ПОСТАНОВА № 2 - а - 246/2007
21 грудня 2007 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Завадської О.П.
при секретарі Васічевій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішень від 9 лютого 2006 року за № 66, від 15 березня 2007 року за № 115, поновлення житлових прав, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішень від 9 лютого 2006 року за № 66, від 15 березня 2007 року за № 115, поновлення житлових прав, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 1998 року звільнений з військової служби у зв»язку із скороченням, тому з 17 січня 1990 року перебував на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов. Його сім'я постійно проживає в Білорусії, він туди часто їздить і там з ними проживає, але тут зареєстрований у сестри по АДРЕСА_1, для отримання власного житла. В лютому 2007 року він дізнався про рішення від 9 лютого 2006 року за № 66, яким його знято з квартирного обліку у зв»язку з виїздом на постійне місце проживання в Білорусію. Дане рішення є незаконним, оскільки він не виїздив на простійне місце проживання в іншу місцевість, відповідач керувався Правилами обліку громадян і надання їм житлових приміщень в УРСР, які не підлягають застосуванню в даній ситуації, крім того про прийняття даного рішення йому не повідомили. Тому він звернувся з заявою про поновлення на квартирному обліку, але рішенням від 15 березня 2007 року за № 115 йому відмовлено, оскільки він не проживає за місцем реєстрації. Дане рішення є незаконним, оскільки є безпідставним, підписане неуповноваженою особою. Бездіяльністю відповідача про неповідомленні про прийняте рішення від 9 лютого 2006 року за № 66 та прийняттям протиправних рішень відповідач заподіяв йому моральну шкоду, оскільки порушив його звичний спосіб життя, він переживав, за що просить стягнути 1700 грн.
Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що позивач був знятий з квартирного обліку, оскільки на момент обстеження його житлових умов було встановлено, що він виїхав на постійне проживання до своєї сім'ї в Білорусію. Повідомити його не було можливості, тому що не було відомо його місце проживання. Тому ж йому було відмовлено в поновленні на квартирному обліку, так як на момент обстеження його житлових умов також було встановлено, що він не проживає за місцем реєстрації.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 15 від 17 січня 1990 року позивач з складом сім'ї 5 чоловік - ОСОБА_2- дружина, ОСОБА_3- син, ОСОБА_4- син, ОСОБА_5- дочка були взяті на квартирний облік для отримання житлової площі згідно п. 45 Правилами обліку громадян і надання їм житлових приміщень в УРСР як сім'я звільненого в запас.
Згідно даних акту обстеження житлових умов позивача від 7 лютого 2006 року встановлено, що він в будинку по АДРЕСА_2не проживає, а понад п»яти років постійно проживає зі своєю сім'єю в Республіці Білорусії.
Даний факт підтверджується показами свідка ОСОБА_6
Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 66 та від 15 березня 2007 року позивача як військовослужбовця запасу знято з квартирного обліку у зв»язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту - Республіки Білорусії.
Згідно даних акту обстеження житлових умов позивача від 28 лютого 2007 року, яке проводилось по його заяві про поновлення на квартирному обліку від 7 лютого 2007 року встановлено, що позивач не проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 15 березня 2007 року за № 115 відмовлено позивачу у поновленні на квартирному обліку, оскільки він не проживає за місцем реєстрації.
Пояснення позивача, свідка ОСОБА_7 про виїзд в Республіку Білорусію на тимчасове проживання суд піддає сумніву, оскільки визнає доказами його вибуття на інше постійне місце проживання перевезення майна в інше жиле приміщення, проживання зі своєю сім'єю в іншому місці.
Відповідно до ст. 40 ч. 2 п. 2 Житлового кодексу Української РСР, п. 26 пп.2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.
У відповідності до ст. 33 Житлового кодексу Української РСР потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово - будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок /квартиру/ у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках /квартирах/, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
Розпорядженням № 71/2007 - рвс від 12 березня 2007 року обов'язки міського голови на період відрядження покладені на першого заступника міського голови ОСОБА_8
Оскільки позивач знятий та не поновлений на квартирному обліку на законних підставах, так як виїхав на постійне місце проживання до Республіки Білорусії, тому позов в частині визнання рішень протиправними та їх скасування не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 40 ч. 4 Житлового кодексу Української РСР про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Оскільки відповідачем не були надані докази про вжиття заходів для повідомлення позивача про прийняте рішення від 9 лютого 2006 року за № 66, тому позовні вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною підлягають задоволенню.
Оскільки моральна шкода в житлових правовідносинах чинним законодавством не передбачена, тому позов в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 161-163, п. п. 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. ст. 33, 40 Житлового кодексу Української РСР, 23 ЦК України, п. 26 пп.2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради щодо неповідомлення ОСОБА_1про прийняте рішення від 9 лютого 2006 року за № 66.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.
Суддя ___________