Справа № 1519/2 - 4567/11
16 грудня 2011 року
Малиновський районний суд м. Одеси
у складі головуючого: судді Бобуйок І.А.
при секретарі -Гресько А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні та про визнання права власності, -
Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 505 кв. м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А»та усунення перешкод у користуванні спірним майном. В обґрунтування свого позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначили, що 29.07.2009 року в м. Лос-Анжелес, штат Каліфорнія, США, помер ОСОБА_3 -батько позивачів. Факт його смерті підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (копія якого наявна у матеріалах справи). Після його смерті залишилося спадкове майно, яке тривалий час було предметом судових спорів між позивачами та відповідачем - ОСОБА_4. 21 вересня 2010 року між сторонами було досягнуто домовленість щодо поділу спадкового майна та було укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №2-892/10. Відповідно до мирової угоди, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було визнано право спільної часткової власності на будівлю кафе-бару, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12А. Однак, незважаючи на укладену та затверджену ухвалою суду мирову угоду, ОСОБА_4 не визнає власниками приміщення кафе-бару, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12- «А». ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відмовляється звільняти це приміщення та передати його позивачам, тобто створює перешкоди у користуванні приміщенням позивачам. Крім того, спірне приміщення містить у собі елементи самовільної реконструкції, які були виконані померлим ОСОБА_3, але у зв'язку із смертю останнього будівля в експлуатацію введена не була, у зв'язку із чим Одеська міська рада заперечує щодо визнання права власності на спірну будівлю з підстав наявності елементів самовільної реконструкції.
Провадження по зазначеній вище справі було відкрито суддею Вербицькою Н.В. В період розгляду справи, відповідачем - ОСОБА_4 було добровільно усунуто перешкоди у користуванні спірною будівлею, та передано ключі від неї представникам позивачів. У зв'язку із цим позивачами було подано до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог, в частині вимог, заявлених до ОСОБА_4 щодо усунення перешкод у користуванні спірним майном. Крім того, відповідно до ухвали суду було КП «ОМБТІ та РОН»було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю кафе-бару, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А», в наслідок чого було встановлено, що площа спірної будівлі складає 456,6 кв. м, у зв'язку із чим позивачами було уточнено позовні вимоги в частині площі спірної будівлі.
З метою встановлення відповідності реконструйованих приміщень вимогам чинного законодавства, у справі була призначена судово-будівельна експертиза. На розгляд експерта було поставлено наступні питання:
- Чи відповідає якість проведених робіт та матеріалів застосованих при реконструкції нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А», загальною площею 456,6 кв. м, встановленим вимогам ДБН.
- Чи можливе збереження реконструйованої нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А», загальною площею 456,6 кв. м.
- Чи можлива подальша експлуатація реконструйованої нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А», загальною площею 456,6 кв. м.
Вказана заява була прийнята судом, у зв'язку з чим, на розгляді суду залишились позовні вимоги заявлені до Одеської міської ради щодо визнання права власності на спірне приміщення.
У зв'язку з обранням судді Вербицької Н.В. суддею Одеського апеляційного адміністративного суду, відповідно до ст. 11-1 ЦПК України, вказана цивільна справа була розподілена судді Бобуйок І.А.
Представник позивачів в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином та своєчасно, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача - Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Згідно ст. 225 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 на праві приватної власності належала будівля кафе-бару, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. №12 - «А». Право власності на вказану будівлю підтверджується мировою угодою від 12.12.2006 року по справі №2-10376, затвердженою ухвалою Приморського районного суду від 13.12.2006 року, яка зареєстрована в КП «ОМБТІ та РОН»27.12.2006 року, номер запису 1307, в книзі 60 неж-88. За життя ОСОБА_3 було здійснено реконструкцію вказаної будівлі із добудовою другого поверху, в наслідок чого збільшилася площа вказаної будівлі. Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Таким чином, вказана будівля є самочинним будівництвом, так як не було отримано дозвіл на проведення будівельних робіт у встановленому законом порядку. Статтею 1218 Цивільного кодексу україни встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ухвали від 21.09.2010 року у справі №2-892/10, було затверджено мирову угоду, відповідно до якої за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було визнано право власності на будівлю кафе-бару, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12- «А», частками по ? кожній. Враховуючи, що попередній власник будівлі не встиг ввести в експлуатацію спірну будівлю, право на звернення до суду щодо визнання права вдасності на самовільно реконструйоване майно перейшло до його спадкоємців, тобто позивачів.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи свої права, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Враховуючи, що будівля є окремо розташованою, її реконструкція не порушує прав інших осіб. Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Крім того, відповідно до висновків судової експертизи, виконаної судовим експертом Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5П, нежитлова будівля кафе бару що розташована за адресою: вул. Варненська, 12-«А»в м. Одесі відповідає будівельним вимогам та стандартам, придатне для подальшої експлуатації за умов проведення внутрішніх оздоблювальних робіт та відновлення водопроводу та каналізації. Враховуючи висновки судової експертизи суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягнають задоволенню.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Таким чином, суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Здійснивши перебудову позивачі права інших осіб не порушили. Відповідно до пункту 5 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. При цьому згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 16, 317,328,376,383, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 456,6 кв. м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А»-задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частин нежитлової будівлі кафе-бару, загальною площею 456,6 кв. м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А», які в цілому розташовані на земельній ділянці, що належить Одеській міській раді, та яка знаходиться у фактичному користуванні.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частин нежитлової будівлі кафе-бару, загальною площею 456,6 кв. м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 12-«А», яка розташована на земельній ділянці, що належить Одеській міській раді, та яка знаходиться у фактичному користуванні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
С У Д Д Я: ОСОБА_6