Іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого - Драги В.П.
суддів - Федченка О.С., Філатова В.М.
за участю прокурора - Сухарева О.М.
розглянула в судовому засіданні 20 червня 2006р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
Вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 8 лютого 2005р.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше тричі судимого (останній раз за вироком Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24 листопада 2000р. за ст.ст.2153 ч.1, 215 ч.1 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі)
засуджено за ст.289 ч.3 КК України на 10 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 для відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 6 027 грн. 32 коп. і 2 000 грн.
Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 24 травня 2005р. вирок залишено без зміни, однак на підставі ст.365 КПК України з нього виключено вказівку суду про визнання обставини, яка обтяжує покарання, - рецидив злочину.
ОСОБА_1визнано винним у тому, що він 18 серпня 2004р., працюючи автослюсарем у ГК “ІНФОРМАЦІЯ_2», незаконно заволодів належним потерпілій ОСОБА_2 автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_3» вартістю 17 000 грн. і, проїхавши на цьому автомобілі від ГК до м. Фіолент, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_4», заподіявши потерпілій на вказану вище суму шкоду.
У касаційній скарзі засуджений посилається на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, кримінальну справу щодо нього сфальсифіковано, не встановлено дійсну вартість автомобіля, хоча дана обставина має істотне значення для правильної кваліфікації його дій.
Порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень та направлення справи на нове розслідування чи новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який визнав за необхідне судові рішення щодо засудженого в порядку ст.395 КПК України змінити - перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України (в редакції Закону України від 22 вересня 2005р.) і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі, а в решті судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1у вчиненні ним незаконного заволодіння транспортним засобом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними у ній доказами, які наведені у вироку.
Таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б істотними і тягли за собою скасування постановлених щодо ОСОБА_1судових рішень, у справі не допущено.
Разом з тим, судові рішення щодо ОСОБА_1у порядку ст.395 КПК України підлягають зміні з таких підстав.
Судом кваліфіковані дії ОСОБА_1за ч.3 ст.289 КК України, як повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Законом України від 22 вересня 2005р. ст.289 КК України викладено в новій редакції, згідно з якою кримінальна відповідальність за ч.3 цієї статті настає за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо воно завдало великої матеріальної шкоди.
Згідно з Приміткою до ст.289 КК України, матеріальна шкода визнається значною та великою у разі заподіяння реальних збитків відповідно на суму від 100 до 250 та понад 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У справі з'ясовано, що засудженим внаслідок незаконного заволодіння автомобілем потерпілій було завдано матеріальні збитки, які згідно з актом автотоварознавчого дослідження автомобіля становлять 6 027 грн. 32 коп.
Заподіяння потерпілій реальних збитків на цю суму не можливо визнавати за значну або велику матеріальну шкоду.
Відповідно до положень ст.5 ч.1 КК України закон, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Виходячи з цього, вирок та ухвалу апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 належить змінити: перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України (в редакції Закону України від 22 вересня 2005р.), як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, та призначити за цим законом йому покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даних про його особу.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів -
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 8 лютого 2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 24 травня 2005р. щодо ОСОБА_1 в порядку ст.395 КПК України змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України (в редакції Закону України від 22 вересня 2005р.), за якою призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
В решті зазначені судові рішення залишити без зміни.
Судді: