07.11.2011
07 листопада 2011 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафроновій К.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька», «про відшкодування моральної шкоди»,-
17 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька»та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 40 000 гривень.
Свій позов мотивує тим, що з жовтня 1996 року по квітень 2010 року працював електрослюсарем 5 розряду підземно на ДП "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Новодонецька".
Під час роботи у вугільній промисловості, виконуючи важку роботу, лікарями йому було встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеня у стадії загострення, що підтверджується актом по формі П-4 від 12.10.2006 року, а також довідкою МСЕК від 24.10.2006 року де його визнано інвалідом 3 групи, та встановлено 40 % втрати працездатності безстроково, та іншими медичними документами. Після встановлення йому втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся у Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому професійним захворюванням на виробництві. На підставі наданих ним у ФССНВВ і ПЗ документів йому були призначені страхові виплати, передбачені законодавством, а саме одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.
З приводу відшкодування моральної шкоди з Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Добропілля, він в грудні 2006 року звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
19 грудня 2006 року його позовні вимоги були задоволені частково.
14 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області, рішення суду першої інстанції скасував, та в задоволенні позовних вимог до Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Добропілля, йому відмовив, так як позов подано не до належного відповідача по справі.
Внаслідок захворювання від шкідливих умов праці в яких він тривалий час працював на виробництві йому заподіяні, насамперед , фізичний біль, і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні. В наслідок захворювання йому постійно бракує повітря, він не може навіть трохи хвилюватись, так як задихається відразу, що дуже засмучує та лякає його. Професійне захворювання, яке він отримав від умов праці на виробництві, залишило невиліковні наслідки, він відчуває постійний біль в грудях, зовсім відмовився від пересування на далекі відстані, при зміні погоди задихається, постійно приймає ліки.
Тому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути саме з Державного підприємства «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька»моральну шкоду на його користь у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилався на обставини зазначені в позовній заяві.
Представник позивача -ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача, діючий на підставі доручення, помічник директора з правових питань ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 1 жовтня 1996 року по 29 вересня 2006 року працював електрослюсарем підземно на ДП "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Новодонецька". Згідно наказу № 25/к від 29.09.2006 року його звільнено за станом здоров'я. 26 березня 2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на Державне підприємство «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька»електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування поверхні 5 розряду, направлений до дільниці шахтного транспорту. 29.04.2010 року ОСОБА_1 звільнено.
Даний факт підтверджується копією трудової книжки та не заперечується сторонами по справі.
Відповідач не забезпечив здорові і безпечні умови праці, внаслідок чого позивач захворів хронічним обструктивним захворювання легенів 2 ступеня пилєвої етіології у стадії загострення, що підтверджується актом формі П-4 від 12.10.2006 року, а також довідкою МСЕК від 24.10.2006 року де його визнано інвалідом 3 групи, та встановлено 40 % втрати працездатності безстроково, та іншими медичними документами (а.с. 8-17).
До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).
У встановленому законом Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112 з подальшими змінами, професійне захворювання позивача було розслідувано за участю представників підприємства -відповідача, про що складено акт від 10.10.2006 року, який не оспорений відповідачем. Актом встановлено, що позивач, працюючи на Державному підприємстві «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» піддавався дії вугільно-породної пилі, вміст кремніяфиброгенної дії, яка складає від 1,04 до 191 мг/м3. ПДК пилі 4 мг/м3. Охолоджуючий мікроклімат в виробітках дільниці. Професійне захворювання виникло внаслідок таких обставин: недосконалість технології обезпиллюючих заходів, неефективність засобів боротьби з пиллю, не дотримання та не виконання всього комплексу обезпиллюючих заходів, передбачених проектом комплексного обезпиллювання шахти та окремих дільниць. Не проведення лікувально-оздоровчих реабілітаційних заходів від шкідливої дії на організм підземних робітників виробничих факторів зовнішнього середовища. (а.с. 9).
В акті зазначено, яким саме нормам охорони праці не відповідали дії посадових осіб відповідача, серед інших ст. 19, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ст.. 13 Закону України «Про охорону праці».
Таким чином дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.
Виходячи з вимог ст. 153 КЗпП України, яка покладає на власника обов'язок створювати на підприємстві безпечні умови праці, вина власника полягає у невиконанні такого обов'язку.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до роз'яснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя і здоров'я, умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.
Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленими професійним захворюванням, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 94 (дев'яносто чотири) грн. 10 (десять) коп.
На підставі ст.ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88,212 -215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька», «про відшкодування моральної шкоди»- задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля»Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька»на користь держави судовий збір у розмірі 94 (дев'яносто чотири) грн. 10 (десять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Вступну та резолютивну частини рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 07 листопада 2011 року.
Повний текст виготовлено 09 листопада 2011 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
07.11.2011