Україна
16 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20816/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грищенка Є.І.
при секретарі Черніковій О.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки до Мічурінської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 57 про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6703,62 грн.,-
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мічурінської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 57 (далі відповідач або Мічурінська виправна колонія № 57) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6703,62 грн., за період з січня 2011 року по жовтень 2011 року, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що громадянам, працюючим на Мічурінській виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 57, зайнятим на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931-ХІІ від 06.12.1991 р. (із змінами та доповненнями), управлінням Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки було призначено відповідну пенсію за Списком №1. Перевіркою виконання діючого законодавства про пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах за списком №1 встановлено факт ухилення відповідача від погашення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 р. № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що зокрема здійснює управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, Управлінню Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки має покрити відповідач фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за період з січня 2011 по жовтень 2011 року на громадян, які були зайняті на роботах, що дають йому право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення № 1931 - ХІІ від 06.12.1991 року, на загальну суму 6703,62 грн.
Суми, що підлягають сплаті Пенсійному фонду в розмірі 6703,62 грн., на рахунок управління не надійшли.
Тому Позивач просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій у сумі 6703,62 грн.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату,час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Думка відповідача стосовно заявлених позовних вимог суду не відома.
Судом встановлено, що позивач Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Як встановлено у судовому засіданні, що відповідач Мічурінська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 57) зареєстрована як юридична особа Виконавчим комітетом Горлівської міської ради 29.11.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи 08563240, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно розрахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складали:
у січні 2011 року - 1258,16 грн.;
у лютому 2011 року - 15397,35 грн.;
у березні 2011 року - 1416,50 грн.;
у квітні 2011 року - 1416,46 грн.;
у травні 2011 року - 1418,26 грн.;
у червні 2011 року - 1600,64 грн.;
у липні 2011 року - 1729,14 грн.;
у серпні 2011 року - 1596,16 грн.;
у вересні 2011 року - 1596,16 грн.;
у жовтні 2011 року - 1596,16 грн.
У серпні 2011 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 22321,37 грн.
Заборгованість по фактичним витратам по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідача за період з січня 2011 року по жовтень 2011року складає 6703,62 грн.
Як вбачається з довідок про підтвердження пільгового стажу, виданих Мічурінською виправною колонією № 57, пенсіонер, зазначений у розрахунках, виконував роботи передбачені Списком № 1. Крім того, згідно протоколів про призначення пенсії, пенсіонер отримуює пенсію за списком № 1.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той, який діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно до пункту «а» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
У відповідності до абз. 3 п. 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Таким чином, відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, обумовлений п. 6 “Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
Відповідно п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до п.6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, /далі Інструкція/, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» /2181-14/. Відповідно до п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Таким чином, аналіз вищезазначених судом норм дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій, особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу 5 п.п 1 п. 2 Прикіцевих положень Закону № 1058- VI виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 -VI у контексті статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосуються лише витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки судом встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), то суд дійшов висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області підлягають задоволенню та відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати на доставку пенсії в сумі 6703,62 грн.
На підставі ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р., п. 6 “Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, керуючись ст. ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки до Мічурінської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 57 про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6703,62 грн. - задовольнити.
Стягнути з Мічурінської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 57 на користь Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в розмірі 6703 (шість тисяч сімсот три) гривні 62 копійки.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 грудня 2011 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови складено 21 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Грищенко Є.І.