№ 0827/2-2838/11
21 вересня 2011 року м. Запоріжжя
шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Мадинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі, -
11.08.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначала наступне. Вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 1998 року по 1999 рік, шлюб розірвано у судовому порядку. Від цього шлюбу вони мають неповнолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 надавав їй матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі, визначеному рішенням суду у частці від свого доходу (заробітку). Оскільки відповідач зареєстрований приватним підприємцем і згідно довідки ДПІ його дохід складає 0,0 грн., то аліменти стягувались з нього у примусовому порядку у мінімальному розмірі. Цей розмір аліментів є недостатнім для утримання доньки на сьогодні. Крім того, відповідач ухилявся від сплати й цього мінімального розміру аліментів, визначених судом, постійно мав заборгованість, хоча, при цьому, відповідач працює приватним підприємцем та має у власності автомобіль НОМЕР_1. Лише після накладення державним виконавцем арешту на майно відповідача, останній сплатив на її користь частину заборгованості по аліментах на утримання доньки. Оскільки відповідач має нефіксований прибуток як приватний підприємець, позивач просила встановити з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі 1.000,0 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття; допустити негайне виконання рішення суду.
08.09.2011 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява позивача ОСОБА_1 (а.с.38-39), у якій ОСОБА_2 зменшила розмір своїх позовних вимог, просила встановити з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500,0 грн. щомісяця, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліття; допустити негайне виконання рішення суду. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилалась на рівність прав та обов'язків батьків по утриманню дитини та розмір прожиткового мінімуму на дитину у віці від 6 до 18 років (дитини ОСОБА_3, 1999 року 12 повних років) на день подачі позову до суду 997,0 грн., з 01.10.2011 року -1022,0 грн., з 01.12.2011 року -1042,0 грн., половину якого повинен забезпечити дитині кожен із батьків. 500,0 грн. -це середній розмір аліментів, якщо враховувати вищезазначені розмірі прожиткового мінімуму для дитини на цей рік. Позивач працює, її оклад складає 1080,0 грн., з надбавками та з урахуванням тимчасової посади її зарплата останні місяці складає 2.700,0 грн. ОСОБА_4 цих коштів не вистачає для утримання її та дитини.
У судовому засіданні 16.09.2011 року позивач ОСОБА_1 та її представник за договором -адвокат (а.с.60-61) ОСОБА_5 просили справу у подальшому розглядати саме за уточненою позовною заявою, суд постановив протокольну ухвалу за цим клопотанням позивачки та її представника: розглядати справу у подальшому саме за уточненою позовною заявою позивачки.
У судове засідання 21.09.2011 року позивач не з'явилась, надала суду через свого представника заяву (а.с.67), у якій просила справу у подальшому розглядати за її відсутністю, на уточнених позовних вимогах наполягала, раніше у судовому засіданні 25.09.2011 року позивач ОСОБА_1 зазначала, що відповідач ОСОБА_2 не відвідує дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не цікавиться нею, її навчанням та вихованням, не бере по вихідних до себе з самого народження; визнала наявності у відповідача на час розгляду цієї справи іншої неповнолітньої дитини.
Представник позивача за договором -адвокат (а.с.60-61) ОСОБА_5 у судовому засіданні 21.09.2011 року уточнений позов та викладене у ньому підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, додатково зазначала, що її доверительниця ОСОБА_1 визнає факт наявності у відповідача ОСОБА_2 іншої неповнолітньої дитини від жінки, з якою відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах, але у матеріалах справи відсутні та представником відповідача суду не надані докази того, що ця дитина перебуває на утриманні відповідача; позивач не погоджувала із відповідачем питання обрання спеціальної школи з поглибленим вивченням іноземних мов для дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідач взагалі не цікавиться цією дитиною, питаннями її навчання тощо, дитина навчається у цій школі з самого початку, тобто з першого класу; зарплата 2.700, 0 грн. позивачки -це «грязними»без вирахування податків тощо, і всього декілька останніх місяців на тимчасовій посаді.
У судове засідання 21.09.2011 року належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 втретє не з'явився без поважних причин.
Представник відповідача за довіреністю (а.с. 13) ОСОБА_6 у судовому засіданні 21.09.2011 року зазначав, що відповідач ОСОБА_2 вважає за доцільне приймати участь у розгляді цієї справи через нього, як представника; уточнений позов позивачки визнав частково у сумі 250,0 грн., оскільки положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не розповсюджуються на ст. 184 СК України (визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі), надав суду відповідні письмові заперечення на уточнений позов для долучення до матеріалів справи (а.с.68-69); додатково поясняв, що як виключення, відповідач може погодитись лише із мінімальним розміром аліментів 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку 299,10 грн.; відповідач сплачує аліменти на користь позивачки на утримання дитини лише у розмірі, визначеному у рішенні суду, платити більше немає можливості, заборгованості по аліментах не має; надав для огляду суду оригінал трудової книжки відповідача на підтвердження того, що він ніде не працює за основним місцем роботи, копію трудової книжки для долучення (а.с.70-71); додатково зазначав, що хоча відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець у Шевченківському районі м. Запоріжжя, але останні роки не має доходу, що підтверджується відповідними деклараціями, копії яких надані суду; ОСОБА_2 на обліку у Центрі зайнятості на час розгляду цієї справи не перебуває; відповідач мав травму, лікувався, довідка надавалась суду (а.с.21), має на утриманні іншу неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась від фактичних шлюбних відносин з іншою жінкою, з якою шлюбу відповідач не реєстрував, але дитину визнав; також позивачка факт наявності іншої дитини у відповідача визнала у судовому засіданні по цій справі; обрання спеціальної школи з поглибленим вивченням іноземних мов для дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач із відповідачем не погоджувала; наявність у відповідача будь-яких земельної ділянки та машини не може впливати на розмір аліментів; доходи відповідача від ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці, якщо такі навіть є, оподаткуванню не підлягають.
При вищевикладених обставинах, суд ухвалив розглядати дану справу за відсутністю позивача та відповідача за присутністю їх представників на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.12.1998 року (свідоцтво про одруження І-ЖС № 062558, копія а.с.3) по 25.05.1999 року (свідоцтво про розірвання шлюбу І-ЖС № 106088, копія а.с.5).
Від цього шлюбу сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження І-ЖС № 124218, копія а.с.4).
Після розірвання шлюбу дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає із позивачкою, перебуває на її утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь позивачки ОСОБА_1 лише у розмірі ? частки від всіх видів свого заробітку щомісяця, починаючи з 15 червня 1999 року і до досягнення дитиною повноліття на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.1999 року по справі № 2- 1435/99 (копія рішення а.с.36).
Факт проживання дитини з позивачкою, перебування на утриманні останньої, і сплати аліментів відповідачем на користь позивачки на утримання дитини лише у розмірі, визначеному судом, визнаний сторонами у судовому засіданні і додатковому доказуванню в силу ст. 61 ЦПК України не підлягає.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за основним місцем роботи ніде не працює, останній запис у його трудовій книжці № 12 про звільнення, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_2, оригінал якої суд оглянув у судовому засіданні та копію якої було засвідчено судом та долучено до матеріалів цієї справи (а.с.70-71).
Проте, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем у Шевченківському районі м. Запоріжжя, але його дохід згідно декларацій за 2010-20111 роки (копії а.с. 23-24) складає 0,0 грн.
Разом з тим, зі слів представника відповідача, ОСОБА_2 на обліку у Центрі зайнятості на час розгляду цієї справи не перебуває.
Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів на користь позивачки на дитину у добровільному порядку.
Аліменти з відповідача ОСОБА_2 стягуються на користь позивачку на дитину у примусовому порядку на підставі виконавчого листа № 2-1435/99 (копія а.с. 44-46) Шевченківським ВДВС ЗМУЮ (постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.07.1999 року (копія а.с. 48).
Станом на 01.09.2011 року має місце заборгованість по аліментах 685,65 грн. (розрахунок Шевченківського ВДВС ЗМУЮ (а.с.57-59).
Через те, що відповідач ОСОБА_2 не має постійного заробітку, оскільки за основним місцем роботи ніде не працює, як приватний підприємець має нерегулярний, мінливий дохід, постійно виникають труднощі у розрахунку розміру аліментів у вигляді ? частки від всіх видів заробітку відповідача щомісяця, як було раніше визначено рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.1999 року по справі № 2-1435/99 (копія рішення а.с.36).
Посилаючись на ст. 184 СК України позивач та її представник просили визначити розмір аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі 500,0 грн., починаючи з дати подачі позову до суду (11.08.2011 року) і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 через свого представника проти визначення розміру аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з дати подачі позову до суду (11.08.2011 року) і до досягнення дитиною повноліття у твердій грошовій сумі не заперечував.
Однак, розмір аліментів у твердій грошовій сумі відповідач ОСОБА_2 через свого представника визнав частково, зокрема у сумі 250,0 грн. (заперечення а.с.16-17), та як виключний випадок у мінімальному розмірі аліментів - 299,10 грн. -30 % прожиткового мінімуму для дитини у віці від 6 до 18 років (розрахунок: 997 грн. / 2 особи) (заперечення а.с.68-69).
Разом з тим, представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що суд не вправі керуватись при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі мінімальним розміром аліментів, оскільки в силу ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі ризниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Однак, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від надання матеріальної допомоги позивачу ОСОБА_1 на неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у добровільному та, навіть, у примусову порядку.
Так, розмір заборгованості по аліментам, у розмірі, визначеному у вигляді ? частки від всіх видів заробітку відповідача щомісяця за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.1999 року по справі № 2-1435/99 станом на 01.09.2011 року становить 685,65 грн. (довідка Шевченківського ВДВС ЗМУЮ а.с.58).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник не надали суду належних доказів того, чому саме суд має визначити розмір аліментів на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з відповідача 250,0 грн., тобто менший, навіть, за мінімальний розмір аліментів, визначений ч. 2. 1ст. 182 СК України, станом на розгляд цієї справи останній складає 299,10 грн. (розрахунок: 997 грн. *30%/100%), і чому держава має утримувати дитину замість її батька.
Так, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд має враховувати:
1) стан здоров'я дитини та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 -позивачкою по справі, у суду відсутні та сторонами суду не надані дані про те, що позивач ОСОБА_1 перебуває у іншому зареєстрованому шлюбі або перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, звідси, доход позивачки щомісяця без аліментів, якій складає у сумі 1109,0 грн. (довідка а.с.28) останні місяці на тимчасовій посаді 2700,0 грн «грязними»(довідка а.с.27), є основним і єдиним джерелом їх матеріального становища, як матері та дочки на двох.
Дитині ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на час розгляду цієї справи повних 12 років, вона постійно росте, купляти взуття та одяг їй потрібно кожного року новий, навіть, не через його зношеність, а через те, що він стає замалим.
Встановлено, що дитина не має хронічних захворювань, тому позивачкою питання по цій справі про стягнення з відповідача на це додаткових витрат й не ставиться.
Проте, дитина потребує відповідного у її віці харчування, медичного лікування (стоматолог тощо), відпочинку (відвідування танцювальних секцій тощо), оздоровлення (поїздка до дитячого табору на море тощо), розвитку (придбання комп'ютеру, Інтернету, телевізору, книг, телефону тощо). На це все потрібні певні кошти.
Крім того, дитина відвідує з 1 (першого) класу школу з поглибленим вивченням іноземних мов (англійської та французької). Це потребує придбання додаткових посібних матеріалів, технічних засобів, а також індивідуальних занять (довідка школи а.с.40).
Доводи представника відповідача про те, що позивачка не погоджувала із відповідачем питання обрання школи для дитини не приймаються судом до уваги.
Оскільки, як зазначала позивач у судовому засіданні по цій справі, відповідач ОСОБА_2 не відвідує дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не цікавиться нею, її навчанням та вихованням, не бере по вихідних до себе з самого народження, щоб просто мати уяву про те, скільки коштує утримувати матеріально дитину у віці 12 років щодня.
Відповідачем та його представником зазначена інформація не була спростована.
Дитина ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 не вимагають від відповідача ОСОБА_2 його участі у вихованні дитини, лише просять допомогти матеріально.
Відповідач ОСОБА_2 сам не виявляв бажання визначити постійне місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із собою та утримувати дитину самостійно з урахуванням аліментів, які на його користь мала б сплачувати тоді позивачка ОСОБА_1
Разом з тим, встановлено, що навпаки відповідач ОСОБА_2 перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, має із цією жінкою іншу неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження а.с.19).
Позивач ОСОБА_1 факт наявності у відповідача іншої дитини визнала, тому суд не витребував у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя копії актового запису про народження цієї дитини № 1101 від 25.12.2001 із зазначенням підстави запису у графі «батько»ОСОБА_2 згідно заяви останнього про визнання батьківства.
Але суду відповідачем та його представником не надано доказів того, що жінка, з якою відповідач ОСОБА_2 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на час розгляду цієї справи не працює, перебуває на обліку у Центрі зайнятості тощо, та що остання та її спільна із відповідачем неповнолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувають виключно на утриманні відповідача ОСОБА_2
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за основним місце роботи ніде не працює, останній запис у його трудовій книжці № 12 про звільнення, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_2, яку суд оглянув у судовому засіданні та копію якої було засвідчено судом та долучено до матеріалів цієї справи (а.с.70-71).
Проте, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем у Шевченківському районі м. Запоріжжя, але його дохід згідно декларацій за 2010-20111 роки (копії а.с. 23-24) складає 0,0 грн.
Разом з тим, зі слів представника відповідача, ОСОБА_2 на обліку у Центрі зайнятості на час розгляду цієї справи не перебуває.
Відповідач ОСОБА_2 має постійне місце проживання (а.с.37) на праві власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (копія акту про право власності а.с.18), автомобіль (копія постанови ВДВС а.с.6), не має інвалідностей та хронічних хвороб, які б перешкоджали відповідачу взагалі працювати, лише має остеомеліт правого колінного суглобу, згідно висновку лікаря-травматолога рекомендовано лише обмежити, але не виключити, фізичні навантаження, ізбегати переохолоджень, ОРЗ, ангін, хронічних інтоксикацій (довідка а.с.21).
Відповідача ОСОБА_2 все задовольняє у цьому житті і він не бажає шукати інших варіантів роботи для себе, щоб мати можливість сплачувати належний розмір аліментів на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відсутність доходу у відповідача ОСОБА_2 на час розгляду цієї справи при вищевикладених обставинах не виключає його обов'язку, як батька, сплачувати аліменти на неповнолітню дитину у належному розмірі.
Так, згідно із ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яка діяла на час звернення позивачки із вищезазначеним позовом до суду та є чинною на час розгляду справи у суді, прожитковий мінімум для дитини у віці від 6 до 18 років складає 997,0 грн.
В силу ст. 141 СК України кожен із батьків зобов'язаний забезпечити половину від цього прожиткового мінімуму, тобто по 498,50 грн. (розрахунок: 997,0 грн./ 2 особи).
Саме цей розмір аліментів на дитину суд вважає належним по цій справі.
Позивач у своєму уточненому позові просила стягнути аліменти з відповідача на дитину у розмірі 500, 0 грн., посилаючись на те, що прожитковий мінімум для дитини буде зростати у цьому році з 01.10.2011 року до 1022,0 грн., з 01.12.2011 року до 1042,0 грн.
Однак, суд вважає за необхідне керуватись у даному випадку саме прожитковим мінімумом для дитини, який діяв на час подачі позову по цій справі позивачкою, та який є чинним на час розгляду цієї справи, тому позивачці слід відмовити у задоволенні решти позовних вимог, що перевищують розмір аліментів у твердій грошовій сумі 498,50 грн.
Позивач та її представник не вважали за доцільне будь-яким чином змінювати свої позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Згідно із ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Встановлено, що позов було подано позивачем до суду 11.08.2011 року (відмітка суду на позовній заяві а.с.1).
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 1999 року по справі № 2-1425/99 з частки від доходу ОСОБА_2 на тверду грошову суму, починаючи з 11.08.2011 року; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі 498,50 грн. щомісяця, починаючи з дати подачі позову -11.08.2011 року і до досягнення дитиною повноліття, в решті позовних вимог -відмовити.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України у разі часткового задоволення позову позивача, який звільнений від сплати судових витрат при подачі позову про стягнення аліментів, судові витрати підлягають стягненню у дохід держави з відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог позивача, а саме судовий збір у сумі 51,0 грн. (це мінімальний розмір судового збору, що підлягає стягненню, незалежно від розміру задоволених позовних вимог позивача) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (тарифна форма витрат незалежно від розміру позовних вимог), а всього 171,0 грн.
Позивач у своєму позові та її представник у судовому засіданні просили допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Суд також вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 218, 367 п. 1 ч. 1 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 1999 року по справі № 2-1425/99 з частки від доходу ОСОБА_2 на тверду грошову суму, починаючи з 11 серпня 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та працюючого ФОП у Шевченківському районі м. Запоріжжя, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 Мікояна б. 14 кв. 51, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка працює фахівцем 1 кат. Державного вищого навчального закладу «Запорізькій національний університет», проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 Харчова, б. 49 аліменти на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі 498,50 грн. (чотириста дев'яносто вісім гривень п'ятдесят копійок), щомісяця, починаючи з дати подачі позову -11 серпня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та працюючого ФОП у Шевченківському районі м. Запоріжжя, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 Мікояна б. 14 кв. 51, у дохід держави судовий збір у сумі 51,0 грн. (п'ятдесят одна гривня) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (сто двадцять гривень), а всього 171,0 грн. (сто сімдесят одна гривня).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя М.С. Гончар