2-1590/2008 р.
09 червня 2008 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Лизенко І.В.,
секретаря судового засідання Фастовці О.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської територіальної громади в особі управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради у галузі житлово-комунального господарства про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок, який розташований за адресою:АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він збудував його в 1996 році на належній йому земельній ділянці на місці старого будинку, що належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 10 травня 1977 року, але не отримав свідоцтво про право власності на нього. Просив визнати за ним право власності на самочинно побудований житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач у попереднє судове засідання не з'явився, у письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав.
Представник відповідача у попереднє судове засідання не з'явився, у письмовій заяві просив справу розглянути за його відсутності, позов визнав повністю, попереджений про наслідки визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що позивач збудував житловий будинок із господарськими спорудами, який розташований за адресою:АДРЕСА_1, на земельній ділянці, яка на правових підставах перебуває у його користуванні, на місці старого будинку, що належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 10 травня 1977 року.
Задовольняючи позов, суд виходить із ст.376 ч.5 ЦК України, згідно з якою на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Причини пропуску строку позовної давності суд вважає поважними.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 375, 376, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської територіальної громади в особі управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради у галузі житлово-комунального господарства про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудований житловий будинок АДРЕСА_1, позначений на плані літером А-2Ж,а, на самочинно побудовані господарські будівлі: сарай, позначений на плані літером Б, сарай, позначений на плані літером В, вартістю 236326 (двісті тридцять шість тисяч триста двадцять шість) гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя: