Справа 2-а-2587/11
21.11.2011 Чорноморський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі головуючого судді - Стебівко О.І.
при секретарі - Пархоменко А.М.
розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чорноморського району АРК про визнання дій посадових осіб неправомірними, стягнення недоотриманої суми,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі про визнання дій посадових осіб неправомірними, стягнення недоотриманої суми. Свої вимоги мотивуючи тим, що він є інвалідом аварії на ОСОБА_2 Відповідно до ст.7 ЗУ від 22.10.1993 року має статус інваліда війни 3 групи до 01.04.2011 року, а з 01.04.2011 року інваліда війни 2-ї групи.
Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ «О статусі ветеранів війни»щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова допомога в розмірі інвалідам 3-ї групи 7- сім мінімальних пенсій за віком, інвалідам другої групи -8 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком в 2010 році складав 839 грн., фактично відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу як інваліду 3 -ї групи разову допомогу до 9 травня за 2010 рік у розмірі 5873 грн, однак йому фактично виплатили 420 грн., сума недоотриманої допомоги складає 5453 грн. Розмір мінімальної пенсії за віком в 2011 році складає 911 грн., сума разової допомоги складає 6112 грн., однак позивач фактично отримав 580 грн., сума недоотриманої допомоги склала 5532 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути суму боргу за 2010 рік та 2011 роки у розмірі 11115 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав суду пояснення відповідно до вищевикладеного.
Представник відповідача УП та СЗН Чорноморської РДА позов не визнав, та надас суду свої заперечення. .
Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус грома дянина, який постраждав внаслідок ОСОБА_2 катастрофи, інвалідом 2 (другої) групи, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок ОСОБА_2 катастрофи.
На момент звернення позивача до суду, виплата щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2011 р. здійснювалась в меншому розмірі, ніж передбачено ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що підтверджується довідкою УП та СЗН Чорноморської РДА., з якою вбачається, що позивачу було виплачено за 2011 р. -580 грн..
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XI передбачено, що інвалідам війни Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Позивач є інвалідом війни, що не заперечується відповідачем, а тому на нього повністю розповсюджуються усі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі й право на отримання щорічної грошової допомоги.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щорічна грошова допомога для ветеранів війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є ветеранами війни. Тобто, фактично ця допомога є формою реалізації конституційного права громадян, які є ветеранами війни, на соціальний захист.
Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату грошової допомоги ветеранам війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена пільга.
Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" , яким було змінено розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни на 2007 рік і встановлений розмір допомоги в сумі 55 грн.
Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким було змінено розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни на 2008 рік і встановлений розмір допомоги в сумі 65 грн. внесено зміни до ст.ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є ветераном війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної грошової допомоги.
Наділивши ветеранів війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є учасниками війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист учасників війни.
Кабінету Міністрів України, згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, надано право у 2011 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначеної грошової допомоги залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2011 р. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу, повинна була здійснюватися відповідно до норм ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Таким чином, проведення виплати відповідачем щорічної до 5 травня разової допомоги за 2011 р. позивачу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011р. № 341 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 р.р. відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач просить стягнути суму недоттриманої допомоги за 2010 -2011 роки. З позовом до суду позивач звернувся лише 03.10.2011 року, тобто з пропуском строку, визначеного законом. Доказів про поважність причин пропуску строку суду позивач не надав. На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що з вимогами про стягнення недоотриманої суми за 2010 рік позивач звернувся з пропуском встановленого процесуального строку. У зв'язку з цим суд вважає за можливе прийняти до судового розгляду позовні вимоги лише в межах процесуального строку.
На підставі вищевикладеного, суд надходить до висновку про протиправність дій відповідача у виплаті позивачу, щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2011 рік у меншому розмірі, ніж це визначено ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для часткового задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 97, 99, 100, 158-163,167 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чорноморського району АРК про визнання дій посадових осіб неправомірними, стягнення недоотриманої суми задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Чорноморської РДА в частині невиплати щомісячної допомоги ОСОБА_1 за 2010-2011 рік у розмірі визначеним ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації України в АР Крим здійснити перерахунок щорічної до 5 травня грошової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” за 2011 рік.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Чорноморського району АРК на користь ОСОБА_1 різницю між виплаченою та невиплаченою суми допомоги за 2011 рік у розмірі 5532 грн.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10-днів до Апеляційного Адміністративного суду м. Севастополя відповідно до ст. 186 КАС України.
Суддя: Стебівко О.І.