28.07.2011
Справа №22ц-3228/ 2011р. Головуючий в І інстанції: Таранцов С.П.
Категорія 2 Доповідач: Лободзінський С.В.
2011 року липня місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лободзінського С.В.
Суддів: Базіль Л.В.
Лісової Г.Є.
при секретарі: Тедіашвілі І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 -ОСОБА_6 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 травня 2011 року та апеляційними скаргами відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на окрему ухвалу від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, повернення вилученого майна та стягнення вартості вилученого майна, -
11 серпня 2009 року ОСОБА_5 подав до Каховського місьрайонного суду Херсонської області позовну заяву, якою просив визнати за ним право власності на майно приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яке є предметом застави за договорами, спрямованими на забезпечення зобов'язань від 20 листопада 2005 року.
У забезпечення позову ОСОБА_5 просив накласти арешт на заставлене майно, а саме: поголів'я свиней у кількості 2620 голів, міні - комбікормову установку МКУ-1,5т./год., конструкції складу (ангара), дробильно-кормову установку «Авіла-Факел», автомобіль УЖ 2717 2003р. випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 шасі № ХТК -2717003004-6812, трактор МТЗ-80, плити бетонні - 100 шт., ячмінь -20 тонн, премікси -500 кг., яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 (товарна ферма).
Ухвалою від 12 серпня 2009 року суд задовольнив заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову і допустив її до негайного виконання.
17 серпня 2009 року ухвала про забезпечення позову прийнята до виконання і виконана державною виконавчою службою Каховського міськрайонного управління юстиції з передачею арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_9 з його переміщенням у с. Чорноморівка Каховського району Херсонської області.
Рішенням суду від 17 серпня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Херсонської області рішення від 17 серпня 2009 року і ухвала про забезпечення позову від 12 серпня 2009 року скасовані за апеляційними скаргами ОСОБА_8 з передачею справи на новий розгляд.
Вважаючи свої права відносно спірного майна порушеними ОСОБА_8 подав до суду зустрічний позов, у якому зазначав, що вилучене з належної йому товарної ферми і передане ОСОБА_9 майно належить на праві власності йому, а не приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Просив визнати за ним право власності на міні-комбікормову установку МКУ-1,5т./год., дробильно-кормову установку «Авіла-Факел», трактор МТЗ-80, поголів'я свиней у кількості 1904 голів, 4 тонни ячменю, зобов'язавши відповідачів повернути наявне у натурі майно на ферму, стягнути з відповідачів солідарно вартість поголів'я, вилучених з ферми свиней у кількості 1904 голови на суму 3252634грн. та вартість вилученого з ферми ячменю вагою 4 тонни вартістю 4160 грн., поклавши на відповідачів солідарно судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу та надання правової допомоги адвоката.
У запереченнях на позов відповідачі, не заявляючи позовних вимог про визнання за ними права власності на спірне майно, не визнали права власності на це майно за ОСОБА_8
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 травня 2011 року позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, повернення вилученого майна та стягнення вартості вилученого майна задоволено.
Вирішено:
Визнати за ОСОБА_8 право власності на майно: міні-комбікормову установку МКУ-1,5т./год., дробильно-кормову установку «Авіла-Факел», трактор МТЗ-80, вилучене з товарної ферми розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для транспортування на ферму за адресою: АДРЕСА_2. Зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 повернути майно на товарну ферму по АДРЕСА_1.
Стягнути на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно вартість вилученого з товарної ферми розташованої за адресою: АДРЕСА_1 поголів'я свиней в кількості 1904 голови на загальну суму 3252634 грн. та вартість вилученого з ферми ячменю вагою 4 тонни на суму 4160 грн.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_8 судові витрати: судовий збір у сумі 1700грн., інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120грн.
Крім того, за результатами оцінки показів свідка ОСОБА_7 суд ухвалив окрему ухвалу на адресу Каховського міжрайонного прокурора для розгляду і вирішення питання про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань, яку ОСОБА_7 та ОСОБА_2 просять скасувати як незаконну.
У поданих на рішення апеляційних скаргах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 -ОСОБА_6 посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог.
У поданих на окрему ухвалу від 19 травня 2011 року апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вважають її незаконною, необґрунтованою та просять її скасувати.
У поданих на апеляційні скарги запереченнях ОСОБА_8 посилається на докази, які він наводив в позовній заяві, зазначає, що він є власником спірного майна, а не відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_4. Просить рішення суду першої інстанції та окрему ухвалу залишити без змін, апеляційні скарги відхилити, оскільки вважає рішення та окрему ухвалу законними та прийнятими в межах процесуального законодавства України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає необхідним у відповідності до ч.3 ст. 303 ЦПК України вийти за межі доводів апеляційної скарги, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, розглядаючи справу, зазначених вимог закону не виконав.
З матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов приватного підприємця ОСОБА_8 до фізичної особи ОСОБА_5, приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, повернення вилученого майна та стягнення вартості вилученого майна, об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_5 до приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмети застави та визнання права власності на це майно.
У позовній заяві ОСОБА_8 зазначав, що він як фізична особа-приватний підприємець за договором купівлі-продажу від 23.01.2003р. придбав товарну ферму у АДРЕСА_1.
Починаючи з листопада місяця 2001р. вкладав власні кошти на придбання та розведення поголів'я свиней та організацію діяльності свиноферми, управління якою здійснював ОСОБА_7 та інші члени його родини, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за оплатними цивільно-правовими угодами.
По 2006 рік безпосередньо на розвиток свиноферми та ковбасного цеху ним витрачено 1019314грн. За ці ж кошти придбано поголів'я свиней, яке збільшувалося в результаті природного приросту та відтворення.
За отримані у результаті реалізації товарного поголів'я кошти також придбав кормове обладнання, техніку, корми та ніс інші витрати по утриманню ферми.
Доказами набуття права власності на рухоме спірне майно ОСОБА_8 вважає розписки та акти звірки використання переданих ОСОБА_7 на розвиток ферми коштів, звіти ОСОБА_2 про обіг поголів'я свиней на фермі та інші фінансові витрати, покази свідків ОСОБА_10 та інших про те, що власником ферми у АДРЕСА_1 та вилученого за ухвалою суду майна є ОСОБА_8
Посилаючись на передбачені ст. 328 ЦК України загальні підстави набуття права власності на майно, приписи ст.ст. 180, 189, 387 ЦК України ОСОБА_8 на підставі ст. 392 ЦК України просив визнати за ним право власності на вилучене з ферми майно, зобов'язати відповідачів повернути у натурі майно, яке збереглося після його вилучення: міні-комбікормову установку МКУ-1,5т./год., дробильно-кормову установку «Авіла-Факел», трактор МТЗ-80, стягнути солідарно з відповідачів 3252634 грн. вартості вилученого поголів'я свиней у кількості 1904 голів, 4160 грн. вартості чотирьох тон ячменю, покласти на відповідачів солідарно судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та надання правової допомоги адвоката.
Розглядаючи справу, суд прийшов до висновку про наявність між сторонами правовідносин власності та відшкодування збитків завданих забезпеченням позову і визнавши надані на підтвердження підстав набуття ОСОБА_8 права власності на спірне майно докази належними та допустимими, задовольнив позов у повному обсязі.
При цьому суд усупереч вимогам п.п. 3-4 ст. 214 ЦПК України не у повній мірі встановив, які правовідносини витікають із встановлених у справі обставин і не врахував спеціальних нормативно-правових актів та норм ЦК України, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини господарської діяльності фізичних осіб-підприємців у сфері свинарства та правомірність набуття позивачем права власності на майно, у тому числі поголів'я тварин, у зв'язку з чим ухвалене у справі рішення не може вважатись законним.
Спірним об'єктом цивільних прав у даній справі є рухоме майно, зокрема: тварини (свині), технологічний транспортний засіб (трактор МТЗ-80 без ідентифікаційних номерів), агрегати для виготовлення кормів та зерно ячменю.
Відповідно до ст. 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав.
Правила поводження з тваринами встановлюються цивільно-правовими актами.
Згідно п.12 Правил державної реєстрації та обліку велико-тонажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці України №163 від 01.07.2004 року в редакції, що діяла на час виникнення спору, правомірність придбання технологічних транспортних засобів (у тому числі тракторів) підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, зокрема: довідкою-рахунком, яка видана заводом-виготовлювачем або іншим суб'єктом господарювання, що реалізує технологічні транспортні засоби, договором купівлі-продажу, міни, дарування, іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на технологічний транспортний засіб.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків суб'єктів підприємницької діяльності ч.4 ст.11 ЦК України пов'язує з їх державною реєстрацією.
За приписами ч.2 ст.50 ЦК України право на підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець набуває за умови державної реєстрації у визначеному законом порядку.
Порядок реєстрації підприємницької діяльності встановлено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№755/ІV від 15.05.2003 року з доповненнями та змінами(далі Закон).
Датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця згідно ч.2 ст.43 Закону є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення реєстрації.
За результатами державної реєстрації фізичній особі-підприємцю видається свідоцтво про державну реєстрацію та надсилаються повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця до відповідних органів державного управління у тому числі органів державної податкової служби, які згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 28 грудня 2001 року №521 видають суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі свідоцтво про сплату єдиного податку, форма якого передбачає визначення виду або видів діяльності підприємця.
Отже ОСОБА_8 міг розпочати підприємницьку діяльність з розведення свиней лише після державної реєстрації, яка дає право на таку діяльність, проте доказів на підтвердження зазначених юридичних фактів такої діяльності за період з 2001 року по липень 2009 року суду не надав.
Правовідносини у сфері утримання обліку тварин та оформлення правовстановлюючих документів на ведення тваринництва та свинарства регулюються Законом України «Про ветеринарну медицину»(далі Закон), Положенням про реєстр тварин, затвердженим наказом Мінагрополітики України від 17.09.2003 року №342 у редакції від 29.06.2005 року за №289, Положенням про ідентифікацію та реєстрацію свиней затвердженим наказом Мінагрополітики України від 31.12.2004 року №497 у редакції наказу від 28.04.2007 року №296.
Стаття 34 Закону зобов'язує особу, яка вирощує свиней для власних потреб чи займається промисловим їх розведенням зареєструватися у відповідних державних органах ветеринарної медицини.
Реєстр передбачає інформацію про власника тварин, його адресу і телефон, види тварин із зазначенням їх кількості.
Згідно п.1.7 Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней, що є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, власники свиней, які займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, забоєм, транспортуванням, утилізацією при ідентифікації та реєстрації свиней проходять реєстрацію господарства, оформлення замовлень на проведення ідентифікації і реєстрації тварин, їх нумерацію перед вибуттям з господарства шляхом прикріплення бирок або нанесенням татуювання з реєстраційним номером господарства.
Крім того, власник тварин згідно п.4 Положення зобов'язаний вести своєчасний облік усіх тварин шляхом ведення книги обліку ідентифікованих тварин, до якої заносяться, крім іншого, і дані про власника (утримувача) тварин, та дотримуватись усіх інших вимог Положення при переміщенні тварин, їх забої, падежу, утилізації з оформленням відповідно документації, що є додатком до Положення.
З аналізу нормативно-правових актів вбачається, що правовстановлюючими документами на поголів'я свиней є оформлені на відповідну особу документи про їх реєстрацію у відповідних державних органах ветеринарної медицини, реєстраційні відомості на свиней, які веде їх власник, відомості про переміщення свиней, їх забій, утилізацію трупів тварин, звіти про наявність ідентифікованих тварин у господарстві.
Жоден, із передбачених законодавством документів, як доказ на підтвердження у позивача правових підстав набуття права власності на спірне поголів'я свиней суду не наданий.
З пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що реєстраційні та правовстановлюючі документи на спірне майно позивачем не втрачались.
Посилання позивача на письмові докази, а саме: звіти приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про обіг поголів'я свиней у їх приватних підприємствах як на докази приналежності йому на праві власності, зазначеного у звітах поголів'я свиней, як такі, що оформлялись не на позивача, а на власне ім'я підприємців зареєстрованих у встановленому законом порядку, до уваги колегії суддів не приймаються у зв'язку з тим, що не містять інформації про предмет доказування.
Позивач також не надав суду допустимих у розумінні вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України правовстановлюючих доказів правомірності придбання міні-комбікормової установки МКУ-1,5т./год., дробильно-кормової установки «Авіла-Факел»та трактора МТЗ-80, до яких зокрема відносяться правочини та касові документи торгівельних установ.
Крім того, з акту опису і арешту майна від 17.08.2009р. вбачається, що дробильно-кормова установка «Авіла-Факел»з ферми не вилучалась.
Колегія суддів враховує, що позовні вимоги у цій частині не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, зокрема показаннями свідків, актами звірки використання переданих ОСОБА_7 коштів фотознімками, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог.
Аналізуючи висновки суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_8 4160грн. за вилучення з належної йому ферми 4 тон ячменю, колегія суддів вважає, що вони побудовані на припущеннях.
Так, згідно акту опису і арешту майна від 17 серпня 2009 року складеного державним виконавцем з ферми вилучено лише 800кг. Ячменю без наведення предметних ідентифікаційних ознак його приналежності до партії зерна ячменю, придбаного ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу.
При таких обставинах, стягнення на користь позивача вартості 4 тон ячменю є безпідставним.
З рахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд припустився порушень вимог ст..212 ЦПК України при оцінці доказів у справі і ухвалив рішення, яке суперечить ч.2 ст..213 ЦПК України щодо його обґрунтованості.
Враховуючи наявність неправильного застосування судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового по суті спору.
При вирішенні питань про обґрунтованість заявлених ОСОБА_8 позовних вимог колегія суддів враховує, що згідно вимог ст..10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Наведених вимог цивільно-процесуального законодавства позивач не виконав і не надав суду належних та допустимих у розумінні приписів ст.ст. 58, 59 ЦПК України доказів на підтвердження позовних вимог та заперечень відповідачів, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю у повному об'ємі.
Окрема ухвала суду першої інстанції, як така, що суперечить висновках колегії суддів про обставини справи підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 209, 211, 218, 303, 307, 308, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 -ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 травня 2011 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, повернення вилученого майна та стягнення вартості вилученого майна відмовити.
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на окрему ухвалу від 19 травня 2011 року задовольнити, окрему ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 травня 2011 року скасувати.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: