Справа № 3/1519/9232/11
25.11.2011 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Дрішлюк А.І.
при секретарі судового засідання Оніщенко І.С., Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі матеріали, направлені відділом ОМ ДТП, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУМВС України в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/2, кв.№17, м.Одеса за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 №381931, складеного співробітниками ДАІ вбачається, що ОСОБА_1, 01 липня 2011 року, о 10 годин 50 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Одеса, рухаючись по вул.Житомирська перевищив встановлену в населеному пункті швидкість руху, рухаючись зі швидкістю більш ніж 60 км/годину, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2.
На думку працівників ДАІ, зазначеними діями ОСОБА_1, порушив п.п. 12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, і скоїв правопорушення, відповідальністю за яке передбачене ст.124 КУпАП.
Під час проведення судового засідання використовувалися технічні засоби фіксації процесу для фіксації пояснень учасників провадження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав, за мотивами зафіксованими технічними засобами фіксації процесу, подав також письмові пояснення, в яких акцентував увагу суду на різному положенні автомобілів учасників ДТП на первинної схеми ДТП, з якої погодилися учасники ДТП, та схемою в експертних висновках; використання в одному з експертних висновків довжини шляху гальмування разом з шляхом до кінцевої зупинки швидкості більшої ніж була розрахована в спеціальному експертному дослідженні; крім того, посилався на наявність пасажиру в автомобілі НОМЕР_3, хоча при розрахунку експертом маса останнього не враховувалась.
До матеріалів справи було приєднано постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси Граніна В.Л. від 20.10.2011 р. про притягнення до адміністративної відповідальності іншого учасника ДТП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 124 КУпАП.
Для повного та об'єктивного розгляду справи було витребувані відмовні матеріали по факту ДТП № 476, які надійшли до суду з супровідним листом від 8.11.2011 р. за вих. № 4782 на 42 арк.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення водія ОСОБА_1, суддя вважає, що підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності не має виходячи з наступного.
Як вбачається з відмовних матеріалів № 476 направлених відділом ОМ ДТП, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУМВС України в Одеській області первинний протокол ВН1№ 372960 було складено за фактом ДТП, яка відбулася 1.07.2011 р. за участю водіїв ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, при цьому протокол було складено відносно водія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 за фактом скоєння останнім адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП (порушення п. 16.11 ПДР, д.з. 2.1.). З кваліфікацією власних дій водій ОСОБА_2 на місці ДТП погодився, про що зазначив власноруч на проколі в графі „Пояснення особи, яка притягається...”.
При цьому постановою від 09.07.2011 р. інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_3 було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП до отримання акту СМО та висновку спеціалістів -автотехників.
Вказана постанова була скасована 31.08.2011 р. заступником начальника відділу прокуратури Одеської області, радником юстиції ОСОБА_4 в зв'язку з отриманням акту СМО та висновку спеціалістів -автотехників.
Постановою від 28.08.2011 року інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_3 було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, матеріали відносно водія ОСОБА_2 за порушення вимог п. 16.11 ПДР передані у встановленому порядку для застосування адміністративних заходів, а за порушення ним вимог п. 2.1.-г обмежено раніше вжитими заходами адміністративного впливу; матеріали по відношенню водія ОСОБА_1 за порушення вимог п. 12.4, 12.3. ПДР передано у встановленому порядку для застосування адміністративних заходів.
З копії постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси Граніна В.Л. про притягнення до адміністративної відповідальності учасника ДТП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 124 КУпАП вбачається, що останній до суду з'явився, та вину в скоєні ДТП визнав. Таким чином, обставини вказані в постанові відносно факту ДТП та винності в його скоєні ОСОБА_2 можуть вважатися встановленими. При цьому порушення водієм ОСОБА_2 полягало в тому, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу , що рухається по другорядній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Такі дії водія при русі по другорядній дорозі передбачені вимогами п. 16.11 ПДР та дорожнім знаком 2.1.
Відповідно до висновку №9733/9734, виконаному експертами ОНДІСЕ 08.08.2011 року швидкість руху автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, перед гальмуванням складала більш ніш 65,9...68,6 км/годину. Разом з тим, в експертному висновку № 12826 в якому вирішувалось питання про належність дій водіїв в умовах що передували ДТП, розрахункова швидкість транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 взята експертом як „67-69 км/г”, однак мінімальне значення швидкості навіть у разі округлення за математичними правилами 66 км/г.
Як вбачається яз експертного висновку № 12826 від 16.09.2011 р, та матеріалів справи, в умовах події належні дії водія автомобіля „TOYOTA FJ CRUISER” регламентувались вимогами дорожнього знаку 2.1. „Уступити дорогу”, а також п. 16.11 ПДР, відповідно до він перед виїздом на Житомирську вулицю повинен був уступити дорогу автомобілю „NISSAN SANNY”. При цьому технічна можливість запобігання події ДТП для водія автомобіля „TOYOTA FJ CRUISER” полягала в належному виконанні вимог вищевказаного знаку та пункту ПДР. Тобто якщо водій „TOYOTA FJ CRUISER” почав рухатися з другорядної дороги та виконав би вимоги ПДР, то з врахуванням повної зупинки, яку він, за його ж поясненнями, здійснив, він повинен був побачити транспортний засіб „NISSAN SANNY” та пропустити його. В цьому випадку останній проїхав би перехрестя, а з врахуванням швидкості розрахованій експертом, віддалився би на значно більшу відстань ніж вказано на схемі ДТП до точки контактування (ширина 4-го Житомирського провулку 8-30 м., до точки контактування 9,10 м., що з врахуванням вищевказаної ширини призводить до висновку, що автомобіль „NISSAN SANNY” рухався перпендикулярно точці з якої почав рух автомобіль „TOYOTA FJ CRUISER”; всього останнім було пройдено 13, 20 м. до точки зіткнення, що співпадає з даними експертиз, яка вказала приблизно 14 м.). При цьому довжина кузова „TOYOTA FJ CRUISER” 4671 мм (за офіційними даними виробника), а до точки контактування учасники ДТП по вул. Овідіопольській дорозі проїхали всього 8.10 м.
Таким чином, якщо б водій автомобіль „TOYOTA FJ CRUISER” (який за даними виробника здатний розвивати швидкість 170 км/г за 7.3 с.) почав рух зі швидкості від 0 км/г, то за 3,4 с. (як вказано експертом, хоча швидкість взята тільки зі слів водія ОСОБА_5О.) він проїхав 13, 20 м. з них 8,10 м. по Овідіопольскій дорозі (за мінусом бази автомобіля приблизно 3,5 м.)
Суддя, оцінюючи дорожню ситуацію враховує, що на перехресті водій „TOYOTA FJ CRUISER” діяв в умовах необмеженої видимості в обох напрямках головної дороги, в тому числі з боку примикання, про що свідчить довідка про ДТП, та акт огляду місця ДТП ДАІ та дорожньою службою. Таким чином, він повинен був у будь-якому випадку не починати /продовжувати рух, до того моменту як впевниться в безпеки свого маневру. Проте з його ж первинних пояснень від 1.07.2011 вбачається, що він розпочав маневр „...убедившись, что успевает осуществить левый поворот”, тобто про рух автомобілю „NISSAN SANNY”, який наближався справа йому було відомо. Во вторинних поясненнях від 05.07.2011 р. він вже зазначає, що він зупинився, розпочав маневр, бо інші транспорті засоби були далеко, і навіть проїхав близько 20 м. по Овідіпольській дорозі, що спростовується вищенаведеними об'єктивними даними про кількість метрів до точки контактування - 8,10 м. (без врахування бази його автомобіля, який фізично займає більш ніж дві треті цієї дистанції) та кутом контактування, який встановлений експертним висновком. Так, зокрема експертом встановлено, що первісно автомобіль „NISSAN SANNY” контактував своєю лівою передньою кутовою частиною с правою боковою частиною автомобіля „TOYOTA FJ CRUISER” ( в зоні передньої частини його передньої двері) під кутом приблизно 10 градусів, який відраховується в плані проти ходу годинникової стрілки від напрямку повздовжньої осі автомобіля НОМЕР_3 в напрямку повздовжньої осі автомобіля НОМЕР_1 (схема №1 таблиці), з чого вбачається, що автомобіль „NISSAN SANNY” не змінював свого напрямку та рухався по головній дорозі. Таким чином, якщо навіть не приймати до уваги всі пояснення учасників та висновок іншої експертизи, приєднаної до відмовних матеріалів, то останній висновок експерта про напрямок руху автомобіля „NISSAN SANNY”, та характер пошкоджень на фотографіях, свідчать про те, що водій автомобіля „TOYOTA FJ CRUISER”, використовуючи технічні характеристики свого автомобіля намагався скоїти маневр, який призвів до ДТП, а перевищення швидкості водієм „NISSAN SANNY” д/н НОМЕР_4 ОСОБА_1, 03.05.1971 року не знаходиться в причинному зв'язку з ДТП. На користь такого висновку судді свідчить те, що якщо б дійсно автомобіль „TOYOTA FJ CRUISER” зупинився на перехресті, то ДТП не відбулось, т.я. він повинен був пропустити автомобіль „NISSAN SANNY”. Перевищення останнім швидкості в 5-8 км, не могло привести до наслідків в вигляді ДТП, оскільки іншого транспортного засобу на шляху „NISSAN SANNY” не повинно було бути (за умови виконання вимог ПДР іншим учасником ДТП.
Відповідно суддя вважає, що зіткнення сталося за вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем „TOYOTA FJ CRUISER”, який було відремонтовано відразу після ДТП, а швидкість руху якого експертом не встановлено.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність встановлена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Відповідно до п.12.4. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 12.3. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Щодо порушення вимог п. 12.3 ПДР (спеціальна норма) водієм ОСОБА_1, 03.05.1971 року, то суддя вважає, що як встановлено п. 1.4 ПДР (загальна норма) кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Тобто у разі встановлення того, що інший учасник дорожнього руху порушив вимоги ПДР, які призводять до створення аварійно-небезпечної ситуації, то було несправедливо притягувати до відповідальності іншого учасника дорожнього руху, який в звичайних умовах руху навіть зі швидкістю розрахованою експертом не підлягав би притягненню адміністративної відповідальності через незначність перевищення швидкості, та вимагати від нього дій на запобігання ДТП, якщо своїми діями виключно та одноособово він не обумовлював його настання.
Наведені встановлені обставини свідчать про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками порушення водіями транспортних засобів «Правил дорожнього руху», що завдало шкоду транспортному засобу. Згідно зі 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно до ст. 284 КУпАП суддя приймає постанову про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 38, 124, 130, 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5/2, кв.№17, м.Одеса за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту скоєння ДТП 01.07.2011 р. закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Вилучене посвідчення водія повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя:ОСОБА_6