№ 2-о-157/08
20 червня 2008 року. Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Калитки О.М.
народних засідателів ОСОБА_3
ОСОБА_4
при секретарі судового засідання Резниковій А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
встановив:
Заявник звернулася до суду з вищеназваною заявою посилаючись на те, що її колишній зять ОСОБА_2, 1963 року народження, виїхав у невідомому напрямку. Визнання його безвісно відсутнім необхідно для зняття з реєстраційного обліку.
У судовому засіданні заявниця підтримала заявлені нею вимоги та пояснила, що після розірвання шлюбу її дочки ОСОБА_5 з її колишнім зятем ОСОБА_2 він почав спів мешкати з іншою жінкою у м. Привілля. Був прописаний у неї в квартирі з метою працевлаштування, але в квартирі ніколи не проживав і місце його перебування їй невідомо. Розшук ОСОБА_2 не оголошувала. Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно їй для отримання пенсії на онука, сина ОСОБА_2 опікуном якого вона є.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився.
Суд, заслухавши пояснення заявника, свідка, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно ст.. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1, але за цією адресою не проживав, оскільки був зареєстрований з метою працевлаштування і місце його постійного проживання невідомо. Заявниця не вживала будь яких заходів щодо розшуку ОСОБА_2. Ці обставини не оспорювала заявниця в судовому засіданні і підтвердила свідок ОСОБА_6.
За таких обставин суд вважає, що немає законних підстав для визнання ОСОБА_2, 1963 року народження безвісно відсутнім.
На підставі викладеного ст.ст.29, 43 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, ч. 4 ст. 234, 246-249 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2, 1963 року народження, безвісно відсутнім залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя:
Народний засідатель:
Народний засідатель: