Україна
23 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/23303/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі Чегринець А.М.
з участю представника позивачів ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Донецького обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У грудні 2011 року Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття та Донецький обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття звернулися до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначали, зокрема, що під час проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серії АЕ №740680 виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 липня 2001 року ОСОБА_2 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності. В реєстрі міститься запис про внесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності від 04 лютого 2010 року.
Про вказані обставини відповідач центр зайнятості, в якому вона перебувала на обліку як безробітна, не повідомила, що призвело до зайвої сплати їй допомоги по безробіттю в сумі 11 271,43 грн. та зайвих витрат на професійне навчання в розмірі 167,03 грн.
Оскільки в добровільному порядку вона вказані кошти не повернула, тому просили стягнути їх в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові, та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що 14 жовтня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Будьонівсько-Пролетарської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.
На заяві написала розписку про те, що вона як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована.
В той же день заяву задоволено, їй з 14 жовтня 2008 року призначено допомогу по безробіттю.
28 жовтня 2008 року відповідачем подано заяву про направлення її на проходження професійного навчання за професією (спеціальністю) «Економіка та підприємництво» з 28 жовтня 2008 року та призначення їй в цей період матеріальної допомоги відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з виплатою один раз на місяць.
28 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та Будьонівсько-Пролетарською міжрайонною філією Донецького міського центру зайнятості укладено договір №447/8, предметом якого була перепідготовка відповідача у навчальному закладі товариства з обмеженою відповідальністю Вищий навчальний заклад Донецький інститут ринку та соціальної політики терміном на 0,90 місяці (106 годин) з 28 жовтня 2008 року по 12 листопада 2008 року.
Згідно розрахунку вартості навчання ОСОБА_2 в навчальному закладі, сума затрат понесених позивачем становила 167,03 грн.
Під час проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним отримано довідку та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серії АЕ №740680 і №744773, на підставі яких встановлено, що виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 липня 2001 року ОСОБА_2 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності. В реєстрі міститься запис про внесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності від 04 лютого 2010 року. Остаточного запису про припинення фізичної особи - підприємця у вказаному реєстрі не міститься.
Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач була зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця.
Про вказані обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, вона центр зайнятості не повідомляла.
У зв'язку з наведеним 18 листопада 2011 року прийнято наказ №508 про повернення допомоги по безробіттю за період з 14 жовтня 2008 року по 08 жовтня 2009 року в сумі 11 271,43 грн., 27 жовтня 2011 року прийнято наказ №450 про повернення зайвих витрат на професійне навчання в розмірі 167,03 грн., про що на адресу відповідача направлено листи від 03 листопада 2011 року №04-13/3035 та від 18 листопада 2011 року №08-09/2756.
Листи отримано відповідачем 05 листопада 2011 року та відповідно 21 листопада 2011 року, однак вказані суми повернуто не було.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.
Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна була підприємцем, тобто належала до зайнятого населення, що виключало можливість виплати їй допомоги по безробіттю.
Про вказані обставини вона центр зайнятості не повідомила, чим порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Внаслідок цього їй було зайве сплачено допомогу по безробіттю, а також зайве понесені витрати на проходження нею професійного навчання у вищому навчальному закладі.
Згідно з пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю, а також витрати на професійне навчання підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Донецького обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37176002002327 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) допомогу по безробіттю в сумі 11 271 (одинадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 43 (сорок три) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37175301901001 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 03491004) витрати на професійне навчання в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн. 03 (три) коп.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Логойда Т. В.