № 19277/08, ОСОБА_4 - довір. від 20.12.2011 року № 26767/05
2. Центрально - Міський ВДВС Макіївського міського управління юстиції - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки
2. Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області
про визнання дій неправомірними, скасування рішень та вимог
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, третя особа Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про:
- скасування рішення від 29.06.2011 року № 342 про застосування фінансових санкцій в сумі 1159 грн. - прихована (занижена) сума заробітної плати (виплат, доходу), в сумі 1500 грн. - трикратний розмір прихованої заробітної плати (випрат, доходу) на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасування рішення від 29.06.2011 року № 214 про донарахування єдиного внеску в сумі 202 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 45 грн. 45 коп. на підставі вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасування рішення від 03.08.2011 року № 385 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, в сумі 1659 грн. 09 коп. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасування вимоги від 29.06.2011 року № Ф-2710 про сплату боргу по страховим внескам в сумі 584грн. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасування вимоги від 29.06.2011 року № Ф-105 про сплату боргу в сумі 202 грн. на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасування вимоги від 05.08.2011 року № Ф-2735 про сплату боргу в сумі 751 грн. 93 коп. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнання неправомірними дій Центрально - Міського ВДВС в частині порушення вимог ст. 25, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не надіслання на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення та вимоги, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Законом.
Вказує на те, що позивачем при наданні звітів допущена механічна помилка в зазначенні розміру заробітної плати рбітника та сум нарахованих страхових внесків та єдиного внеску.
Наполягає на тому, що суми страхових внесків за вересень - грудень 2010 року та єдиного внеску за січень - березень 2011 року своєчасно нараховані та сплачені у повному обсязі згідно сум, зазначених у відомостях, а не у відповідних звітах, як і суми заробітної плати працівнику, стосовно якого встановлені порушення.
Зазначає, що в порушення Центрально - Міським ВДВС ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження на його адресу не надсилались.
Враховуючи викладене, просить скасувати рішення, вимоги та визнати дії щодо ненадіслання на його адресу постанов про відкриття виконавчого провадження неправомірними.
Ухвалою від 02.11.2011 року до участі у справі в якості другого відповідача залучений Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області.
В запереченнях на позовну заяву УПФУ в Центрально-Міському районі м. Маківки вказало на її безпідставність та зазначило, що рішення та вимоги, які оскаржуються, винесені на підставі норм чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, по факту встановленого порушення норм Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто, як вважає відповідач, правомірно та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.
Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Представник Центрально - Міського ВДВС у судовому засіданні 15.12.2011 року проти доводів позовної заяви заперечував та зазначив, що державним виконавцем правомірно відкриті виконавчі проваджння після одержання виконавчих документів - вимог про сплату боргу.
Щодо ненадіслання на адресу позивача постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією зазначив, що відповідні постанови надіслані на адресу суб'єкта господарювання простою кореспонденцією та, крім того, вручені йому особисто у приміщені відділу державної виконавчої служби.
Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представники УПФУ у Центрально - Міському районі м. Макіївки у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечували, надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях на позовну заяву.
Представник Центрально - Міського ВДВС у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
СПД ОСОБА_5 зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області від 12.11.1995 року, місцепроживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
УПФУ в Центрально-Міському районі проведена планова перевірка СПД - фізичної особи ОСОБА_5 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2009 року по 01.05.2011 рік, за результатами якої складений акт від 29.06.2011 року № 542.
Під час перевірки УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки встановлені факти порушення суб'єктом господарювання вимог:
1) п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску, а саме, СПД ОСОБА_1 в звітах про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України не задекларовані суми нарахованої заробітної плати:
- за січень 2011 року в сумі 250 грн.;
- за лютий 2011 року в сумі 250 грн.,
Донараховано єдиного внеску на загальну суму 202 грн.
2) ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, а саме, СПД ОСОБА_1 в звітах про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України не задекларований фонд заробітної плати:
- за вересень 2010 року в сумі 1159 грн. 09 коп.;
- за листопад 2010 року в сумі 250 грн.;
- за грудень 2010 року в сумі 250 грн.
Донараховано страхових внесків на загальну суму 584 грн.
3) Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року «Про затвердження змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року, щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, а саме, формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2010 по 01.01.2011 року,
4) Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року № 1014/18309 щодо достовірності формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2011 року, а саме, по застрахованій особі ОСОБА_6.( НОМЕР_2):
- за період з 01.09.2010 року по 01.10.2010 року відсутні відомості про нарахування заробітної плати (доходу);
- за період з 01.10.2010 року по 01.12.2011 року надані недостовірні відомості про нарахування заробітної плати (доходу );
- за період з 01.01.2011 року по 01.03.2011 року надані недостовірні відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам.
У зв'язку з встановленими під час перевірки порушеннями УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки прийняті рішення:
- від 29.06.2011 року № 342 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в сумі 1159 грн. - прихована (занижена) сума заробітної плати (виплат, доходу), 1500 грн. - трикратний розмір прихованої заробітної плати (випрат, доходу) на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- від 29.06.2011 року № 214 про донарахування суми єдиного внеску в розмірі 202 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 45 грн. 45 коп. на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На адресу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 направлені:
- вимога від 29.06.2011 року № Ф-2710 про сплату боргу по страховим внескам в сумі 584грн. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- вимога від 29.06.2011 року № Ф-105 про сплату боргу в сумі 202 грн. на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- розпорядження від 29.06.2011 року № 12 «Про усунення порушень щодо достовірності формування та подання звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке підлягає виконанню в десятиденний строк з дня одержання.
Не погодившись з відповідними рішеннями та вимогами СПД ОСОБА_1 оскаржив рішення від 29.06.2011 року № 342 «Про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески», від 29.06.2011 року № 214 «Про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску», вимоги про сплату боргу від 29.06.2011 року № Ф-2710, від 29.06.2011 року № Ф-105 до ГУ ПФУ в Донецькій області.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 21.07.2011 року № 12735/08 скарга СПД ОСОБА_1 задоволена частково, рішення від 29.06.2011 року № 342 «Про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески» - скасоване, УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки зобов'язане винести рішення «Про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески» в сумі 1659 грн. 09 коп.
01.08.2011 року СПД ОСОБА_1 оскаржив вищевказані рішення та вимоги до Пенсійного фонду України.
Рішенням Пенсійного фонду України від 06.10.2011 року № 21226/09-10 «Про результати розгляду скарги» рішення УПФУ в Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області від 29.06.2011 року № 214 «Про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску», вимоги про сплату боргу від 29.06.2011 року № Ф-105, від 29.06.2011 року № Ф-2710 залишені без змін, в частині оскарження рішення від 29.06.2011 року № 342 «Про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески» скарга залишена без розгляду.
03.08.2011 року УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області винесене рішення від 03.08.2011 року № 385 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески», яким застосовані фінансові санкції в сумі 1659 грн. 09 коп. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на адресу СПД направлена вимога від 05.08.2011 року № Ф-2735 про сплату боргу в сумі 751 грн. 93 коп. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15.07.2011 року Центрально - Міським відділом Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесені постанови про відкритті виконавчого провадження за виконавчими документами:
- вимога від 29.06.2011 року № Ф-2726у,
- рішення від 29.06.2011 року № 214,
- вимога від 29.06.2011 року № Ф-105у (а.с. 134-157).
Як встановлено судом під час розгляду справи з пояснень представника ВДВС, постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу СПД ОСОБА_1 направлені простою кореспонденцією та вручені йому особисто в приміщені органу державної виконавчої служби.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просить скасувати відповідні рішення та вимоги та визнати дії щодо не надіслання рекомендованою кореспонденцією постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними.
Як зазначає позивач, суми страхових внесків за вересень - грудень 2010 року та єдиного внеску за січень - березень 2011 року своєчасно нараховані та сплачені у повному обсязі згідно сум, зазначених у відомостях, а не у відповідних звітах, як і суми заробітної плати працівнику, стосовно якого встановлені порушення, тоді як у звітах допущена механічна помилка.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - УПФУ у Центрально - Міському районі м. Макіївки -орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків та єдиного внеску.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Як зазначалось раніше, під час перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка була чинною на час спірних взаємовідносин, страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладений на страхувальника ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як зазначалось раніше, відповідач на час спірних взаємовідносин зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку як платник страхових внесків у позивача.
Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням вимог п. 1 ст.14, п. 6 ст. 20 цього Закону є календарний місяць.
Згідно ч. 1 ст. 19 цього Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
В порушення зазначених норм Закону позивачем в звітах про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України не задекларований фонд заробітної плати по застрахованій особі в сумі 1659 грн. 09 коп.
Як зазначалось раніше, зазначений факт порушень норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений відповідачем під час перевірки та зафіксований в акті, у зв'язку з чим на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняте рішення від 03.08.2011 року № 385 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, в сумі 1659 грн. 09 коп. та на адресу позивача направлені вимоги від 29.06.2011 року № Ф-2710 про сплату боргу по страховим внескам в сумі 584 грн. та від 05.08.2011 року № Ф-2735 про сплату боргу в сумі 751 грн. 93 коп.
Як вбачається з зазначенного рішення та вимог, вони прийняті у 2011 році на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключена.
Тобто, відповідачем прийняті рішення та вимоги на підставі норми Закону, яка на час їх прийняття втратила чинність.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Зазначена норма закріплена Кодексом адміністративного судочинства України, статтею 8 якого визначено, також, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Оскільки зазначене рішення та вимоги прийняті відповідачем на підставі норми Закону, яка на час їх прийняття втратила чинність, суд вважає позовну заяву в частині скасування рішення від 03.08.2011 року № 385 та вимог про сплату боргу від 29.06.2011 року № Ф-2710 та від 05.08.2011 року № 2735 такою, що підлягає задоволенню.
Щодо рішення від 29.06.2011 року № 342 про застосування фінансових санкцій в сумі 1159 грн. - прихована (занижена) сума заробітної плати (виплат, доходу), в сумі 1500 грн. - трикратний розмір прихованої заробітної плати (випрат, доходу), суд враховує, що зазначене рішення скасоване рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 21.07.2011 року № 12735/08, тобто, втратило чинність, не має обов'язкового характеру та не породжує певних негативних наслідків для позивача, тому суд вважає позовну заяву в цій частині такою, що задоволенню не підлягає.
Щодо рішення від 29.06.2011 року № 214 про донарахування сум єдиного внеску в розмірі 202 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 45 грн. 45 коп. та вимоги від 29.06.2011 року № Ф-105 про сплату боргу в сумі 202 грн., суд враховує наступне.
Згідно абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
Таким чином, в розумінні зазначеної норми Закону позивач є платником єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як зазначалось раніше, під час перевірки відповідачем встановлений факт порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску та достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу.
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску встановлений Розділом ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Роздій ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, в порушення зазначених норм Закону СПД ОСОБА_1 не задекларовані суми заробітної плати за січень 2011 року в сумі 250 грн. та лютий 2011 року в сумі 250 грн., в результаті чого платником занижені нараховані суми єдиного внеску за січень 2011 року в сумі 92 грн., за лютий 2011 року на суму 92 грн., та не утриманий єдиний внесок з сум заробітної плати за січень 2011 року в сумі 9 грн., за лютий в сумі 9 грн..
Згідно ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 8, ст. 12, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 «Про затвердження положення про Пенсійний фонд України», правління Пенсійного фонду України постановою від 27.09.2010 року N 21-5 затвердило Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 994/18289, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.
Згідно п. 7.2.2 зазначеної Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Згідно п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Оскільки під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд вважає, що відповідачем правомірно винесене рішення від 29.06.2011 року № 214 про донарахування сум єдиного внеску в розмірі 202 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 45 грн. 45 коп. та направлена на адресу позивача вимога від 29.06.2011 року № Ф-105 про сплату боргу в сумі 202 грн., тому суд вважає позовну заяву в частині скасування зазначеного рішення та вимоги такою, що задоволенню не підлягає.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу про визнання неправомірними дій Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не надіслання на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження стосовно боржника СПД ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 8 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Підставами для відкриття виконавчого провадження в розумінні статті 19 Закону є виконавчий документ, зазначений в статті 17 цього Закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 25 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Оскільки на адресу відділу державної виконавчої служби - відповідача у справі надійшов виконавчій документ, державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження про стягнення з позивача суми боргу.
Наряду з викладеним, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як встановлено судом та проти чого не заперечував відповідач, постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом на адресу позивача не направлялась.
Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву в частині визнання неправомірними дій щодо ненадсилання на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 7 - 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування рішення від 29.06.2011 року № 342, від 29.06.2011 року № 214, від 03.08.2011 року № 385, вимоги від 29.06.2011 року № Ф-2710, вимоги від 29.06.2011 року № Ф-105, вимоги від 05.08.2011 року № Ф-2735, визнання неправомірними дій Центрально - Міського ВДВС в частині порушення вимог ст. 25, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» - задовольнити частково.
Рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області від 03.08.2011 року № 385 про застосування до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1659 грн. 09 коп. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - скасувати.
Вимогу Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області від 29.06.2011 року № Ф-2710 про сплату Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 боргу по страховим внескам в сумі 584 грн. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - скасувати.
Вимогу Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області від 05.08.2011 року № 2735 про сплату Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 боргу в сумі 751 грн. 93 коп. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - скасувати.
Визнати дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області в частині порушення вимог ст. 25, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» - неправомірними.
В задоволенні іншої частини позовної заяви - відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1 грн. 13 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 21.12.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 23.12.2011 року.
Суддя Давиденко Т.В.