Справа № 2-45/08
26.05. 2008 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді І.В.Склярської,
при секретарі Л.О. Лазаренко,
за участю позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_6
представника відповідача ОСОБА_7
представника третьої особи ОСОБА_8
третьої особи ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про вселення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, посилаючись на те, що користувався квартирою та мешкав в ній, але колишня дружина скориставшись його відсутністю продала квартиру , що не позбавляє його права проживання в квартирі, в зв'язку з чим просив вселити в житлове приміщення.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав, за підставами викладеними у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що власник квартири є належним набувачем квартири, яку вона придбала відповідно до договору купівлі-продажу та квартира є об'єктом для укладеного іпотечного договору за умовами якого позивач не може бути вселений в квартиру, також з позивачем відсутній договір найму та відповідно до норм ст. 50 ЖК України позивач не може бути вселений в квартиру. В задоволенні позову просив відмовити.
Треті особи також вважають позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки їх задоволення порушує права власника квартири та третіх осіб, щодо об'єкта сумісної власності подружжя та предмету іпотеки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ЖК України, ЦК України, оскільки пов'язані з правом проживання в жилому приміщенні та правом власності на майно.
В зв'язку зі зміною власника квартири, за ініціативою позивача була здійснена заміна відповідача.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.12.1994року ОСОБА_3 була власницею квартири АДРЕСА_1 площею 34,2 кв. м. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 17.03.1994 року зроблено запис за №189 про розірвання шлюбу міжОСОБА_1 та ОСОБА_2. 01.09.2000 року шлюб між ОСОБА_1 укладено повторно. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу №111 від 16.03.2006року шлюб між подружжям розірвано.
Виходячи з ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 18.10.2006рокуОСОБА_1 не втратив право користування жилим приміщенням вАДРЕСА_1.
Матеріалами справи встановлено, що позивач вселився та проживав у спірній квартирі в якості члена сім'ї наймача в наступному в якості колишнього члена сім'ї (а.с.8).
Згідно адресної довідкиОСОБА_1 був зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, виписаний 19.07.2006року за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона. Вказане рішення скасовано судом апеляційної інстанції.
На підставі зареєстрованого договору купівлі - продажу від 25.12.2007року власником квартириАДРЕСА_1, придбаної під час шлюбу, є відповідач. Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, вказана квартира передана в іпотеку банку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 06.03.2007року власником спірної квартириАДРЕСА_1 єОСОБА_4, в наступному згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 28.08. 2007 року власником спірної квартириАДРЕСА_1 є ОСОБА_5, яка продала квартиру згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2007року ОСОБА_2 - відповідачу по справі.
Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК України, колишні члени сім'ї власника житлового будинку (квартири) не можуть бути виселені з останнього інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом в тому числі й у разі зміни власника будинку (квартири). Сам по собі факт придбання будинку (квартири), в якому проживають колишні члені сім'ї власника відчужуваного будинку, не можна вважати такою підставою. Також відповідно до вимог ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Разом з тим, з досліджених матеріалів вбачається що позивач не є колишнім членом сім'ї колишніх власників спірної квартириОСОБА_4, в наступному ОСОБА_5, потім ОСОБА_2, що позивачем не заперечується.
В силу вимог ст. 317 ч.1, ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право володіння, користування, розпорядження власників спірної квартири, в тому числі ОСОБА_3, не спростовано, є законним, та не може бути порушено.
Оскільки права членів сім'ї колишнього власника є похідними від права власника, то з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування цим приміщенням.
Таким чином, позовні вимоги про вселення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.317,319 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 доОСОБА_2 про вселення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя І.В.Склярська