Україна
20 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22401/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Івченко В.Б
при секретарі Очкасової К.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідач ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 13120,06 грн., -
Донецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 13120,06 грн..
В обґрунтування позову зазначив, що 24.03.2008 року ОСОБА_2 зареєстрований у Донецькому міському центру зайнятості, як шукаючий роботу, який згідно з наданою заявою був визнаний безробітним з призначенням виплати допомоги по безробіттю. За результатами розслідування страхового випадку було складено акт 847 від 31.08.2011 року, згідно якого відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості не повідомив про те що з 31.03.2008 року по 26.03.2009 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець. У позові просить стягнути з відповідача незаконно отриману ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в розмірі 13120,06 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала та просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.
Згідно із персональною карткою відповідача від 24.03.2008 року (а.с. 7), він шукав роботу а за відсутності її, просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Також ОСОБА_2 зазначив, що на час подання заяви він пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, трудовою діяльністю на займається (а.с. 8).
Вказав, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
ОСОБА_2 був присвоєний статус безробітного та розпочата виплата допомоги по безробіттю з 31.03.2008 року по 26.03.2009 року, згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2 (а. с. 6).
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Згідно акту №217 від 17 грудня 2010 року була проведена звірка достовірності даних, вказаних у заяві про надання статусу безробітного від 10.04.2009 року ОСОБА_3, в результаті якої було встановлено що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості не повідомив про тимчасове працевлаштування на виборчій дільниці №89 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №51 з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року (а. с. 10).
Як вбачається із витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 (а. с. 6), витягу з ЄДР ЮО та ФОП (а. с. 13-14), відповідач з 03.02.1999 року по 27.01.2011 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» № 804-XII від 01 березня 1991 року (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006, № 3483-IV) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.
Згідно претензії Донецького міського центру зайнятості від 10.10.2011 року № 08-09/2509 витребувані кошти незаконно сплачені ОСОБА_2 (а. с. 12).
Як вбачається з Довідки Донецького міського центру зайнятості (а.с. 9), сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за 31.03.2008 року по 25.03.2009 року становить у розмірі 13120,06 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 13120,06 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 13120,06 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості 13120 (тринадцять тисяч сто двадцять) гривень 06 коп. суми виплаченого забезпечення на розрахунковий рахунок № 37176002002327 в Головному управлінню Державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 грудня 2011 року.
Повний текст постанови складений та підписаний 26 грудня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Івченко В.Б