Теплодарський міський суд Одеської області
Справа № 2-а-285/11
Категорія 99
20.12.2011 м. Теплодар
Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Шумейко М.Т., розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій суб'єкта владних повноважень безпідставними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з зазначеним позовом до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, у якому просить суд, визнати відмову виплатити соціальну допомогу безпідставною, зобов'язати відповідача, нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни щомісячно державну соціальну допомогу з червня 2011 року по листопад 2011 року, яка складає - 1387,20 гривень і виплачувати 30% надбавку до пенсії, як дитині війни у повному розмірі в подальшому. Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни, а Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області повинно щомісячно виплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У жовтні 2011 року вона звернулась до відповідача із заявою про проведення відповідного перерахунку їй пенсії у відповідності зі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», на що листом від 31.10.2011 року №2653/С -5 отримала відмову.
Представник відповідача подав до суду належним чином оформлене заперечення, у якому зазначив, що дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни у 2007 році зупинено п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року. Згідно п. 21 та 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дітям війни виплачується підвищення на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і складає з 01.01.2008 року - 47 гривень, з 01.04.2008 року - 48,10 гривень, з 01.07.2008 року - 48,20 гривень, а з 01.10.2008 року по 49,80 грн., зазначену суму позивач отримує у складі пенсійних виплат. Крім того, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом, а не для визначення надбавок, а тому його неможливо застосовувати при арифметичному розрахунку розміру підвищення пенсії дітям війни. Відповідач також просить врахувати те, що з 19.06.2011р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. №3491-УІ, яким встановлено, що положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та виходячи з фінансового стану УПФУ. Такий розмір встановлено п.6 постанови КМУ від 06.07.2011р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» в сумі 49,80грн. З зазначених підстав просить відмовити в задоволенні позову. Для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави та будь-яких порушень з боку органів Пенсійного фонду України не вбачається. З метою ефективного використання коштів призначених на виплату пенсій, дотримання збалансованості бюджету ПФУ та на виконання вимог листа голови Вищого Адміністративного Суду України від 19.08.2011р. №1302/11/13/11 просять не допускати негайного виконання постанови суду у разі прийняття її на користь позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.04 року (зі змінами) визначено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, народилась 07 вересня 1939 року, є громадянкою України, а тому належить до соціальної категорії "Дитина війни" і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копією паспорту на її ім'я серії КЕ №300507. Позивач знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, а тому вказане Управління зобов'язане здійснювати перерахунок та виплату їй пенсії, а також підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У жовтні 2011 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», на що відповідач, згідно листа від 31.10.2011 року №2653/С-5, відмовив у перерахунку.
Позивачу з 1 січня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсії - надбавка, встановлена для учасників війни, у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладені в його письмовому запереченні про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї ж статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Відповідно до ст. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року N 2857-VI, зі змінами та доповненнями N 3491-VI від 14.06.2011 року, установити, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.07.2011р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р. Згідно п.6 постанови №745 установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн. Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом Законності та застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України.
Згідно з положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Абзацом 2 ч.1 ст. 256 КАС України встановлено, що негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
У зв'язку з цим суд звертає до негайного виконання постанову суду у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 року, від сплати судового збору звільняються: Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.
Згідно ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
На підставі викладеного, вважаю, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки обов'язок щодо виплати спірних сум покладений саме на відповідача і стягнення невиплачених надбавок до пенсії повинні здійснюватися з рахунків відповідача, оскільки суд не уповноважений перераховувати кошти замість органу, на який такі повноваження покладенні законодавством, також неможливо прийняти до уваги посилання відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вищезазначеної виплати передбаченою у відповідних законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на основну причину невиконання своїх зобов'язань. Вважаю за необхідне, визнати дії відповідача у відмові в перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі відповідачу, як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30-відсоткову надбавку, що передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.06.2010 року по 22.07.2011 року, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України „Про державний бюджет України на 2011 рік”, п.18 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 8 липня 2011 року, ст.ст. 2, 3, 9, 11, 86, 158-163, 183-2, 256 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, у відмові нарахувати і виплатити несплачену ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30% надбавки до пенсії - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 з підвищенням до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за період з 01.06.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням сплачених за цей час коштів.
Звільнити Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від сплати судового збору у відповідності до п.18 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» N3674-VI від 8 липня 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Теплодарський міський суд Одеської області в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_2