Україна
08 грудня 2011 р. справа № 2а-21401/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15.10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойка М.І.
при секретарі Бабло В.Е.
за участі
представників позивача Чеверда Г.О., Вієт О.М.,
представника відповідача Базишена Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010 року, -
Комунальне підприємство «Тепломережа» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року відповідачем була проведена позачергова перевірка Комунального підприємства «Тепломережа» з питань підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ТОВ «КФ Сервіс комплект», ТОВ «Ремстройпроект-2002», ТОВ «Промбудхолдінг Сіті», ТОВ «Метал Траст», ТОВ «Малахія», ТОВ «Екос ЛТД», ТОВ «Будінвест трейд-М», ТОВ «Лінкруст ЛТД» та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки було складено акт від 13.08.2010 року №4007/15-013/05473192 та податкові повідомлення-рішення №0019761500/0/05473192/14068 та 0019751500/0/05473192/14069, в акті перевірки було визначено порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в частині завищення розміру податкового кредиту на загальну суму 995721,73 грн., що призвело до завищення від'ємного значення усього на 10735 грн. та заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету усього на суму 984966 грн., також порушення п. 5.2.1 та 5.3.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції закону від 22.05.1997 № 283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) в частині завищення розміру валових витрат на загальну суму 4978607 грн., що призвело до завищення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування по деклараціям за 4 квартал 2009 р. на суму 1802077 грн. та 1 квартал 2010 р. на суму 3917992 грн. та заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню на суму 1060615 грн., з чим позивач не згоден в повному обсязі з наступних підстав.
Підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань є висновок податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «КФ Сервіс комплект», ТОВ «Ремстройпроект-2002», ТОВ «Промбудхолдінг Сіті», ТОВ «Метал Траст», ТОВ «Малахія», ТОВ «Екос ЛТД», ТОВ «Будінвест трейд-М», ТОВ «Лінкруст ЛТД» мають ознаки нікчемності.
Позивач вважає, що з законністю таких висновків державного податкового органу погодитись неможливо з наступних підстав:
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи діяльності органів державної податкової служби визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Функції державних податкових інспекцій передбачені положеннями ст.10, а права податкових органів - ст. 11 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221. 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину; недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору; вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном; правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України; правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорюванні - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223. частина перша статті 225 ЦК тощо).
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Зазначив, що згідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку про те, що, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).
У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом па підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність та кого правочину.
Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
В такому випадку державний податковий орган не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а його позиція про те, що дані договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами, оскільки не був затребуваний та досліджений жодний первинний документ, який підтверджує проведення господарських операції з переліченими у акті підприємствами.
Крім цього, вважають за доцільне відмітити, що в наданих до податкового органу додатках до 5 декларацій з податку на додану вартість за 2009-2010 рік міститься інформація щодо переліку покупців та постачальників з якими було проведено господарські операції протягом перевіряємого періоду, проте інспекторами по невідомим причинам було досліджено лише реєстри виданих та отриманих податкових накладних.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах .
Виходячи з вищезазначеної норми Закону, сторони зазначених вище договорів є суб'єктами господарювання України, юридичними особами, що набули правоздатності.
Крім того, податковим органом не досліджено жодних доказів які б свідчили про те, що зобов'язання між сторонами вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та про наявність умислу на ухилення від сплати податків.
На момент укладення договорів та їх виконання, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, немає.
Позивач вважає, що відповідач перевищив своїх повноваження та неправомірно і необґрунтовано нарахував штрафні санкції.
Просили суд визнати дії відповідача щодо винесення спірних податкових повідомлень - рішень неправомірними, визнати податкові повідомлення-рішення № 0019761500/0/05473192/14068 на суму 1477449 грн., яке винесено 31.08.2010 року та № 0019751500/0/05473192/14069 на суму 344700 грн., яке винесено 31.08.2010 недійсними.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. З Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р., № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначив, що пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 0304.1997 р. № 168/97 «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6. 1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Також вказав на пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 вказаного Закону, за яким, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні положення про купівлю-продаж, а саме частина 2 ст. 689 ЦКУ, встановлюють для покупця обов'язок вчинити-дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якого інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
В ході перевірки КП «Тепломережа» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «КФ Сервіс Комплект» (код 36102732), ТОВ «Ремстройпроект-2002» (код 34398662), ТОВ «Промбудхолдінг Сіті» (код 35729212), ТОВ «Метал Траст» (код 36810662), ТОВ «Малахія» (код 31205730), ТОВ «Екос ЛТД» (код 36981599), ТОВ «Будінвест трейд-М» (код 36811467), ТОВ «Лінкруст ЛТД» (код 34687352) ТОВ «Промбудхолдінг СТП» за жовтень 2009 - березень 2010 року по факту придбання палива, матеріалів та послуг та з урахуванням інформації, отриманої від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, ДПІ у Київському районі м. Донецька встановлено, що вказані операції виконані з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, а тому завідомо суперечать інтересам і суспільства, тобто відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, частини 1, 5 ст. 203 цього Кодексу зазначені договори є нікчемними, у зв'язку з чим суми ПДВ, сплачені постачальникам по таким операціям підлягають виключенню зі складу податкового кредиту позивача по деклараціям за: жовтень 2009 р. у сумі 147341,62 грн.; листопад 2009 р. - 34483,52 грн.; грудень 2009 р. - 229279,94 грн.; січень 2010 р. - 266793,33 грн.; лютий 2010 р. - 275369,04 грн.; березень 2010 р. - 42454,28 грн. та зі складу валових витрат по деклараціям за : 4 квартал 2009 р. у сумі 2862692 грн.; 1 квартал 2010 р. - 2115915 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.12.2010 р. у справі за позовом КП «Тепломережа» до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання висновків експертизи.
Ухвалою суду від 03.11.2011 р. провадження у даній справі поновлено у зв'язку з отриманням судом висновку № 300/24 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-21401/10/0570.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач, Комунальне підприємство «Тепломережа», зареєстрований як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 05473192, перебуває на податковому обліку у ДПІ Куйбишевського району м. Донецька, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька, є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Судом встановлено, що за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року відповідачем була проведена позачергова перевірка Комунального підприємства «Тепломережа» по питанню перевірки відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ТОВ «КФ Сервіс комплект», ТОВ «Ремстройпроект-2002», ТОВ «Промбудхолдінг Сіті», ТОВ «Метал Траст», ТОВ «Малахія», ТОВ «Екос ЛТД», ТОВ «Будінвест трейд-М», ТОВ «Лінкруст ЛТД» та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 13.08.2010 року №4007/15-013/05473192 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0019761500/0/05473192/14068 та № 0019751500/0/05473192/14069. В акті перевірки було визначено порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в частині завищення розміру податкового кредиту на загальну суму 995721,73 грн., що призвело до завищення від'ємного значення усього на 10735 грн. та заниженню податку, що підлягає сплаті на суму 984966 грн. Також перевіркою встановлено порушення п. 5.2.1 та 5.3.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції закону від 22.05.1997 № 283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) в частині завищення розміру валових витрат на загальну суму 4978607 грн.,в тому числі за 4 квартал 2009 р. у сумі 2862692 грн., за 1 квартал 2010 р. у сумі 2115915 грн., що призвело до завищення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування по деклараціям за 4 квартал 2009 р. на суму 1802077 грн. та 1 квартал 2010 р. на суму 3917992 грн., з чим позивач не згоден в повному обсязі.
На підставі акту перевірки позивача відповідачем згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.08.2010 р.: №0019761500/0/05473192/14068 про зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 984966,00 грн. та про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 492483,00грн. та № 0019751500/0/05473192/14069 про донарахування податку на прибуток у сумі 265154,00 грн. та про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 79546,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними даних повідомлень-рішень підлягають задоволенню виходячи з наступних обставин.
За правовідносинами позивача з ТОВ «Ремстройпроєкт - 2002 судом встановлено, що за договором б/н від 01.10.09р., що укладений між ТОВ «Ремстройпроєкт-2002» (Продавець) та КП «Тепломережа» (Покупець) та специфікації до нього Покупець зобов'язується сплатити та прийняти, а Продавець зобов'язується надати у власність Покупця вугілля згідно специфікації. За п.2.1 договору вартість одиниці товару, що є предметом дійсного договору, вказується у накладній, що є невід'ємною частиною Договору. Сума договору визначається згідно накладній, що є невід'ємною частиною договору. За п.3.1 договору товар постачається силами та коштами Продавця зі складу Продавця. Пунктами Договору також визначені: відповідальність сторін, строк дії Договору, інші умови. Договір та Специфікація до нього значаться підписаними від імені сторін та скріплені печатками підприємств.
До матеріалів справи (т.2, а.с.23-41) позивачем надані завірені копії видаткових накладних, за якими ТОВ «Ремстройпроект - 2002» надає на адресу КП «Тепломережа» вугілля. Також, надана завірена копія видаткової накладної (т.2а.с.87) №07/10-1 від 07.10.09р., згідно якої ТОВ «Ремстройпроект - 2002» надає на адресу КП «Тепломережа» ТМЦ - труби. Матеріали справи не містять Договору, в рамках якого була здійснена вказана поставка. Проте у відповідності до ст.. 639 ЦК України та ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено обмежень в частині включення до складу валових витрат видатків за поставками, що здійснені без укладення договору. Видаткові накладні мають реквізити, що передбачені формою даного документу, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.99р та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.
Сума витрат КП «Тепломережа» про придбанню ТМЦ (вугілля та труб) у ТОВ «Ремсторйпроскт - 2002» згідно даних наданих первинних документів складає - 634274,02грн. (без ПДВ), сума ПДВ - 126854,8грн.
Відповідно до податкових накладних, що виписані ТОВ «Ремстройпроєкт - 2002» для КП «Тепломережа» на кожну поставок ТМЦ (вугілля та труб):№ 9 від 07.10.2009 р., № 10 від 22.102009 р. № 12 від 26.11.2009 р. № 13 від 25.122009 р. № 1 від 31.01.2010 р. на загальну суму 126854,8 грн. з ПДВ, останні складені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», містять всі визначені вказаним пунктом реквізити.
За договором про відступлення права вимоги №1 від 23.03.2010 р., що укладений між ТОВ «Рємстройпроект - 2002» (Первісний кредитор) та ТОВ «Екос ЛТД» (Новий кредитор) та Додаткової угоди від 30.03.2010р. до нього Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором на постачання вугілля б/н від 01.30.2009р. (основний договір). За п. 1.2. Договору Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від боржника грошові кошти в розмірі 450000,0грн. Пунктами договору також передбачені: виконання договору, права та обов'язки сторін. Відповідальність сторін і вирішення спорів, інші умови. Договір підписаний від імені сторін та скріплений печатками підприємств. За актом приймання-передачі по договору відступлення права вимоги від 23.03.2010р., за яким ТОВ «Рємстройпроект - 2002» передає а ТОВ «Екос ЛТД» приймає документи, що підтверджують право вимоги до КП «Тепломережа».
Оскільки Договір №1 від 01.10.2009р., що укладений між КІІ «Тепломережа» та ТОВ «Ремстройпроект - 2002» не містить пунктів які встановлюють обмеження щодо заміни кредитора, висновки акту перевірки ДПІ про порушення п.2.2 Договору б/п від 01.10.2009р., а саме - здійснення позивачем розрахунків за вугілля частково - шляхом переведення права вимоги боргу на іншого постачальника - ТОВ «Екос ЛТД» (що не передбачено п.2.2 Договору), не підтверджується. Відповідно не підтверджується також порушення в частині безпідставного зменшення КП «Тепломережа» кредиторської заборгованість перед ТОВ «Ремстройпроект - 2002» шляхом її перенесення на ТОВ «Екос ЛТД». Таким чином, придбання та оплата товарів КП «Тепломережа» у підприємства постачальника ТОВ «Ремстройпроект - 2002» підтверджуються первинними документами. Придбані КП «Тепломережа» у ТОВ «Ремстройпроект - 2002» ТМЦ (вугілля та труби) оприбутковувались та списувались як активи, що придбані для використання у господарській діяльності. Отже, КП «Тепломережа» відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню ТМЦ у ТОВ «Ремстройпроект - 2002» у 4-му кв. 2009 р. у сумі 541474грн., у 1-му кв. 2010 р. у сумі 92800грн., що підтверджує право КП «Тепломережа» на формування податкового кредиту у жовтні 2009 р на суму 86641,62грн., у листопаді 2009 р. - на суму 12373,25грн., у грудні 2009 р. на суму 9279,94грн. у січні 2010 р. на суму 18560,0грн. відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.6. п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Зазначені обставини підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
За правовідносинами позивача з ТОВ «Малахія» судом встановлено, що за договорами № 1, № 2, №3, № 4, №5, №6, № 7 укладеними між КП «Тепломережа» (Замовник) та ТОВ «Малахія» (Підрядник), останній зобов'язується у порядку та на умовах дійсного Договору виконати ремонт котельних. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи згідно акту виконаних робот по формі №КБ-2в та сплатити їх шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Умовами Договорів також визначені ціна, порядок розрахунків, відповідальність сторін, порядок врегулювання спорів, строк дії договорів. Відповідно до актів приймання виконаних робіт №1 - № 7 до зазначених договорів сума витрат КП «Тепломережа» за отримані у грудні 2009 р. роботи з ремонту котелень від ТОВ «Малахія» складає 416666,67 грн. без ПДВ , 83333,33 грн. з ПДВ. Згідно податкових накладних № 79 - № 85 від 24.12.2009 р., що отримані позивачем у грудні 2009 р., вартість послуг з ремонту котелень складає 416666,67 грн. без ПДВ , 83333,33 грн. з ПДВ. Сплата вартості виконаних робіт здійснювалася позивачем на підставі платіжних документів № 6 від 29.12.2009 р. в сумі 250000,00 грн. та № 20 від 30.12.2009 р. в сумі 250000,00 грн. Отже, придбання та сплата КП «Тепломережа» робіт з ремонту котелень від ТОВ «Малахія» підтверджуються відповідним первинними документами. Вартість робот з ремонту котелень КП «Тепломережа» оприбутковувалися та списувалися як роботи, що придбані для використання у господарській діяльності підприємства.
Таким чином, КП «Тепломережа», відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню робіт ТОВ «Малахія» у 4-му кв. 2009 р. у сумі 416667грн. та мало право на формування податкового кредиту у грудні 2009 р. на суму 83333,33 грн. відповідно до п.н.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.6. п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, висновки акту перевірки ДПІ щодо порушення КП «Тепломережа» п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» яке спричинило завищення валових витрат 4-го кв. 2009р. на суму 416667грн. та порушення п.п.7.4.1 п.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», що спричинило завищення податкового кредиту грудня 2009р. на суму 83333,33грн. за угодами з ТОВ «Малахія», що на думку відповідача мають ознаки нікчемності, судом не можуть бути прийняті до уваги як необгрутновані. Зазначені обставини підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
За правовідносинами позивача з ТОВ «Екос ЛТД» судом встановлено, що за договором від 12.03.2010 р., укладеного між КП «Тепломережа» (Покупець) та ТОВ «Екос ЛТД» (Продавець) про закупівлю труб, Покупець зобов'язується прийняти та сплатити, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю труби згідно специфікації. За п.2.1 договору вартість одиниці товару вказується у накладних, що є невід'ємною частиною договору. Сума договору визначається згідно накладних. Зазначеним договором визначені умови постачання, строк дії договору, інші умови. Договір підписаний сторонами та скраплений печатками підприємств. Позивачем до матеріалів справи (т.2, а.с.178, 180) надана копія видаткової накладної №1 від 16.03.10р., відповідно до якої ТОВ Екос ЛТД» (Продавець) надає, а КП «Тепломережа» приймає ТМЦ - труби вартістю 212271,4 грн (без ПДВ), ПДВ -42454,28грн. Видаткова накладна №1 від 16.03.10р. має реквізити, що передбачені формою даного документу, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88. Податкова накладна №59 від 16.03.2010р., що складена ТОВ «Екос ЛТД» (продавець) на поставку труб за договором від 12.03.2010р.,складена у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та отримана позивачем у березні 2010 р. Розрахунки між сторонами за договором здійснювалися за платіжними документами № 92 від 23.03.2010 р., № 10 від 24.03.2010 р., № 39 від 25.03.2010 р., № 95 від 26.03.2010 р. № 29 від 29.03.2010 р., № 82 від 30.03.2010 р., № 30 від 31.03.2010 р. на загальну суму 95000,00 грн. Придбання та оплата КП «Тепломережа» ТМЦ (труб) від ТОВ «Екос ЛТД» підтверджуються первинними документами, що придбані для використання у господарській діяльності.
Таким чином, КП «Тепломережа», відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п. 11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню ТМЦ у ТОВ «Екос ЛТД» у 1-му кв. 2010р. у сумі 212270грн. та мало право на формування податкового кредиту від операції з придбання ТМЦ у ТОВ «Екос ЛТД» у березні 2010 р. на суму 42454,28 грн. відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені обставини підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
За правовідносинами позивача з ТОВ «КФ Сервіс Комплект» судом встановлено, що за договорами підряду №1 - №6 від 01.12.2009р., що укладені між КП «Тепломережа» (Замовник) та ТОВ «КФ «Сервіс Комплект» (Підрядник) (т.2, а.с.53, 59, 64, 69, 74, 79) Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах договору виконати пусконалагоджувальні роботи котельних. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи згідно акту виконаних робот за формою №КБ-2в та сплатити їх шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Зазначеними договорами визначені: умови договору, ціна договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін, строк договору. Договори підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та актів сдачі-приймання виконаних підрядних робіт № 3 за листопад 2009 р, №1-№6 за грудень 2009 р., №1-№2 за лютий 2010 р. сума витрат КП «Тепломережа» за отримані роботи від ТОВ «КФ Сервіс Комплект» складає: у листопаді 2009 р. - 16231,00 грн.(ПДВ - 3246,2 грн.), у грудні 2009 р. - 533333,34 грн.(ПДВ - 106666,67 грн.), у лютому 2010 р. - 112500,00 грн.(ПДВ - 22500,00 грн.). на суму 662064,33 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 132412,86 грн., сума з ПДВ - 794477,2 грн., що відповідає сумі виданих податкових накладних: № 293 від 20.11.2009 р., № 333044-333049 від 30.12.2009 р., № 3660029-366030 від 01.02.2010 р. Податкові накладні складені у відповідності до вимог и.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», містять всі визначені вказаним пунктом реквізити та отримані позивачем у листопаді 2009 р., грудні 2009 р., лютому 2010 р. Оплата вартості виконаних робіт здійснювалася позивачем за платіжними документами : № 7 від 29.12.09, № 95 від 29.12.09, № 21 від 30.12.09, № 82 від 13.01.10, № 87 від 20.01.10, № 78 від 02.02.10, № 58 від 04.02.10, № 31 від 10.02.10, №95 від 18.02.10, № 19 від 19.02.10, № 50 від 02.03.10, № 13 від 04.03.10, № 39 від 12.03.10, № 89 від 30.03.10 на загальну суму 788500,00 грн. Придбання та оплата КП «Тепломережа» пусконалагоджувальних робот у ТОВ «КФ Сервіс Комплект» підтверджуються відповідним чином оформленими первинними документами, що придбані для використання у господарській діяльності.
Таким чином, КП «Тепломережа», відповідно до п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню робот у ТОВ «КФ Сервіс Комплект» у 4-му кв. 2009 р. у сумі 549564 грн. та у 1-му кв. 2010 р. - 112500грн. та мало право на формування податкового кредиту у листопаді 2009 р. на суму 3246,2 грн., у грудні 2009 р. на суму 106667 грн., та у лютому 2010 р. на суму 22500 грн. відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.6. п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені обставини підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
За правовідносинами позивача з ТОВ «Будінвест Трейд-М» судом встановлено, що за договором від 09.02.2010 р. № 0902 (т.2 а.с.165-166), який укладено між ТОВ «Будінвест Трейд-М» (Продавець) та КП «Тепломережа» (Покупець) на придбання цементу, цегли, плит, вугілля, Покупець зобов'язується сплатити та прийняти, а Продавець зобов'язується надати у власність Покупцю товар за ціною згідно накладних. Вартість одиниці товару вказується в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Сума договору визначається згідно накладних. Договором визначені умови постачання, відповідальність сторін, строк дії договору, інші умови. З огляду на надані позивачем видаткові накладні від 09.02.2010 р. № 09021-09023 та №010021-010022 та на податкові накладні від 09.02.2010 р. № 09021-09023 та №010021-010022 (т.2, а.с. 146-167) сума витрат КП «Тепломережа» за отримані у лютому 2010 р. від ТОВ «Будінвест Трейд-М» ТМЦ - цемента, цегли плит, вугілля, відповідно наданих документів складає 1084368,33 грн. (ПДВ - 216873,67 грн.). Податкові накладні складені у відповідності до вимог и.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», містять всі визначені вказаним пунктом реквізити та отримані позивачем у лютому 2010 р. Крім того, позивачем надані ТТН (т.3, а.с. 73-164), які підтверджують факт перевезення ТМЦ (вугілля) від ТОВ «Будінвест Трейд-М» до КП «Тепломережа». Оплата вартості наданих ТОВ «Будінвест Трейд-М» ТМЦ здійснювалася позивачем за платіжними документами : №81 від 02.02.10, № 16 від 03.02.10, № 59 від 04.02.10, № 10 від 05.02.10, № 95 від 08.02.10, № 97 від 09.02.10, № 33 від 10.02.10, № 56 від 11.02.10, № 64 від 15.02.10, № 80 від 16.02.10, № 9 від 17.02.10, № 73 від 18.02.10, № 83 від 18.02.10, № 30 від 19.02.10, № 74 від 22.02.10, № 10 від 23.02.10, № 133 від 24.02.10, № 186 від 25.02.10, № 86 від 26.02.10, № 271 від 01.03.10, № 36 від 02.03.10, № 37 від 02.03.10, № 19 від 04.03.10, № 55 від 05.03.10, № 96 від 09.03.10, № 27 від 10.03.10, № 71 від 11.03.10, № 37 від 12.03.10, № 38 від 12.03.10, № 74 від 15.03.10, № 57 від 16.03.10, № 26 від 16.03.10, № 27 від 16.03.10, № 27 від 17.03.10, № 70 від 17.03.10, № 60 від 18.03.10, № 86 від 19.03.10, № 19 від 22.03.10, № 57 від 23.03.10, № 11 від 24.03.10, № 9 від 26.03.10, № 34 від 31.03.10 на загальну суму 1155242,00 грн. Придбання та оплата КП «Тепломережа» ТМЦ у ТОВ «Будінвест Трейд-М» підтверджуються відповідним чином оформленими первинними документами, що придбані для використання у господарській діяльності.
Таким чином, КП «Тепломережа», відповідно до п.5.2 ст.5, п.11.2.1 іі.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню ТМЦ у ТОВ «Будінвест Трейд-М» у 1-му кв. 2010 р. у сумі 1084368грн. та мало право на формування податкового кредиту від операції з придбання ТМЦ у ТОВ «Будінвест Трейд-М» у лютому 2010 р. на суму 216873,67грн. відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.6.п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені обставини також підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
За правовідносинами позивача з ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» судом встановлено, що за договором від 02.02.2010 р. № 2 (т.2, а.с.49), який укладений між КП «Тепломережа» (Замовник) та ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» (Підрядник), Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах договору виконати пусконалагоджувальні роботи котельної на пл. Победи,1 Петровської ділянці. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи згідно акту виконаних робот за формою №КБ-2в та сплатити їх шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Договором визначені ціна, порядок розрахунків, відповідальність сторін, строк дії договору. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. За актом приймання виконаних робот №2 за лютий 2010р. (форми КБ-2в) (т.2, а.с. 50-51), Підрядник ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» надає, а Замовник - КП «Тепломережа» приймає виконані пусконалагоджувальні роботи вартістю 179976,83грн., (ПДВ - 35995,37грн). Зазначений акт приймання виконаних робот №2 за лютий 2010р. має реквізити, що передбачені формою даного документу, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88. Податкова накладна №1442 від 02.02.2010р., що складена ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» (підрядник) на вартість наданих робот у межах договору №2 від 02.02.2010р., на суму 179976,83грн., ПДВ- 35995,37 грн. складена у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та отримана позивачем у лютому 2010 р. Оплата вартості виконаних робіт здійснювалася позивачем за платіжними документами № 109 від 12.02.2010 р. на суму 2818770,00 грн. Придбання та оплата КП «Тепломережа» робіт у ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» підтверджуються відповідним чином оформленими первинними документами, що придбані для використання у господарській діяльності.
Таким чином, КП «Тепломережа», відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п..11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню робот у ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» у 1-му кв. 2010р. у сумі 179977грн.та мало право на формування податкового кредиту від операції з придбання робот у ТОВ «Лінкруст Л.Т.Д.» у лютому 2010р. на суму 35995,37грн. відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначене також підтверджується висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
За правовідносинами позивача з ТОВ «Промбудхолдінг СТП» судом встановлено, що за договором від 05.10.2009 р., що укладений між ТОВ «Промбудхолдінг СТП» (Продавець) та КП «Тепломережа» (Покупець). Покупець зобов'язується сплатити та прийняти, а Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вугілля згідно накладних. Вартість одиниці товару, що є предметом договору вказується у накладних, що є невід'ємною частиною договору. Сума договору визначається згідно накладних. Договором визначені умови постачання, відповідальність сторін, строк дії договору, інші умови. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
За договорами па виконання робот від 05.10.2009р., №1 від 02.11.2009р. №2 від 02.11.2009 р., №3 від 02.11.2009 р., №4 від 02.11.2009 р., №5 від 02.11.2009р., №6 від 01.12.2009 р., №7 від 01.12.2009р. №8 від 01.12.2009 р., №9 від 01.12.2009 р., №10 від 01.12.2009 р., №11 від 01.12.2009 р., №12 від 01.12.2009 р., №13 від 01.12.2009 р., №14 від 01.12.2009 р., №15 від 01.12.2009 р., що укладені між КП «Тепломережа» (Замовник) та ТОВ «Промбудхолдінг СТП» (Підрядник). Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах договорів виконати роботи. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи згідно акту виконаних робот за формою №КБ-2в сплатити їх шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Зазначеними договорами визначені ціна договорів, порядок розрахунків, відповідальність сторін, порядок врегулювання спорів, строк дії договорів, інші умови. Договори підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Позивачем до матеріалів справи надані завірені копії накладних (на постачання вугілля) та актів приймання виконаних робот, що складені між КП «Тепломережа» та ТОВ «Промбудхолдінг СТП» в межах вищенаведених договорів: видаткові накладні № 2310/1 від 23.10.09, № 0211/1 від 02.11.09, № 12012 від 12.01.10, № 1512/2 від 15.12.09, № 12011 від 12.01.10, № 12013 від 12.01.10; акти № 4, № 3, № 5, № 1, № 1, №2 за листопад 2009 р., № 9, №13, № 3, №6, № 12, № 11, № 7, № 2, № 1, № 5, № 8, № 10 за грудень 2009 р.; разом на суму 1788987,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 357797,4 грн. Дані вказаних документів та їх дослідження в частині відповідності складання відповідають вимогам п.2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.
Сума витрат КП «Тепломережа» за отримані ТМЦ (вугілля) та надані роботи від ТОВ «Промбудхолдінг СТП» відповідно до наданих документів складає у 4 кв. 2009 р. - 1354987,00 грн. та в 1 кв. 2010 р. в сумі 434000,00 грн.
За податковими накладними: № 2310/1 від 23.10.09, № 0211/1 від 02.11.09, № 12012 від 12.01.10, № 1512/2 від 15.12.09, № 12011 від 12.01.10, № 12013 від 12.01.10, № 2311/3 від 23.11.09, №2311/2 від 23.11.09, №2311/4 від 23.11.09, №0112/10 від 01.12.09, №0112/19 від 01.12.09, №0112/6 від 01.12.09, №0112/7 від 01.12.09, №0112/13 від 01.12.09, №0112/12 від 01.12.09, №0112/6 від 01.12.09, №0112/3 від 01.12.09, №0112/4 від 01.12.09, №0112/8 від 01.12.09, №0112/9 від 01.12.09, №0112/11 від 01.12.09, №2311/1 від 23.11.09, №311/1 від 03.11.09, №1611/1 від 16.11.09, №112/2 від 01.12.09, разом сума складає 1788987,00 грн (без ПДВ), ПДВ - 357797,4 грн. на загальну суму 2146784,4 грн. (з ПДВ).
Оплата вартості отриманого вугілля та виконаних робіт здійснювалася позивачем за платіжними документами :№ 22 від 26.10.09, 47 від 27.10.09, 98 від 29.10.09, 3069 від 02.11.09, 3083 від 03.11.09, 40 від 11.11.09, 3141 від 16.11.09, 3140 від 16,11.09, 63 від 23.11.09, 62 від 23.11.09, 3199 від 25.11.09, 22 від 26.11.09, 7 від 26.11.09, 96 від 01.12.09, 28 ві 02.12.09, 3324 від 03.12.09, 3327 від 03.12.09, 3326 від 03.12.09, 3325 від 03.12.09, 69 від 04.12.09, 3119 від 04.12.09, 9 від 09.12.09, 10 від 09.12.09, 7 від 09.12.09, 8 від 09.12.09, 3359 від 10.12.09, 2 від 11.12.09, 3367 від 14.12.09, 98 від 15.12.09, 3378 від 16.12.09, 37 від 16.12.09, 3377 від 16.12.09, 3380 від 17.12.09, 3400 від 18.12.09, 152 від 21.12.09, 18 від 24.12.09, 3438 від 28.12.09, 50 від 28.12.09, 66 від 28.12.09, 49 від 28.12.09, 3437 від 28.12.09, 86 від 13.01.10, 91 від 18.01.10, 25 від 19.01.10, 82 від 20.01.10, 20 від 21.01.10, 67 від 22.01.10, 66 від 27.01.10, 79 від 28.01.10, 14 від 28.01.10, 6 від 29.01.10 на загальну суму 2146784,4 грн. (з ПДВ).
Крім того, позивачем до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні ( т. а.с. 73-164) які підтверджують факт перевезення ТМЦ (вугілля) від ТОВ «Промбудхолдінг СТП» до КП «Темломережа». Таким чином, наданими позивачем ТТН спростовується визначене актом твердження щодо відсутності документів, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ від ТОВ «Промбудхолдінг СТП» до КП «Темломережа».
Придбання перевезення (вугілля) та оплата КП «Тепломережа» ТМЦ та робіт у ТОВ «Промбудхолдінг СТП» підтверджуються відповідним чином оформленими первинними документами, що придбані для використання у господарській діяльності.
Таким чином, КП «Тепломережа», відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п..11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» мало право декларувати валові витрати від операцій по придбанню ТМЦ та робіт у ТОВ «Промбудхолдінг СТП» у 4 кв. 2009 р. у сумі 1354987,00 грн. та у 1 кв. 2010 р. у сумі 434000,00 грн. та мало право на формування податкового кредиту від операції з придбання ТМЦ та робот у ТОВ «Промбудхолдінг СТП» у жовтні 2009р. - 60700грн., у листопаді 2009р. - 18864,07грн., у грудні 2009р. - 30000,грн., січні 2010р. - 248233,33грн. відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п. п. 7.2.6.п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені обставини підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі.
Судом встановлено, що первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операції між позивачем та контрагентами.
В акті перевірки відповідачем було визначено порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в частині завищення розміру податкового кредиту на загальну суму 995721,73 грн., що призвело до завищення від'ємного значення усього на 10735 грн. та заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету усього на суму 984966 грн., також порушення п. 5.2.1 та 5.3.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції закону від 22.05.1997 № 283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) в частині завищення розміру валових витрат на загальну суму 4978607 грн., що призвело до завищення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування по деклараціям за 4 квартал 2009 р. на суму 1802077 грн. та 1 квартал 2010 р. на суму 3917992 грн. та заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню на суму 1060615 грн.
Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. Зазначене підтверджуються висновком № 300/24 судово-економічної експертизи від 12.10.2011 р. у даній справі, за яким КП «Тепломережа» правомірно віднесло до складу валових витрат видатки у розмірі 4978607грн. (у тому числі у 4-му кв. у сумі 2862692грн., 1-кв. 2010р - у сумі 2115915грн.), понесених у зв'язку з придбанням товарів (робот, послуг) від контрагентів: ТОВ «КФ Сервіс Комплект», ТОВ «Ремстройпроект 2002», ТОВ «Промбудхолдінг СТП», ТОВ «Малахія», ТОВ «Екос ЛТД», ТОВ «Будінвест трейд -М» та ТОВ «Лінкруст ЛТД», відповідно до наданих документів придбані активи були оприбутковані підприємством та використані у господарській діяльності. Наданими документами підтверджується право КП «Тепломережа» на формування податкового кредиту від взаєморозрахунків з вище переліченими контрагентами на суму 995721,73грн. (у тому числі: у жовтні 2009р. -147341,62 грн., у листопаді 2009р. - 34483,52 грн., у грудні 2009р.- 229279,94 грн., у січні 2010р.- у сумі 266793,33 грн., у лютому 2010р. у сумі -275369,04 грн., у березні 2010р. - у сумі -42454,28грн). Висновки акту ДПІ в Куйбишевському районі, які знайшли своє відображення в податковому повідомленні-рішенні №0019761500/0/05473192/14068 від 31.08.10р. про зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 984966,0грн. та про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 492483,0 грн. документально не підтверджуються. Висновки ДПІ в Куйбишевському районі, які знайшли своє відображення в податковому повідомленні - рішенні №0019751500/0/05473192/14069 від 31.08.10р., про донарахування податку на прибуток у сумі 265154,0грн. та про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 79546,0грн. також документально не підтверджуються.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судом встановлена та відповідачем не заперечується наявність у позивача первинних документів, які б підтверджували понесення витрат, які у відповідності до наведених норм підлягають включенню до складу валових витрат ( накладних, платіжних документів).
Також суд вважає, що ці витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наявні у позивача документи, а саме, договори поставки, накладні, податкові накладні, товаротранспортні накладні, оборотні відомості, що приєднані до матеріалів справи, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Розрахунки позивача з контрагентами за придбаний товар та виконані роботи здійснені шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.
Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання умов договорів з контрагентами, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угод та про те, що операції з придбання товару та послуг мали безтоварний характер.
Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для самостійного визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Що стосується визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то відповідач в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні посилається на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”,
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Податкові накладні були видані, в тому числі з зазначенням податку на додану вартість, отримані позивачем, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.
Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів (послуг) були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.
З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо винесення спірних податкових повідомлень - рішень неправомірними суд вважає зазначити наступне.
Позивачем в судовому засіданні не доведено та не надано належних доказів щодо неправомірності дій відповідача саме при винесенні оскаржуваних рішень, тобто приймаючи податкові повідомлення-рішення останній діяв не на підставі, не в межах повноважень, що передбачені законодавством, не з метою, з якою це повноваження надане, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення недійсними.
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0019761500/0/05473192/14068 та № 0019751500/0/05473192/14069 від 31.08.2010 р., - задовольнити частково.
Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька № 0019761500/0/05473192/14068 щодо податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 984966,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 492483,00 грн. від 31.08.2010 року та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька № 0019761500/0/05473192/14069 щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 265154,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 79546,00 грн. від 31.08.2010 року - недійсними.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Тепломережа» судові витрати в розмірі 1 (три) грн. 70 коп.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 08 грудня 2011 року. Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.