Справа № 2-о-19/08р.
18 червня 2008 року Єланецький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ЧЕРНЯКОВОЇ Н.В.
з участю секретаря КОЗАЧЕНКО Л.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Єланець справу за заявою ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Єланецькому районі про встановлення факту звільнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Нова Україна».
06.05.2008 року заявниця звернулася в суд з заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Єланецькому районі про встановлення факту звільнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Нова Україна».
В судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному об'ємі, суду пояснила, що 05.10.1987 року її прийняли на роботу на посаду ветеринарного фельдшера в колгосп «Прапор комунізма» Єланецького району Миколаївської області. Після реорганізації колгоспу у колективне сільськогосподарське підприємство «Україна» в 1992 році, колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» у кооператив «Україна» в січні 2000 року, кооператив «Україна» у приватне с\г підприємство «Нова Україна» у червні 2000 року - у всіх господарствах вона працювала на посаді ветеринарного фельдшера. Крім виконання ветеринарної роботи на підприємстві в мої обов'язки входило також обслуговування тварин, які знаходились у приватній власності працівників підприємства.
В квітні 2000 року при надані допомоги корові жительки с.Малоукраїнка Єланецького району вона заразилася бруцельозом. У зв'язку із захворюванням на бруцельоз вона з 31.08.2000 року по 21.09.2000 року знаходилася на лікуванні в ендокринологічному відділенні Миколаївської обласної лікарні. Після виписки з обласної лікарні вона довгий час лікувалася амбулаторно у Єланецький районній лікарні Миколаївської області. Останній лікарняний лист вона здала до бухгалтерії приватного с\г підприємства «Нова Україна» у лютому 2001 року. В зв'язку з погіршенням стану її здоров'я Вознесенською МСЕК 13.02.2001 року їй встановлена III група інвалідності. 16.02.2001 року вона звернулась до керівництва підприємства з заявою про надання їй щорічної відпустки. Після відпустки більше на роботу не виходила. Заяву щодо звільнення з роботи вона не подавала, так як вважала, що в зв'язку з тим, що вона вийшла на пенсію, до трудової книжки внесли запис про звільнення. 18.10.2007 року при перевірці документів працівниками відділення виконавчої дерекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Єланецькому районі було виявлено, що в її трудовій книжці відсутній запис про звільнення з посади ветеринарного фельдшера. 09.01.2004 року ПСП «Нова Україна» було ліквідовано без правонаступника, тому зробити запис про її звільнення нікому. Тому просила суд встановити факт звільнення з ПСП «Нова Україна» з квітня 2001 року.
Представник зацікавленої особи заяву визнав повністю та просив її задовольнити.
Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення даної заяви.
Згідно ч.2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході її слухання судом, заявниця з 5 листопада 1987 року по квітень 2001 року працювала ветеринарним фельдшером спочатку в колгоспі «Прапор комунізму» с. Малоукраїнка Єланецького району, а потім у всіх інших господарствах, які виникали в результаті реорганізації сільського господарства в с.Малоукраїнка. Останнім місцем її роботи було ПСП «Нова Україна». В квітні 2000 року під час виконання трудових обов'язків вона заразилась бруцельозом, про що було складено відповідний акт. 13.02.2001 року Вознесенським МСЕК їй було встановлено III групу інвалідності від професійного захворювання, після чого управлінням ПФ України призначено пенсію, а трудова книжка залишилась зберігатися в пенсійній справі, в зв'язку з чим не внесено до неї запис про звільнення. З квітня 2001 року заявниця припинила виконання своїх трудових обов'язків. 09.01.2004 року ПСП «Нова Україна» було ліквідовано без правонаступника, що виключає можливість внесення запису про звільнення до її трудової книжки. Факт того, що позивачка фактично звільнилася з ПСП «Нова Україна» в квітні 2001 року, доведено під час розгляду справи в суді і це вбачається із ксерокопії трудової книжки в якій останній запис зроблено в березні 2001 року а також із архівної довідки № 477 від 28.11.2007 року в якій видно, що нарахування по заробітній платі проводились позивачці по березень 2001 року включно. Також факт звільнення ОСОБА_1 з ПСП «Нова Україна» підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214,215 ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 перестала працювати в ПСП «Нова Україна» з квітня 2001 року.
Рішення набирає законної сили через 10 днів, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання до районного суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Н.В.Чернякова.