справа № 2-971/08
10.06.2008 року м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської
області в складі:
головуючого судді - Ширінській О.Х.,
при секретарі - Адонка К.О.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_4,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся із вище зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3
Зокрема в соєму позові позивач зазначив, що з 19.12.1970 р.і по теперішній час знаходиться у зареєстровано шлюбі з відповідачем ОСОБА_3
За час шлюбу було отримано у користування, а потім у власність на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, виданим Великокардашинською сільською радою Голопристанського району Херсонської області від 01.04.2008 р. земельну ділянку, розміром 0,25 га, розташовану у АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 69-71 СК України зазначена земельна ділянка є сумісною власністю подружжя.
Між ним та дружиною з одного боку і відповідачем - ОСОБА_2, з іншого боку, відбулася усна угода про продаж йому на праві загальної власності земельної ділянки. Сума продажу обговорена у розмірі 8 000 доларів США, що у еквіваленті складає 40 000 грн.
02.04.2008 р. дружина - ОСОБА_3 з відповдіачем по справі уклала договір дарування вищезазначеної земельної ділянки, який було посвідчено приватним нотаріусом Голопристанського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 896.
Своєї згоди на оформленння договору дарування земельної ділянки і передачі його безоплатно відповідачу ОСОБА_2 не давав.
Крім того в момент передачі грошових коштів в сумі 8000 доларів США ОСОБА_2 в рахунок продажу йому належної їм з дружиною земельної ділянки, зазначена сума була вилучена співпрацівниками УБОЗ УМВС України в Херсонській області у зв“язку із твердженнями ОСОБА_2 про передачу зазначеної суми в якості хабара.
Вважає, що зазначений договір дарування земельної ділянки є удаваним, оскільки укладений для приховування угоди купівлі-продажу.
Реально договір купівлі-продажу укладений не був, оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав умови домовленості - не передав грошові кошти. Таким чином угода є нікчемною, що не породжує ніяких юридичних наслідків.
В судововму засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали і просили задовольнити позов та визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0, 25 га,розташованої в АДРЕСА_1, укладений 02.04.2008 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_5, реєстр № 896., повернути сторони у первісний стан, визнав за ОСОБА_3 право власності на вище зазначену земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала і пояснила, що дійсно з ОСОБА_2 обговорювали договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка належить їй з чоловіком. Під час укладення угоди ОСОБА_2 умовив її підписати договір дарування, оскільки сильно поспішав, як він пояснив, щоб не чекати три дні. Вона погодилась і підписала договір дарування, але з чоловіком це не узгодила. Чоловік згоду на дарування земельної ділянки не давав. Фактично гроші не отримала, оскільки вона зразу були вилучені працівниками УБОЗ.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Згідно поштового повідомлення за вказаною адресою не проживає. Відповідно до адресної довідки ОСОБА_2 по адресно-довідковому сектору в Херсонській області прописаним не значиться. У зв»язку із даною обставиною, в порядку ст. 74 ЦПК України про час і дату слухання справи було повідомлено, шляхом опублікування оголошення в газеті “Наддніпрянська правда» за № 39 від 23.05.2008 року.
Враховуючі зазначені обставини, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, причина неявки суду не відома, про день і час слухання справи повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
В порядку ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, тобто з вище наведених підстав.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
У відповідності з ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Як свідчить з пояснень сторін та матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є подружжям , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.
ОСОБА_3 02.04.2008 р. уклала договір дарування земельної ділянки, площею 0, 25 га, яка належить їй на праві власності відповідно до державного акту на право власності на землю, серія НОМЕР_1, виданим Великокардашинською сільською радою Голопристанського району Херсонської області від 01.04.2008 р., відповідно до якого зазначена земельна ділянка була подарована ОСОБА_2. Даний договір посвідченій приватним нотаріусом ОСОБА_5.
Зазначена земельна ділянка була придбана відповідачем ОСОБА_3 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1, тому вона є спільною сумісною власністю подружжя в порядку ст. 69 Сімейного Кодексу України.
У разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до ст. 70 Сімейного Кодексу України, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із
-3-
подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребуютьнотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення має бути нотаріально засвідчена.
Таким чином, оскільки вище зазначений договір дарування, було укладено без згоди позивача, який є чоловіком ОСОБА_3, щодо майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, договір дарування від 02.04.2008 р. є недійсним.
Крім того, даний договір є фіктивним, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином - договром дарування. Фактично укладався договір купівлі-продажу.
Так, сама відповідач ОСОБА_3 пояснила, що отримала від ОСОБА_2 гроші за цю земельну ділянку у розмірі 8 000 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_2 вказаних грошових коштів було розцінено як вимагання та отримання хабара з використанням свого службового становища, про що була порушена кримінальна справа 16.04.2008 р.
Постановою Голопристанського районного суду від 06.05.2008 р. дана постанова була скасована, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 268 КК України відмовлено.
Таким чином, з огляду на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, договір дарування від 02.04.2008 р. слід визнати недійсним, а сторони повернути у первісний стан, визнавши за ОСОБА_3 право власності на вище зазначену земельну ділянку.
Грошові кошти в сумі 8 000 доларів США поверненню ОСОБА_2 не підлягають, оскільки ці кошти були вилучені працівниками УБОЗ за заявою ОСОБА_2, після вилучення повернуті позивачу не були.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 179, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 234, 235 ЦК України, ст. 65, 69-71 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладений 02.04.2008 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_5, реєстр № 896.
Повернути сторони у первісний стан, визнав за ОСОБА_3 право власності на вище зазначену земельну ділянку.
Зняти арешт із земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3, накладений ухвалою Голопристанского суду від 25.04.2008 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі заяви до районного суду про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :