16.12.2011
Справа № 2а-9464/2011 р.
16 грудня 2011 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інженера ОДР взводу ДПС ВДАІ Запорізької області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача у якому просить суд скасувати постанову серії АР1 №201362 від 07.11.2011 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., у якому вказав, що відповідачем відносно нього було складено постанову за ненадання переваги у русі пішоходам які проходили проїздну частину на яку він повертав. З правопорушенням та постановою не згоден.
Представник позивача подав заяву про розгляд справу за його відсутності, вимоги підтримує. Повноваження представника позивача відображені у довіреності від 09.11.2011 року. Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, на запит суду доказів та заперечень не надав.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню. Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №201362 відносно ОСОБА_1 винесена 07.11.2011 року за ст. 122 ч.2 КУпАП.
У постанові вказано, що ОСОБА_1 07.11.2011 року о 13-55 годин керуючи автомобілем «Хонда»д.н. НОМЕР_1 в м. Запоріжжя по вул. Г.Сталінграду -вул.. Українська при повороті праворуч не надав дорогу пішоходам які переходили проїздну частину на яку він повертав.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.16.2 ПДР України, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Відповідно до п.2.3 ПДР України Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
В цій ситуації суб'єкт владних повноважень повинен надати докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та наявності самого факту скоєння правопорушення.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 14, 53 Закону України «Про дорожній рух», п. 16.2. «Правил дорожнього руху»України, ст.122, 141, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69, 71, 72, 104, 122, 159, 160, 163, 171-2 КАС України, суд
Скасувати постанову серії АР1 №201362 від 07.11.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ст.122 ч.2 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: