01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
25.06.08 р. № 14/322
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельника С. М. (доповідач по справі),
суддів:
Гаврилюк О.М
Федорчука Р. В
При секретарі судового засідання Гонтарі О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит», м. Лубни, Полтавська область та апеляційну скаргу ОСОБА_1 с. Піски, Лубенський район, Полтавська область на рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року (підписане 07.02.2008 року)
по справі № 14/322 (головуючий суддя: Іваницький О.Т., судді: Гетя Н.Г., Тимченко Б.П.)
за позовом ОСОБА_2 -засновника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит», с. Єнківці, Лубенський район, Полтавська область
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит», м. Лубни, Полтавська область
2. ОСОБА_1, с. Піски, Лубенський район, Полтавська область
3. ОСОБА_3, м. Лубни, Полтавська область
4. ОСОБА_4., м. Лубни, Полтавська область
5. ОСОБА_5, м. Лубни, Полтавська область
6. ОСОБА_6, м. Лубни, Полтавська область
7. ОСОБА_7, м. Лубни, Полтавська область
8. Акціонерного комерційного банку «Надра», м. Київ в особі лубенської філії АКБ «Надра», м. Лубни, Полтавська область
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_8, смт. Оржиця, Полтавська область
2. ОСОБА_9, м. Лубни, Полтавська область
3. ОСОБА_10, м. Лубни, Полтавська область
4. ОСОБА_11, м. Лубни, Полтавська область
5. ОСОБА_12, м. Лубни, Полтавська область
6. ОСОБА_13, м. Лубни, Полтавська область
7. ОСОБА_14, м. Лубни, Полтавська область
8. ОСОБА_15, с. Солониця, Лубенський район, Полтавська область
9. ОСОБА_16, м. Лубни, Полтавська область
10. ОСОБА_17, м. Лубни, Полтавська область
11. ОСОБА_18, м. Лубни, Полтавська область
про визнання дій учасників товариства, їх представників відносно відчуження майна статутного фонду товариства незаконними та визнання недійсними рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» ( п. 7 Протоколу № 2 від 17.07.2006 року) в частині дозволу директору підприємства Горохольському О.О. на продаж об'єктів нерухомості, що належать на праві власності ТОВ ВКФ «Оксамит»
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача 1: ОСОБА_2
від відповідача 2: ОСОБА_19 -за довіреністю
від відповідача 3: не з'явились
від відповідача 4: не з'явились
від відповідача 5: не з'явились
від відповідача 6: не з'явились
від відповідача 7: не з'явились
від відповідача 8: не з'явились
від третіх осіб: не з'явились
09 липня 2007 року ОСОБА_2 -засновник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання дій учасників товариства незаконними та визнання недійсними рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» (п. 7 Протоколу № 2 від 17.06.2006 року).
Колегією суддів Господарського суду Полтавської області у складі головуючого судді Іваницького О.Т. та суддів Геті Н.Г., Тимченка Б.П. винесено рішення котрим позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ ВКФ «Оксамит» від 17.06.2006 року (п. 7 Протоколу № 2) в частині дозволу директору підприємства Горохольському О.О. відносно відчуження об'єктів нерухомості, належних на праві власності товариству за ціною, не нижче експертної оцінки, яке є статутним фондом товариства. Судові витрати покладено на ОСОБА_2 -засновника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» та на товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Оксамит».
Не погоджуючись із прийнятим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Оксамит» (ОСОБА_20) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
18.03.2008 року від ОСОБА_2 -директора товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» надійшло клопотання про відкликання довіреності від 21.08.2006 року виданої ОСОБА_5 -ОСОБА_20 та клопотання відповідно до ст. 100 ГПК про відмову від апеляційної скарги.
Дане клопотання про відмову від апеляційної скарги колегія суддів не прийняла, оскільки ці дії суперечили законодавству та порушували права та охоронювані інтереси інших учасників провадження по даній справі (ст. 22,100 ГПК України).
09.04.2008 року не погоджуючись з рішенням господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк, для її подання, та скасувати оскаржуване рішення.
Оскільки апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» та ОСОБА_1 містять однакові вимоги, апеляційний господарський суд ухвалою від 23.04.2008 року об'єднав вказані апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.
Позивач у судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечив, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник скаржника (відповідач-2) в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів 3, 4, 5, 6, 7, 8 в дане судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були повідомлені належним чином.
Представники третіх осіб в дане судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були повідомлені належним чином.
Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ ВКФ «Оксамит» від 17.06.2006 року (п. 7 Протоколу № 2) в частині дозволу директору підприємства Горохольському О.О. відносно відчуження об'єктів нерухомості, належних на праві власності товариству за ціною, не нижче експертної оцінки, яке є статутним фондом товариства.
В рішенні суд першої інстанції вказав, що збори були проведені з порушенням Статуту підприємства і прийняте рішення, щодо продажу майна не відповідає вимогам закону, та порушують його права, як одного із засновників товариства.
Але з таким висновком господарського суду Полтавської області колегія суддів погодитись не може із слідуючих підстав.
11.07.2007 року до господарського суду Полтавської області було подано позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оксамит», ОСОБА_1, ОСОБА_3,ОСОБА_4.,ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання дій засновників ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_1, представникаОСОБА_5 незаконними та визнання недійсними положення пункту сім протоколу № 2 від 17 липня 2006 року зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальності виробничо -комерційної фірми «Оксамит» про продаж об'єктів нерухомості належних ТОВ ВКФ «Оксамит».
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 являється одним із засновників ТОВ ВКФ «Оксамит», що було засновано 8 липня 1996 року колективом громадян в кількості 41 особи з утворенням статутного капіталу за рахунок викупленого у держави майна на аукціоні 28 березня 1996р приватизаційними сертифікатами і внесеними одним із засновників ОСОБА_17коштами, що були позичені в ТОВ «Весна». В статутний фонд включено нежиле приміщення контори загальною площею 224,5 кв. метри, з площею загального користування: сходи 28,7 кв.м., коридор площею 2,9 м. кв.
Згідно з рішенням господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ ВКФ «Оксамит» від 17.06.2006 року (п. 7 Протоколу № 2), в іншій частині відмовлено.
Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах;
- рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.
Окрім того, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих рішень. Безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (41-42, 59-60 Закону України «Про господарські товариства»);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо недотримана процедура надання учасникам відповідної інформації.
Статтею 58 ч. 1. ЗУ «Про господарські товариства» та пункту 12.1 Статуту ТОВ ВКФ «Оксамит» визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник вправі у будь -який час замінити свого представника у зборах засновників, сповістити про це інших учасників.
Згідно із Законом України «Про господарські товариства» загальні збори визначаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. Винятків із цього правила законом не передбачено. Доказом наявності чи відсутності кворуму загальних зборів і, відповідно, доказом правомочності зборів щодо прийняття рішень є оформлений реєстр, у якому зареєстровані засновники (їх представники), які беруть участь у зборах. Реєстрація засновників (їх представників), які прибули для участі у зборах, проводиться у день проведення зборів перед початком зборів. Наведені норми дають підстави для висновку про те, що засновники (їх представники), які зареєструвалися для участі у зборах, вважаються засновниками, які беруть участь у зборах. Факт участі засновника на зборах встановлюється за даними реєстрації.
На загальних зборах учасників ТОВ ВКФ «Оксамит» від 17.06.2006 року були присутні засновники (представники учасників), що в сукупності володіли більше, як 60% голосів.
Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що при затвердженні договорів (угод), використання коштів на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат (відповідно до п. 12.2. п.п. ж Статуту) необхідна одностайність всіх учасників товариства.
Статутом ТОВ ВКФ «Оксамит» передбачено, що до компетенції загальних зборів товариства належить та необхідна одностайність у вищому органі при вирішенні наступних питань:
а) визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
л) виключення учасника із товариства;
м) внесення змін до статуту товариства.
По решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів.
Матеріалами справи підтверджується, що свідченнях третіх осіб та відповідачів, зокрема ОСОБА_3 -голови зборів, ОСОБА_4 -секретаря, зазначалося, що «на дані збори запрошувались всі учасники Товариства. ОСОБА_2 на даних зборах не був присутній, хоча, як пам'ятають свідки, він також запрошувався належним чином».
Відповідачем додано до матеріалів справи відповідь на запит центра поштового зв'язку № 3 Полтавської дирекції УДППЗ «Укрпошта» м. Лубни, в котрому зазначено, що рекомендований лист дійсно був направлений на адресу ОСОБА_2 Отже, Позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення зборів засновників.
Відповідно до Узагальнення Верховного суду України від 26 січня 2008 року щодо практики розгляду судами корпоративних спорів, зазначено, що при вирішенні спорів про визнання недійсним рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них всіх учасників товариства, судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття спірних рішень.
Як вбачається з протоколу № 2 зборів засновників ТОВ ВКФ «Оксамит» від 17 липня 2007 року та переліку присутніх засновників на зборах ТОВ ВКФ «Оксамит» від 17 липня 2006 року, котрий підписаний секретарем зборів ОСОБА_4 -присутніх на зборах було 27 засновників з них 24 за дорученнями, що становить 66 % від загальної кількості засновників.
Розділом 12 п. 12.3 Статуту Товариства та ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше, як 60 голосів, а з питань, які потребують одностайності -всі учасники.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 має частку в статутному фонді лише в розмірі 2,44 %.
В матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені довіреності, котрими учасники (засновники) ТОВ ВКФ «Оксамит» уповноважили ОСОБА_1 та ОСОБА_21 на представництво їх інтересів в якості учасника (засновника) підприємства. Зазначені довіреності були посвідчені 8, 10 та 20 червня 2006 року нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_22Отже, представники засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_21 діяли у відповідності до нормативно-правових актів та Статуту підприємства, на підставі нотаріально посвідчених довіреностей.
Судом першої інстанції не вірно прийнято до уваги заяви про скасування довіреностей щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_21, оскільки вони були скасовані після прийняття оскаржуваного рішення.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативного акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Частиною 1 ст. 32 ГПК України зазначається що, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Окрім того, виходячи з викладеного вбачається відсутність порушення вимог закону щодо забезпечення 60% кворуму на зборах ТОВ ВКФ «Оксамит», що визначає правомочність проведення зборів, дотримання вимог ст.ст. 41, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства» та Статуту товариства при проведенні зборів.
Таким чином, факту порушення, рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми «Оксамит» від 17 липня 2006 року, прав та законних інтересів учасника товариства не встановлено.
Суд ставиться критично до твердження позивача, щодо його вагомої частки у статутному фонді підприємства в розмірі 53,68 % на момент подачі позову та винесення рішення судом першої інстанції. В матеріалах справи містяться витяги з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, котрі були надані на вимогу суду першої інстанції Державним реєстратором виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області В.А. Іващенко за вих. № 266 від 29.11.2007 року, а також представником відповідача. З вищезазначених витягів з ЄДР вбачається, що кожен учасник (засновник) ТОВ ВКФ «Оксамит» мають рівні частки в Статутному фонді, а саме 500,00 грн.
Рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності до норм матеріального і процесуального права, а також рішення повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд, вважає, рішення господарського суду першої інстанції, таким що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, що не відповідає ст. 43 ГПК України.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» та ОСОБА_1, а рішення господарського суду Полтавської області у справі № 14/322 від 30.01.2008 року скасувати.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України, ЗУ «Про господарські товариства», Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит», м. Лубни, Полтавська область та апеляційну скаргу ОСОБА_1 с. Піски, Лубенський район, Полтавська область на рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року по справі № 14/322 -задовольнити.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року по справі № 14/322 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов в частині визнання недійсним п. 7 рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Оксамит» від 17.06.2006 року - відмовити.
4. Матеріали справи № 14/322 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Мельник С. М.
Судді:
Гаврилюк О.М
Федорчук Р. В
Дата відправки 26.06.08