Справа № 2-453/11
"28" листопада 2011 р. смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
при секретарі Тарєлкіній Н.М.,
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2Д,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Юлиана" про визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійними, повернення земельної ділянки,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Юлиана»про визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійними, повернення земельної ділянки, в якій посилаючись на те, що договір оренди землі від 12.12.2005 року, який був укладений між ним та СТОВ «Мрія», підписаний від його імені донькою ОСОБА_4, не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі»та ст. 638 ЦК України. Також, додаткова угода від 02.02.2009 року, яка теж була укладена між ним та відповідачем ФГ «Юлиана», підписаний від його імені донькою ОСОБА_4, не відповідає вимогам ст. 31 Закону України «Про оренду землі», оскільки в разі ліквідації юридичної особи-орендаря припиняється договір оренди. Позивач просив у відповідності до норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України визнати зазначений договір та додаткову угоду недійсними і зобов'язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що 12.12.2005 року між СТОВ «Мрія»та власником земельної ділянки ОСОБА_3 був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 5 (п'ять) років, умови договору були узгодженні при його підписанні і будь-яких непорозумінь чи невизначеності щодо строку дії договору, розміру орендної плати та порядку її виплати, інших істотних умов, зазначених в тексті договору, не виникало. Також, 02.02.2009 року між ФГ «Юлиана», яке стало правонаступником СТОВ «Мрія», та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода до договору оренди землі, згідно з якою змінено орендаря та продовжено дію договору оренди землі до 30.11.2020 року. Договори пройшли державну реєстрацію в Миколаївській регіональній філії ДЗК і ніяких зауважень з приводу оформлення договорів не було, до договорів були додані всі необхідні документи, перелік яких визначено ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», інакше договори не пройшли б держану реєстрацію.
Свої зобов'язання відповідач за договором і додатковою угодою виконує, орендну плату сплачує вчасно і не має заборгованості на протязі дії договору з 2005 року. При цьому, звернень позивача з питань невизначеності умов договору, укладення додатків з метою уточнення умов договору чи визначення нових умов, на протязі майже шести років оренди землі не було, тому вважає, що не існує підстав для визнання укладеного договору недійсним. Також вважає, що не має підстав для визнання додаткової угоди недійсною, оскільки реорганізація СТОВ «Мрія», одним з правонаступників якого є ФГ «Юлиана»здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства та на сьогоднішній час не визнана недійсною.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину -волевиявлення учасника правочину, додержання форми правочину визначеного законом та вчинення правочину особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Як зазначено в ст. 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
В силу ч. 2 ст. 15 цього ж Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю серії МК № 097905 від 09.08.2005 року являється власником земельної ділянки, площею 6,35 га, розташованої в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, переданої йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
12.12.2005 року між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та СТОВ «Мрія»був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки, підписаний від його імені донькою ОСОБА_4,строком на 5 (п'ять) років, та який зареєстрований 29.03.2007 року в Веселинівському секторі «Центр ДЗК»Миколаївської регіональної філії центру ДЗК за № 040701000947.
02.02.2009 року між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та ФГ «Юлиана»була укладена додаткова угода до договору оренди належної йому земельної ділянки, яка теж була підписана від його імені донькою ОСОБА_4, строком до 30.11.2020 року, та який зареєстрований 11.03.2009 року в Веселинівському секторі «Центр ДЗК»Миколаївської регіональної філії центру ДЗК за № 040901000365.
Частиною 2 ст. 241 ЦК України встановлено, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Згідно з відомістю на видачу орендної плати за земельний пай за 2011 рік, позивачем отримано в ФГ «Юлиана»за соняшник 300 (триста) гривень.
А тому, зміст зазначеного договору і додаткової угоди та підписи представника орендодавця і орендаря свідчать про те, що сторонами при його укладенні були узгоджені всі істотні умови і дотримано вимоги щодо його письмової форми.
Таким чином, спірний договір між позивачем та відповідачем був укладений відповідно до положень ст. ст. 14, 15, 18 Закону України «Про оренду землі»і без порушень вимог ст. ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою-третьою, п'ятою, шостою частинами ст. 203 ЦК України.
В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні не встановлено, що при укладанні договору оренди землі від 12.12.2005 року та додаткової угоди до цього договору від 02.02.2009 року позивач ОСОБА_3 та його донька представник ОСОБА_4 заперечували проти умов договору щодо об'єкту оренди, строку дії оренди, розміру орендної плати та порядку її виплати, інших істотних умов, зазначених в тексті договору. При цьому, посилання позивача на двозначні положення пунктів 9, 10, 15-18, 26, 32, 33, 40 укладеного договору (можливість їх довільного тлумачення) як на підстави визнання договору недійсним, суд вважає безпідставними.
Двозначність положень зазначених пунктів на протязі дії договору з 2005 року по теперішній час не привела до порушення прав, інтересів орендодавця чи орендаря і не була підставою для невиконання сторонами умов укладеного договору. Для усунення можливості довільного тлумачення зазначених пунктів договору, при виявленні такого бажання сторін (сторони), існує можливість укладення певних додатків до договору з метою уточнення тих чи інших пунктів договору, які вони (вона) вважає двозначними.
Крім того, згідно з розподільчим балансом СТОВ «Мрія»від 23.01.2009 року, справжність підписів членів ліквідаційної комісії якого засвідчено 27.01.2009 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5, між правонаступниками, в тому рахунку і ФГ «Юлиана», були розподіленні майнові права і обов'язки реорганізованого господарства, а тому доводи позивача та його представника про те, що не має підстав вважати ФГ «Юлиана»правонаступником СТОВ «Мрія»є необґрунтованими.
Також суд вважає, що положення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягає, оскільки суперечить змісту ч. 1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання договору оренди землі недійсним не відповідає належним способам захисту, а тому суд відмовляє позивачу в задоволенні заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В позовних вимогах ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Юлиана" про визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсними, повернення земельної ділянки -відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_6