Україна
07 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21699/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кочанової П.В.
при секретарі Скутельник Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тельманівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на заяву від 21.03.2011 року, -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2497 від 09.09.2011 року
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 30.11.2011 року
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тельманівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на заяву від 21.03.2011 року, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.03.2011 року ОСОБА_1 до Тельманівської районної державної адміністрації було направлено заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 гектари для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Староласпинської сільської ради. Зазначена заява була зареєстрована у загальному відділі Тельманівської районної державної адміністрації за вхідним номером № 07-07482201.
При цьому, позивач відмічає, що розгляд заяви від 21.03.2011 року покладається на районну комісію з питань регулювання земельних відносин, яка рекомендує голові райдержадміністрації надавати дозвіл на оформлення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Зазначений порядок розгляду заяви регулюється частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, в якій, зокрема, зазначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають відповідне клопотання до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри.
Враховуючи зазначений порядок звернення, позивачем до вказаної заяви була надана викопіровка з технічного звіту земель Староласпинської сільської ради.
Вказане клопотання відповідно до приписів ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України повинно бути розглянуто Тельманівською районною державною адміністрацією у місячний строк і дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
Проте, відповідно до протоколу № 4 від 15.04.2011 року засідання районної комісії з питань регулювання земельних відносин розгляд заяви позивача було відкладено на наступне засідання комісії, у зв'язку з тим, що 22.03.2011 року була подана заява ОСОБА_4 власника сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) по КСП «Новоласпинське» про проведення обміну сертифіката на державний акт на право власності на земельну ділянку.
Втім, протягом наступних чотирьох місяців відповідно до протоколів № 5 від 13.05.2011 року, № 6 від 30.06.2011 року та № 7 від 03.08.2011 року засідання комісії заяву позивача розглянуто не було.
Разом з цим, позивач зауважує, що станом на 09.11.2011 року відповідь розгляду заяви позивача відповідачем не надано, як і не надано ні дозволу на розроблення проекту землеустрою, так і не вмотивованої відмови.
У судовому засіданні позивач надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд визнати протиправною бездіяльність Тельманівської районної державної адміністрації щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на його заяву від 21.03.2011 року в порядку статті 118 Земельного кодексу України.
У судове засіданні з'явився повноважний представник відповідача та надав суду заяву про визнання позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відповіді у встановлений чинним законодавством строк. Крім того, зазначив, що заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га було розглянуто, проте відповіді в порядку ст. 118 Земельного кодексу ОСОБА_1 надано не було, чим були порушені права та свободи громадянина.
Суд, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 21 березня 2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Староласпинської сільської ради.
Вказана заява зареєстрована у Тельманівській районній державній адміністрації 22.03.2011 року за вх. № 07-0748-2201.
Частиною 1 статті 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або Ради міністрів Автономної Республіки Крим, районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку в порядку Закону України “Про звернення громадян”.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Судом встановлено, що згідно листа від 28.11.2011 року № 01/37-0914 Тельманівська районна державна адміністрація повідомила ОСОБА_1 про те, що заява позивача щодо надання земельної ділянки у власність площею до 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, яка розташована на території Староласпинської сільської ради була розглянута на засіданні районної комісії з питань регулювання земельних відносин - протокол № 4 від 15.04.2011 року. Крім того, відповідач повідомив позивача про те, що комісією було вирішено відкласти розгляд заяви позивача на наступне засідання комісії, у зв'язку з тим, що 22.03.2011 року була подана заява ОСОБА_4, власника сертифіката на право на земельну частку (пай) по КСП «Новоласпинське» про проведення обміну сертифіката на державний акт на право власності на земельну ділянку до якої було додане викопіювання земельної ділянки, на частину якої претендує ОСОБА_1
Даний лист був надісланий на адресу позивача 29.11.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком № 5791 від 29.11.2011 року.
Разом з цим, відповідно до листа від 06.12.2011 року № 02/22-0945 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що його заяву від 21.03.2011 року розглянуто та повідомлено позивача про те, що земельна ділянка площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Староласпинської сільської ради не знаходиться у державній власності, а згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку вищеназвана земельна ділянка перебуває у власності громадянина ОСОБА_4
А тому, райдержадміністрація не має можливості надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Староласпинської сільської ради у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта. Даний лист був надісланий на адресу позивача 07.12.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком № 6430 від 07.12.2011 року.
При цьому, відповідачем - Тельманівською районною державною адміністрацією, у своїй письмовій заяві визнається та у судовому засіданні повноважним представником останнього не заперечується, той факт, що відповіді ОСОБА_1 у порядку та строки передбачені статтею 118 Земельного кодексу України надано не було.
З урахуванням викладеного, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Тельманівської районної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 на заяву від 21.03.2011 року в порядку статті 118 Земельного кодексу України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, зважаючи те, що зазначені обставини відповідачем визнаються, у зв'язку з чим, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тельманівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на заяву від 21.03.2011 року задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Тельманівської районної державної адміністрації протиправною.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 07 грудня 2011 року.
Повний текст постанови складений 12 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кочанова П.В.